Справа № 425/2346/20
Провадження № 2-в/185/192/25
12 вересня 2025 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2025 року матеріали цивільної справи № 425/2346/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з заявою про повернення сплаченого судового збору повернуто за встановленою підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи суд дійшов висновку про те, що є підстави для відновлення втраченого судового провадження.
Так в судовому засіданні встановлено, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року було задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судове провадження втрачено.
На теперішній час Рубіжанський міський суд Луганської області не працює і доступу до справ, які в ньому зберігаються немає, тому виникла необхідність у відновленні зазначеного судового провадження.
Особи, які беруть участь у справі, не надали суду документи або їх копії, які збереглися і можуть слугувати для повного відновлення втраченого судового провадження, зокрема: копію позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромз додатками, документи, надіслані (надані) судом учасникам судового процесу та іншим особам, до втрати справи (ухвала про відкриття провадження у справі, інші ухвали, що викладені окремим документом, будь-які документи і матеріали, які містилися у цивільній справі, що втрачена).
Судом отримано лише платіжне доручення № PROM3BAWBZ від 03 грудня 2020 року про сплату судового збору за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» за позовом до ОСОБА_1 , яке містилося у втраченому судовому провадженні.
Отже, на теперішній час відсутні матеріали для повного відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 425/2346/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, окрім відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 489, 490 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. 493, 494 ЦПК України
Відновити, частково, втрачене судове провадження Рубіжанського міського суду Луганської області по цивільній справі № 425/2346/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромв частині: платіжного доручення № PROM3BAWBZ від 03 грудня 2020 року про сплату судового збору за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» за позовом до ОСОБА_1 в сумі 3 153,00 грн., ухвали від 31 серпня 2020 року; ухвали від 18 вересня 2020 року; рішення від 15 жовтня 2020 року; ухвали Луганського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року; ухвали Луганського апеляційного суду від 14 січня 2021 року, ухвали Луганського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року:
«УХВАЛА
31.08.2020 року
Провадження № 2/425/623/20
Справа № 425/2346/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі судді Романовського Є.О., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з вказаним позовом, однак при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам, встановленим ЦПК України встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частин 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч зазначеним нормам, позивач додав до позовної заяви не засвідчені належним чином копії документів, як того вимагає частина 1 статті 177 ЦПК України у взаємозв'язку із положеннями частин 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України, а саме без зазначення слів «Згідно з оригіналом», ініціалів та прізвища особи яка її засвідчує та дати засвідчення копії.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, заявнику необхідно надати належним чином засвідчені копії документів, які міститимуть слова «Згідно з оригіналом», матимуть ініціали та прізвище особи яка їх засвідчує та дату засвідчення копії.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі не виконання ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.О. Романовський
18.09.2020 року
Провадження № 2/425/623/20
Справа № 425/2346/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі судді Романовського Є.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28.08.2020 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» (адреса місцезнаходження, 49094, м. Дніпро,
вул. Набережна Перемоги, 50) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в якій позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 131 431,06 грн. за кредитним договором № б/н від 20.07.2013 року, у зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплачує борг.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 31.08.2020 року вказану заяву залишено без руху та позивачу надано строку для усунення недоліків.
11.09.2020 року вимоги вказаної ухвали були виконані.
Підстави, передбачені ст. ст. 185, 186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадженні у справі, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Справа підсудна Рубіжанському міському суду Луганської області на підставі ч.1 ст. 27 ЦПК України.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України передбачено, що для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, призначене спрощене позовне провадження.
Згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справи є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 9 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2020 року становить 2 102,00 гривні.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За таких обставин, враховуючи ціну позову, яке не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Керуючись ст. ст. 19, 178, 187, 258-261, 274, 277, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін про судове засідання.
Призначити розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 06 жовтня
2020 року о 10-30 год. в приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 34, каб. 11.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати сторонам.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
У строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/ fair/.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо недотримання правил підсудності шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області.
Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.О. Романовський
15.10.2020
Провадження №2/425/623/20
Справа №425/2346/20
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Романовського Є.О.,
за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 20.07.2013 року ОСОБА_1 від позивача отримала кредит у розмірі 4 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач в свою чергу повинна слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено
п. 2.1.1.5.7 Договору, а уразі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
В порушення вимог договору позичальник своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим, станом на 20.06.2020 року, виникла заборгованість в сумі 131 431,06 грн., з них: заборгованість за кредитом - 4 499,09 грн.; заборгованість за процентами з 20.07.2013року по 31.10.2018року - 126 931,97 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, шляхом направлення повістки про виклик до суду, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
15.10.2020 року, згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянки України та відомостями Рубіжанської міської ради Луганської області від 17.09.2020 року № 023-010/4639 (а.с.53-54,116).
20.07.2013 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася з Умовами надання платіжної картки та прикладами розрахунку суми плати за користування кредитних коштів, що підтверджується її підписом на
анкеті - заяві від 20.07.2013 року (а.с.17,71).
Згідно витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» Умов кредитування базова відсоткова ставка в місяць становить 3, 0%, тобто 36% на рік. Розмір щомісячних платежів, з урахуванням плати за користування кредитними коштами становить 7% від заборгованості, але не менш 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості. Також, згідно тарифів банку передбачено сплату пені та комісії (а.с.18,72).
Відповідно довідки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 було надано кредитну картку 20.07.2013 року з терміном дії до 06.17 року, та встановлено кредитний ліміт в сумі 1 400 грн., який 26.07.2013 року збільшено до 4 500,00 грн. (а.с.15,16).
Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом та Овердрафтом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, відповідно до п.2.1.1.12.7 «Умов та правил надання банківських послуг».
Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками та його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № б/н від 20.07.2013 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.06.2020 року становить 131 431,06 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредита - 4 499,09 грн.; за відсотками нарахованими на прострочений кредит в період з 20.07.2013року по 31.10.2018 року - 126 931,97 грн.
(а.с. 7-9).
Так відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника від 20.07.2013 року відсутня будь яка процентна ставка, докази які б підтверджували зміну процентної ставки та ознайомлення з цими змінами відповідача в матеріалах справи відсутні.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за по процентам за користування кредитом.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № б/н від 20.07.2013 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (20.07.2013 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (28.08.2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Наявні в матеріалах справи умови і правила банківських послуг не мають правового значення, оскільки вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20.07.2013 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
Таким чином в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем вимог Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023 «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року, справа № 342/180/17-ц, провадження № 14-131цс19.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит у розмірі - 126 931,97 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь банку підлягає заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.07.2013 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 499,09 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Позивачем понесені судові витрати на загальну суму 2 102 грн., а враховуючи те, що задоволено 3,42% позовних вимог (4 499,09 * 100 : 131 431,06 = 3,42 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 71,89 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2 102 грн. х 3,42 % :100).
Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д), код ЄДРПОУ - 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 липня 2013 року у сумі 4 499 (чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського,
буд. 1-Д), код ЄДРПОУ - 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299) 71 (сімдесят одну) гривню 89 копійок в рахунок понесених судових витрат у вигляді судового збору.
В задоволення інших вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Рубіжанського міського суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення суду складено 20 жовтня 2020 року.
Суддя Є.О. Романовський
Справа № 425/2346/20
Провадження № 22-ц/810/930/20
11 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 липня 2013 року у сумі 4 499,09 грн, 71,89 грн в рахунок понесених судових витрат у вигляді судового збору. В задоволення інших вимог відмовлено.
09 грудня 2020 року позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 09 грудня 2020 року звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Апеляційне провадження не може бути відкрито, виходячи з наступного.
Статтею 356 ЦПК України встановлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно п. 2 ч. 4 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
В переліку додатків до поданої апеляційної скарги вказаний розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, який скаржник просить прийняти як новий доказ.
Вказаний розрахунок фактично відсутній, про що складено акт відповідальними працівниками апарату Луганського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року за № 52.
Враховуючи вищевикладене та те, що питання про прийняття нових доказів потребує процесуального вирішення з урахуванням думки інших учасників справи, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357 та ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для надання до суду апеляційної інстанції розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, який фактично відсутній у переліку додатків, з копіями у відповідності до кількості учасників по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
У разі невиконання ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Справа № 425/2346/20
Провадження № 22-ц/810/930/20
14 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В., (суддя-доповідач), Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 липня 2013 року у сумі 4 499,09 грн, 71,89 грн в рахунок понесених судових витрат у вигляді судового збору. В задоволення інших вимог відмовлено.
