Справа № 346/3864/25
Провадження № 2-а/346/126/25
15 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Сольського В. В.
за участю секретаря судового засідання Біди Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Коломия адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що оскаржуваною постановою по справі про адміністративне правопорушення № 1120/25 від 24 липня 2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Оскаржувану постанову відповідача вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так у постанові зазначено, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Зазначає, що в постанові не вказано за якою саме повісткою, її дата та номер, а також дата та час коли він повинен був з'явитися та не виконав цього обов'язку.
Таким чином не можливо об'єктивно встановити факт його належного повідомлення про виклик. Зазначає, що повістки він не отримував, жодних повідомлень з пошти він не отримував. Про наявність порушення він дізнався лише після того, як поліцейські доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_2 23 липня 2025 року.
Вказує, що 04 лютого 2025 року він особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, що підтверджується вклеєним штрихкодом у військовий квиток.
На даний час він не підлягає мобілізації на підставі ст. 23 ч. 3 п. 2 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», та отримав відстрочку у встановленому законом порядку.
Тому позивач вважає, оскільки він не був належним чином повідомлений про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для уточнення даних, а також зважаючи на недоліки постанови, яка не містить часу та суті правопорушення, то вказане виключає в його поведінці склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП.
Тому оскаржувану постанову просить скасувати, а провадження відносно нього закрити та стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.
Ухвалою від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позов з вказаних підстав підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов представник відповідача просить проводити розгляд справи за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що 23 липня 2025 року позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних з військово-обліковими даними Державного реєстру. В ході перевірки встановлено, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних за повісткою. У зв'язку із чим було сформоване електронне звернення до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області № Е980202 про доставлення.
Таким чином представник вважає, що повістка позивачу для уточнення даних надіслана відповідно до вимог Порядку № 560 і останній вважається таким, що належно оповіщений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник відповідача зазначає, що оскільки позивач порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону про мобілізацію, підпункт 2 п. 1 Правил, Порядок № 560, у зв'язку із чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП.
Тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, на які сторони посилаються як на підставу своїх доводів та заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відтак суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, розглянута відповідачем, як уповноваженою особою.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оборону України" громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КУпАП.
Об'єктом такого правопорушення є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, які з урахуванням частини 1 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частиною 13 ст. 2 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема, полягають у неприбутті громадян за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці в тому числі і для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду та /або відмови у проходженні обов'язкового медичного огляду.
Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1120/25 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 24 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Так, згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не з'явився для уточнення даних за повісткою яка була централізовано сформована в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів та надіслана засобами поштового зв'язку, у зв'язку із чим ІНФОРМАЦІЯ_4 подано до відділення поліції №2 Коломийського РВП в Івано-Франківській області звернення про доставлення вказаного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізації, для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненому адміністративному правопорушенні та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн (а.с. 10).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази формування та направлення позивачу повістки про виклик до ТЦК та СП, не встановлено умислу позивача на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема за неявку на виклик до РТЦК, оскільки позивач оновив дані у ІНФОРМАЦІЯ_5 та отримав відстрочку від проходження військової служби, що підтверджується довідкою РТЦК від 04.02.2025 року (а.с. 15). На підставі ст. 23 ч. 3 п. 2 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки працює на посаді викладача у Коломийській автомобільній школі (а.с. 14).
Вказане свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про направлення йому повістки з вимогою прибути до ТЦК. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
За встановлених у справі обставин, у діях позивача не встановлено складу правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову, визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 132, 139, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1120/25 від 24 липня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000 грн, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Сольський В. В.