Справа № 171/2040/24
Номер провадження 2/184/276/25
10 вересня 2025 рокум. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судових засідань - Михайлової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Апостолівської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів», -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_2 має малолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню якої є матір'ю-одиначкою. Відповідачка фактично проживала разом із новонародженою дитиною в знайомих людей, де умови не відповідають для проживання малолітньої дитини. Служба у справах дітей виконкому міської ради домовилася з керівництвом КЗ «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради про влаштування малолітньої ОСОБА_3 для проходження реабілітації у їхньому закладі в термін на 45 діб. Матері наданий термін для створення належних умов проживання новонародженої дитини. Нажаль, ОСОБА_2 не зробила для себе належних висновків щодо створення належних умов для проживання новонародженої доньки. Відповідачка ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє материнської любові, зовсім байдужа до її подальшої долі. Мати зарекомендувала себе як безвідповідальна особа, яка не приділяє уваги належному вихованню своєї дитини. Неодноразово з матір'ю проводилися бесіди щодо виховання та утримання дитини, але нажаль мати для себе не зробила належних висновків, так і продовжує вести негативний спосіб життя, який негативно впливає на психологічний розвиток та моральний стан малолітньої доньки. Мати не піклується про її фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя. ОСОБА_2 не заперечує про відібрання у неї дитини і надає згоду на позбавлення її батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки. ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. З цих підстав просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини та стягнути аліменти на користь особи, де буде виховуватись та утримуватись дитина, а також стягнути з відповідачки на їх користь судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, проти позовних вимог представника позивача не заперечує.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину іі дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний тa моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):
- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини;
- жорстоко поводяться з дитиною;
- є хронічними алкоголіками або наркоманами;
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, такий перелік має виключний характер.
Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Аналіз всіх поданих позивачем письмових доказів свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини. До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками є: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_2 (а.с.15).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00044857132 від 04.04.2024 року, наданого Апостолівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.16).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2024/003063415 від 27.03.2024 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.21).
Згідно рішення виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 02.08.2024 року, вирішив негайно відібрати малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.11).
Згідно розпорядження Апостолівського міського голови від 05.08.2024 року, влаштувати на тимчасове проживання малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилась без батьківського піклування, в прийомну сім'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають за адресою - АДРЕСА_2 , до вирішення питання про позбавлення матері батьківських прав (а.с.12).
Згідно розпорядження Апостолівського міського голови від 05.08.2024 року, поставити на первинний облік дитину, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із відібранням від матері, ОСОБА_2 , з подальшим позбавленням її батьківських прав (а.с.14).
Згідно рішення Апостолівського райсуду Дніпропетровської області від 30.09.2009 року, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22-23).
Згідно заяви ОСОБА_2 від 02.08.2024 року, яка просить вирішити подальшу долю своєї доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дає згоду на позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю житла та засобів для існування. Не заперечує проти усиновлення її дитини іншими громадянами (а.с.24).
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року визначено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Згідно висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , служба вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
На підставі досліджених та оцінених в сукупності доказів судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 не виконує покладених на неї ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо піклування про здоров'я своєї малолітньої доньки, її фізичний, духовний та моральний розвиток, підготовку до самостійного життя, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, що є підставою для позбавлення її батьківських прав і за наведених обставин таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найвищім інтересам дитини.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991р. №789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
При визначенні розміру аліментів суд, згідно вимог ст. 182 СК України, виходить з того, що відповідачка є працездатною особою, а отже має можливість, з урахуванням свого матеріального становища, надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення нею повноліття.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти на користь особи, де буде виховуватись та утримуватись дитина малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини, з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
За таких обставин, позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, судом визнається таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за позовними вимогами щодо стягнення аліментів у розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов Виконавчого комітету Апостолівської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів» - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_3 на користь особи, де буде виховуватись та утримуватись дитина аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 12.08.2024 року і до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_3 на користь виконавчого комітету Апостолівської міської ради (53800, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вул. Центральна, 65; код ЄДРПОУ 40209395) судовий збір у розмірі 3028,00 грн..
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.09.2025 року.
Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш