печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16654/23-к
04.09.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022100060001805 від 28.12.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шепетівка, Хмельницької області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, який неодружений, має неповнолітню дитину, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_5 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжке тілесне ушкодження за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , 27 грудня 2022 року близько о 22 годин 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Kia Forte» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині бул. Дружби Народів в м. Києві, зі сторони вул. Старонаводницька в напрямку бул. Лесі Українки.
Під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б); 13.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:
- п.2.3 (б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;
- п.13.1 водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_5 виявились в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом, рухаючись по бул. Дружби Народів, 35 в м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не дотримав безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Mazda 3» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який розпочинав рухатися попереду в попутному напрямку, після чого відбулося зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , та автомобілем «Ford Focus» н.з. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_9 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру вказаного автомобіля «Mazda 3» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: синець у ділянці чола, в проекції якого перелом лобної кістки, з розповсюдженням лінії перелому на зовнішню та внутрішню стінки фронтальної пазухи, решітчасту кістку та медіальну стінку правої орбіти (з явищами пневмоцефалії на рівні лінії перелому), які згідно висновку судово-медичної експертизи №042-256-2023 від 22.02.2023 відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Kia Forte» Н.З. НОМЕР_6 ОСОБА_5 вимогам пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/111-23/2307-ІТ від 21.02.2023.
Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 перебуває в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, заявив про щире каяття у скоєному. Визнав правильним виклад фактичних обставин події у обвинувальному акті і пояснив, що 27.12.2022 приблизно о 22:20 год. він керував технічно справним автомобілем «Kia Forte» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався у крайній лівій смузі по проїзній частині бул. Дружби Народів в м. Києві, від мосту Патона нагору, зі сторони вул. Старонаводницька в напрямку бул. Лесі Українки, зі швидкістю близько 100 км/год. Дорога була трохи притрушена снігом, він проявив неуважність і виїхав на зустрічну смугу руху, де в цей момент у попутному напрямку рухався автомобіль «Мазда 3», з яким сталось зіткнення. Визнав, що порушив п.п.2.3 б, 13.1 ПДР, що мало наслідком настання даної ДТП. Не заперечував факт того, що в подальшому, від цього зіткнення його автомобіля з автомобілем «Мазда 3», сталось також зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , та автомобілем «Ford Focus» н.з. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_9 , як про це зазначено у обвинуваченні. Проте, він вже цього особисто не бачив, оскільки від зіткнення з Маздою він втратив свідомість і прийшов до тями вже у лікарні. Вже від слідчого він дізнався, що за кермом Мазди була жінка, яка отримала травму позвонка, а пасажиром була її дитина, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження внаслідок даної ДТП, які зазначені у висновку СМЕ. Спочатку він також проходив лікування. Потім він взяв у слідчого номер телефону матері потерпілої, перед якою вибачився і висловив свій намір компенсувати витрати на лікування. Загалом, з урахуванням витрат на лікування та моральної шкоди, він виплатив родині потерпілої 12 тис. доларів США, після чого мати потерпілої написала розписку, що претензій до нього не має. Свої дії охарактеризував негативно, зазначив, що усвідомив свою неправомірну поведінку. Просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки це його єдиний спосіб заробітку.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, його показання в судовому засіданні відповідали фактичним обставинам справи, положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду були роз'яснені, і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів щодо фактичних обставин справи, які сторонами кримінального провадження не оспорювались.
Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_5 допустимим доказом у справі, суд приходить до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій органом досудового розслідування за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність та/або відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, що визнається судом обставиною, яка пом'якшує їх покарання.
Крім того, згідно наданої захистом копії розписки законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 - її матері ОСОБА_10 від 21.10.2024 (а.с.73), остання у зв'язку із відшкодуванням шкоди не має до ОСОБА_5 претензій ані матеріального, ані морального характеру, що також визнається судом як пом'якшуюча обставина - добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом під час розгляду справи не встановлено.
Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, те, що внаслідок даної ДТП постраждала 11-річна дитина, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавлення права керувати транспортним засобом на певний строк.
Разом з тим, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягуються вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має визначене місце реєстрації, має місце проживання в орендованому житлі у м.Києві, попросив вибачення у родини потерпілої, з огляду на обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , позицію прокурора та законного представника потерпілої (а.с.73), які просили не позбавляти обвинуваченого волі, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 75 КК України і звільнення його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Однак, з огляду на той факт, що внаслідок даної ДТП потерпіла ОСОБА_6 , якій на момент події було 11-років, отримала тяжкі тілесні ушкодження голови, а обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні під час своїх вільних показань на цей факт, навіть, не зауважив, а лише підвердив пізніше, коли здійснювався його допит учасниками судового розгляду, враховуючи також те, що було пошкоджено чотири транспортні засоби, які отримали матеріальні збитки, при чому, не зважаючи на ці обставини, відповідно до довідки АРМОР (а.с. 32-33), наданої прокурором, ОСОБА_5 (після даної ДТП) чотири рази притягувався до адмінвідповідальності за порушення Правил дорожнього руху, а саме: 08.10.2023 за ч.3 ст. 122 КупАП до штрафу 680 грн.; 03.12.2023 за ч.2 ст. 122 КупАП до штрафу 510 грн.; 10.01.2024 за ч.3 ст. 122 КупАП до штрафу 680 грн.; 22.02.2024 за ч.1 ст. 122 КупАП (перевищення швидкості та інші порушення ПДР) до штрафу 340 грн., - що вказує суду на відсутність належних висновків з боку ОСОБА_5 від своїх протиправних дій як водія, що у сукупності із позицією прокурора щодо міри покарання, вказує суду на те, що позицію захисту, що робота (неофіційно) водієм таксі є єдиним джерелом існування ОСОБА_5 , не варто враховувати, а останньому слід призначити покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобом на певний строк.
Вказане, на думку суду, є необхідним задля досягнення основних виховних цілей покарання, з метою формування належних висновків обвинуваченого ОСОБА_5 щодо його неправомірних дій, як особи, яка керує джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом.
На підставі п.3 ч.1 ст. 118, ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз.
Речові докази у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 370, 371, ч. ч. 2,3 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 /два/ роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 /два/ роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Строк відбуття ОСОБА_5 основного обов'язкового покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 2 /два/ роки обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме:
- судово-медичної експертизи №042-256-2023 від 22.02.2023 відносно ОСОБА_6 на суму 2672 грн. 00 коп.;
- судово-медичної експертизи №042-257-2023 від 07.03.2023 відносно ОСОБА_5 на суму 1998 грн. 00 коп.;
- судово-медичної експертизи №042-325-2023 від 21.03.2023 відносно ОСОБА_11 на суму 1998 грн. 00 коп.;
- судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/966-ІТ від 27.02.2023 на суму 2265 грн. 36 коп.;
- судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/2307-ІТ від 21.02.2023 на суму 1132 грн. 68 коп., -
а всього на загальну суму 10066 /десять тисяч шістдесят шість/ грн. 04 коп.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1