Провадження номер № 2/0186/1175/25
Справа № 186/1687/25
15 вересня 2025 року м.Шахтарське.
Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - Янжула С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Шахтарському Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
12 серпня 2025 року в провадження головуючого - судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - Янжули С.А., надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Позиція позивача
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів на організм. Під час виконання трудових обов'язків він захворів на професійне захворювання, що підтверджується актом форми П-4. Висновком МСЕК від 10 листопада 1998 року йому первинно було встановлено 35% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності Висновком повторної МСЕК від 11 лютого 2008 року йому встановлено повторно 25% втрати профпрацездатності. Висновком МСЕК від 03 березня 2009 року йому повторно безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню.
Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я та йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його турбує фізичний біль, погане самопочуття, порушення душевної рівноваги, а тому просить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок виконання трудових обов'язків, 100 000 гривень.
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року провадження по даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заяви та клопотання відповідача.
Представник відповідача надала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позивач 17 вересня 2010 року звільнений з ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" за власним бажанням по досягненню пенсійного віку. Позивачем в позові не вказано в чому саме виражаються його моральні страждання, йому встановлено 25% втрати працездатності безстроково, тобто спеціалістами вбачалася стабільність стану здоров'я позивача без погіршень у майбутньому, він мав можливість та працював ще тривалий час. Документи, надані позивачем, не містять жодних скарг на його незадовільний стан здоров'я. Позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, позивачем не зазначена наявність електронного кабінету, не зазначено ціну позову, невірно вказана назва відповідача. Крім того, позивачем не додано до позову належного доказу, який би підтверджував обставини, на які він посилається, зокрема, відсутні будь-які докази вини відповідача у негативних змінах у психологічному здоров'ї позивача, моральні страждання позивача можуть бути спричинені супутніми захворюваннями, позивач, укладаючи з відповідачем трудовий договір, був повідомлений під підпис про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці. Розрахунок розміру моральної шкоди у кратному співвідношенні не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то стягнути суму моральної шкоди із розрахунку 1 000 гривень за 1% втрати профпрацездатності та із урахуванням утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Позивач у встановлений ЦПК України строк, відповідь на відзив на позовну заяву не подав, надав заяву, в якій просить позов задовільнити, додаткового часу на подання відповіді на відзив на позовну заяву не потребує.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексі України (ст.16), Цивільному процесуальному кодексі України (ст.4).
Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_1 від 23 липня 1979 року, ОСОБА_1 працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
07 серпня 2017 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням по ст.38 КЗпП України.
Актом форми П-4, затвердженим 26 жовтня 1995 року, підтверджується, що ОСОБА_1 під час виконання професійних обов'язків захворів на професійне захворювання через наявність шкідливих умов праці, вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, шум, несприятливий мікроклімат, показники освітлення.
10 листопада 1998 року висновком МСЕК МСЕ-ДНА-01 позивачу первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності по пиловому бронхіту.
Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги ДНА-02 №024087 від 11 лютого 2008 року позивачу повторно встановлено 25% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню.
Довідкою МСЕК ДНА-02 №031423 від 03 березня 2009 року позивачу повторно встановлено 25% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, безстроково.
Норми права, застосовані судом
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 153 КЗпП України, передбачено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Пунктами 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 (1-рп/2004) визначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 210/3177/17.
Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, який вважає не доведеним, факт спричинення моральної шкоди саме з вини відповідача, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.
Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачу завданої моральної шкоди з підстав, визначених статтею 1167 ЦК України.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я та вік позивача, ступінь втрати професійної працездатності, характер отриманого профзахворювання та його наслідки для здоров'я позивача, істотність вимушених змін в життєвих стосунках, відсутність інвалідності, звільнення з посади не за станом здоров'я.
З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 гривень, в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідно до пункту «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.
У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Тобто, з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».
Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров'ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, як до 23 травня 2020 року, так після цієї дати чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. (Постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21)
У зв'язку із зазначеним, моральна шкода на користь позивача підлягає стягненню без утримання податку та обов'язкових платежів.
Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі - 605,60 гривень (задоволено позовні вимоги на 50%).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89,259, 263, 264, 265 ЦПК України,- суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - задовільнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», код ЄДРПОУ: 00178353, місце знаходження: вул. Соборна, буд. 76, м. Павлоград, Дніпропетровська області.
Повний текст рішення суду виготовлений 15 вересня 2025 року.
Суддя: С.А.Янжула.