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 03 грудня 2020 року звернулось до суду з апеляційною скаргою та з заявою про поновлення строку на її подачу.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження Банк посилається на те, що представник позивача не був присутнім під час проголошення рішення, копію оскаржуваного рішення суду Банком отримано 27 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою був пропущений строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції проголошено 15 жовтня 2020 року, повний текст складено 20 жовтня 2020 року, рішення надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 20 жовтня 2020 року та 20 жовтня 2020 року спрямовано скаржнику, копію оскаржуваного рішення отримано уповноваженою особою Банку Лонюк Я.М. 28 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга подана до суду 03 грудня 2020 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження, визначеного ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Посилання скаржник як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду на отримання ним копії рішення лише 27 листопада 2020 року та подачу скарги протягом наступних 30 днів не заслуговують на увагу, оскільки наявне в матеріалах рекомендоване повідомлення про отримання уповноваженою особою Банку Лонюк Я.М. поштового відправлення від Рубіжанського міського суду відповідає надісланню судом 25 листопада 2020 року згідно заяви представника Банку Михальченко Ф.В. від 04 листопада 2020 року про видачу виконавчого листа та рішення суду (а.с. 137, 140).
Отже, наведені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у розумінні частини другої статті 354 ЦПК України не є поважними, оскільки в матеріалах справи є підтвердження того, що банк отримав копію оскаржуваного рішення 28 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 140). Крім того, видача виконавчого листа на підставі рішення суду, що не набрало законної сили, про що просив представник Банку в своїй заяві від 04 листопада 2020 року, законом не передбачена.
Зазначене свідчить про обізнаність АТ КБ «Приватбанк» щодо наявності та змісту заочного рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року з моменту отримання його копії, а саме 28 жовтня 2020 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року визнаються неповажними, тому скаржнику слід надати строк для подання заяви з наведенням інших підстав для поновлення пропущеного строку у відповідності до вимог частини третьої статті 354 ЦПК України в строки, зазначені процесуальним законом.
Роз'яснити скаржнику, що згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано ним в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані у заяві Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про поновлення строку на апеляційне оскарження на заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити скаржнику, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або вказані інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
Справа № 425/2346/20
Провадження № 22-ц/810/930/20
23 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 липня 2013 року у сумі 4 499,09 грн, 71,89 грн в рахунок понесених судових витрат у вигляді судового збору. В задоволення інших вимог відмовлено.
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 03 грудня 2020 року звернулось до суду з апеляційною скаргою та з заявою про поновлення строку на її подачу.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження Банк посилається на те, що представник позивача не був присутнім під час проголошення рішення, копію оскаржуваного рішення суду Банком отримано 27 листопада 2020 року.
Строки на апеляційне оскарження судового рішення визначені у статті 354 ЦПК України.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції проголошено 15 жовтня 2020 року, повний текст складено 20 жовтня 2020 року, рішення надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 20 жовтня 2020 року та 20 жовтня 2020 року спрямовано скаржнику, копію оскаржуваного рішення отримано уповноваженою особою Банку Лонюк Я.М. 28 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 135).
Апеляційна скарга подана до суду 03 грудня 2020 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскар ження, визначеного ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
В матеріалах справи також наявне рекомендоване повідомлення про отримання 27 листопада 2020 року уповноваженою особою Банку Лонюк Я.М. поштового відправлення від Рубіжанського міського суду, що відповідає надісланню судом 25 листопада 2020 року згідно заяви представника Банку Михальченко Ф.В. від 04 листопада 2020 року про видачу виконавчого листа та рішення суду (а.с. 137, 140).
Тому враховуючи безпідставність посилань скаржника на отримання ним копії судового рішення лише 27 листопада 2020 року та наявність в матеріалах справи належних доказів отримання уповноваженою особою Банку ОСОБА_2 оскаржуваного рішення 28 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, які скаржником не спростовано належними та допустимими доказами, зазначені в заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 січня 2021 року визнано неповажними та апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - запропоновано навести інші підстави для поновлення строку, що передбачено частиною третьою статті 357 ЦПК України.
Одночасно скаржнику було роз'яснено наслідки не усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України).
Дану ухвалу суду скаржник отримав 19 січня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 172).
До теперішнього часу скаржником не усунуто недоліки, вказані в ухвалі суду від 14 січня 2021 року, як того вимагалося від нього.
Згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Таким чином, оскільки апеляційна скарга Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» подана після спливу строку на апеляційне оскарження, наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку визнані неповажними, інших доказів поважності підстав пропуску вказаного строку у наданий судом строк скаржник не надав, тому суд вважає за необхідне відмовити останньому у відкритті апеляційного провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку (ч. 3 ст. 358 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 358 ЦПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію цієї ухвали надіслати усім учасникам справи у порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді:»
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається Дніпровському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С. Г. Юдіна