Справа № 404/7810/25
Номер провадження 1-кс/404/3122/25
10 вересня 2025 року м. Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчої - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання старшого слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12025121010001929 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187, ч.1 ст. 125 КК України,
Слідча, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просила: накласти арешт із забороною розпорядження на наступне майно: земельну ділянку з кадастровим номером: 3510100000:28:185:0034, площею 0,003 га, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна (адреса розташування відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна № 438295340 від 05.08.2025 Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна) та належний підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гараж, загальною площею 20.4 кв.м, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3510100000:28:185:0034, за адресою: АДРЕСА_1 ( адреса розташування відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна № 438295432 від 05.08.2025 АДРЕСА_1 ), власником та фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 вчинив умисний корисливий злочин проти власності - вчинив напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з застосуванням насильства небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що 24 липня 2025 року, близько 21 годин 30 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, тобто в період дії воєнного стану в Україні, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, маючи неприязні відносини які склалися з потерпілим ОСОБА_6 , в останніх винник спільний злочинний умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , прибули за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_2 , та почали стукати йому в двері. Відчинивши двері, ОСОБА_4 , наніс один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого ОСОБА_6 , внаслідок чого останній втратив рівновагу та зробив декілька кроків назад.
Після чого, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , не маючи дозвіл від потерпілого ОСОБА_6 , проникли до приміщення квартири, що розташована за вищевказаною адресою, де наказали ОСОБА_6 лягти на підлогу. ОСОБА_6 , розуміючи серйозність намірів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виконав вимогу та ліг на підлогу.
Продовжуючи діяти з єдиним умислом спрямованим на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , подолавши супротив потерпілого ОСОБА_6 , який знаходився на підлозі, продовжили наносити численні удари по голові та тулубу потерпілого, подавивши таким чином у ОСОБА_6 , волю до опору та почали вимагати віддати їм грошові кошти в сумі 15 000 гривень. В подальшому почувши від ОСОБА_6 , що в нього таких коштів не має, ОСОБА_5 скинувши ОСОБА_6 на ліжко та натиснувши коліном на горло почав душити його стрічкою чорного кольору, яку знайшов в квартирі потерпілого, обмотавши нею шию та горло довкола голови, після чого взявши ножа довжиною 22 см, котрий належить ОСОБА_6 , зробив йому поріз перенісся, після чого рукояткою ножа наніс удар в потилицю та один удар коліном ноги в обличчя від якого останній втратив свідомість.
Враховуючи вищевикладені обставини, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , своїми протиправними діями спричинили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , у вигляді: ран в лобній ділянці ліворуч, біля лівої брови, на спинці носа, на правій кисті, синців на нижній повіці правого та лівого очей, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 533 від 28.07.2025 року відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Після чого, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , продовжуючи діяти з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, заволоділи музичною колонкою на 100 Вт чорного кольору із залізною сіткою, музичною колонкою Jarge mini червоного кольору вартістю 4 000 грн., плойкою для вирівнювання волосся чорно-синього кольору вартістю приблизно 1 200 грн., магнітофоном з машини чорного кольору вартістю приблизно 900 гривень, мобільним телефоном марки «Motorolla XT 2129-2 Moto G30 6/128 Gb імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 » вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-25/11029-ТВ від 29.07.2025 складає 3 391 гривня 67 копійок, особистим одягом, який належить ОСОБА_6 , а саме шорти, футболка, рукавиці для мотоциклу з резиновими вставками, комп'ютерною мишкою чорного кольору та дротом від комп'ютера.
У подальшому з місця вчинення злочину ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , зникли, розпорядившись майном потерпілого ОСОБА_6 , на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 9 491 гривня 67 копійок.
Вищевказане клопотання про арешт майна подане з метою забезпечення конфіскації майна.
Підставою для арешту вказаного майна є, подальше забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Метою застосування арешту майна слідчий зазначає п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В судовому засіданні слідча вказала, що підтримує клопотання в повному обсягу, просить його задовольнити.
На підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийняв рішення здійснювати розгляд поданого клопотання без виклику підозрюваного ОСОБА_4 оскільки це може призвести до вчинення дій, пов'язаних із розпорядженням може призвести, до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що унеможливить забезпечення виконання рішення суду про арешт майна з метою конфіскації майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчим відділом Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121010001929 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187, ч.1 ст. 125 КК України.
13.08.2025 складено та вручено ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна № 438295340 від 05.08.2025, у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером: 3510100000:28:185:0034, площею 0,003 га, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, а також відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна № 438295432 від 05.08.2025, у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває гараж, загальною площею 20.4 кв.м, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3510100000:28:185:0034, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, 13.08.2025 письмове повідомлення про підозру вручено в порядку ст. 287 КК України матері ОСОБА_4 , ОСОБА_7 . Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_8 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування заходу забезпечення.
Як вказувалось вище, підставою застосування арешту майна з метою подальшого забезпечення спеціальної конфіскації майна як виду покарання є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Зі змісту клопотання та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в умисному корисливому злочині проти власності, напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з застосуванням насильства небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів.
Клопотання слідчого про арешт майна в цій частині відповідає ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує також і прецедентну правову позицію ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Проаналізувавши надані слідчим матеріали та обставини викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність правових підстав для арешту майна, враховує, що підозрюваному ОСОБА_4 оголошено підозру за ч. 4 ст. 187 КК України, санкція якої передбачає як вид покарання конфіскацію майна, а тому для можливості забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, за необхідне задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.
З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
За таких умов, заявлені слідчим підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов'язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб.
Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.
Слідчий суддя вважає за доцільне роз'яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170-173, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною його розпорядження, а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером: 3510100000:28:185:0034, площею 0,003 га, що розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, (попередня назва м.Кіровоград), вул. Велика Перспективна;
- гараж, загальною площею 20.4 кв.м, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3510100000:28:185:0034, за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, (попередня назва м.Кіровоград), вул. Велика Перспективна, 1-Г.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1