Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
15.09.25
394/847/25
1-кп/394/90/25
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого - судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121230000124 від 18.07.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кіровоград, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна середня, тимчасово не працюючого, військовозобов'язаного, неодруженого, утриманців і пільг немає, стан здоров'я задовільний, не судимого в силу ст. 89 КК України
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст. 190 КК України
ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за таких обставин:
В кінці січня 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебував за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де вони спільно вживали алкогольні напої. В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайством), а саме бензопилою «SHTIL» MS-180 оранжевого кольору, що належить ОСОБА_5 . Невідкладно реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення майнової шкоди ОСОБА_5 і бажаючи їх настання, шляхом обману та здійснення позики для подальшого користування вказаною річчю, та таким чином був введеним в оману щодо справжніх цілей отримання його речі, погодився та передав ОСОБА_4 свою бензопилу «SHTIL» MS-180 оранжевого кольору вартістю 6585 гривень 64 копійки. Після чого, ОСОБА_4 з отриманою бензопилою вийшов з приміщення будинку, та в подальшому розпорядився нею на власний розсуд, оплатно збувши її, тим самим своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 6585 гривень 64 копійки.
Крім того, на початку червня 2025 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебував за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де вони спільно вживали алкогольні напої та дивилися фільм на ноутбукові. В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайством), а саме ноутбуком «Acer» Aspire V3-531G, що належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, ОСОБА_4 , діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення майнової шкоди ОСОБА_6 і бажаючи їх настання, шляхом обману та здійснення позики для подальшого користування вказаною річчю, та таким чином був введеним в оману щодо справжніх цілей отримання його речі, погодився та передав ОСОБА_4 свого «Acer» Aspire V3-531G вартістю 4763 гривень 00 копійок. Після чого, ОСОБА_4 з отриманим ноутбуком вийшов з приміщення будинку, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 4763 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах викладених вище, визнав повністю. По суті повідомив, що саме за таких обставин, що викладені в обвинувальному акті, вчинив правопорушення. Розкаявся у вчиненому, зазначив, що готовий нести призначене судом покарання.
Приймаючи до уваги, що всі учасники не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, прокурор запропонував досліджувати докази у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, суд, учасникам кримінального провадження роз'яснив положення зазначеної норми закону та визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, тому суд обмежився допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів, витрат, пов'язаних із залученням експерта, матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та дослідженням експертних висновків.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд вважає показання обвинуваченого правдивими і достовірними, оскільки вони детально узгоджуються між собою та в повній мірі відповідають фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України і підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні іншими доказами. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст. 190 КК України доводиться зібраними у справі доказами, вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
При ухваленні вироку, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду" застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду, а саме: ст. 6 Конвенції, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також рішення ЄСПЛ "Коробов проти України", "Кобець проти України", де зазначається, що при оцінці доказів, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність випливає із достатньо переконливих, чітких, узгоджених між собою висновків.
Статтею 190 КК України передбачено відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), зокрема частина 2 статті кваліфікується як діяння, що вчинене повторно.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що подія кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , дійсно мала місце за обставин, викладених вище, вина обвинуваченого у вчиненні правопорушень доведена «поза розумним сумнівом».
Органами досудового розслідування було вірно кваліфіковано дії обвинуваченого і суд погоджується з такою кваліфікацією, оскільки предметом даних правопорушень є суспільні відносини проти власності, при цьому, правопорушення вчинено з прямим умислом, а обвинувачений є суб'єктом кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд виходить з принципів законності справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації призначеного покарання, при цьому керується вимогами ст. 65 КК України, відповідно до якої особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, і й виправлення засудженого.
Суд також враховує практику Верховного Суду, (постанова № 634/609/15-к від 01.02.2018 щодо дискреції), де зазначено що самесуду належать повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних проособу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Відповідно до абз. 17 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого. Враховуючи інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_4 , його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі можливе. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного правопорушення.
При цьому, враховуючи роз'яснення, які містяться у Постанові Пленуму ВС України від 24.10.2003року "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд враховує особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінальних правопорушень що згідно приписів ст.12 КК України є проступком та нетяжким злочином.
Згідно ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшуючими покарання обставинами згідно обвинувального акту обвинуваченому є щире каяття, яке виразилось у тому, що обвинувачений щиро жалкує про вчинення ним кримінального правопорушення, обтяжуючих покарання обставин в обвинувальному акті не зазначено та судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи, призначаючи вид і міру покарання, суд оцінюючи особу обвинуваченого, який не є суспільно небезпечною особою, на обліку лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, є таким, що немає судимості, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся, його ставлення до вчиненого, досудову доповідь, позицію прокурора, думку потерпілих, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті 190 КК України із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу з урахуванням відсутності клопотань прокурора та призначеної міри покарання, на даному етапі судом не вбачається.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за можливе обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за - за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 1 /один/ рік
- за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки
З урахуванням положень ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки
В силу ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням. Встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - бензопилу «SHTIL» MS-180 оранжевого кольору та ноутбук «Acer» Aspire V3-531G, які знаходяься на зберіганні у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі, якщо було подано апеляційну скаргу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини вручити учасникам судового провадження. Роз'яснити, що інші учасники судового розгляду мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику, який не був присутній в судовому засідання, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня.
Суддя: