Справа № 932/5441/25
Провадження № 2/0203/2393/2025
15 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Кринюк М.С.
за участю представника позивача - Левченко Н.В.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Дніпрі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
До Центрального районного суду міста Дніпра на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Дніпра від 29.05.2025 року за підсудністю надійшла вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 14.08.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні судом було ініційовано питання щодо передачі справи за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Представник позивача просив вирішити вказане питання на розсуд суду.
Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За правилами виключної підсудності, встановленими ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
В постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження №61-30812св18, зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції, передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передаючи справу за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, Шевченківський районний суд міста Дніпра керувався тим, що метою встановлення факту проживання заявниці однією сім?єю зі спадкодавцем є оформлення права на спадкове майно, що розташоване на території Центрального району міста Дніпра.
Поряд з цим, суд враховує, що заявницею в пред'явленому позові заявлено вимогу про встановлення юридичного факту - проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Будь-яких вимог матеріального характеру, що прямо або опосередковано стосуються нерухомого майна, позивачем не заявлялось.
Таким чином, до пред'явленого позову мають застосовуватись загальні правила підсудності, встановлені ч.2 ст.27 ЦПК України.
За вказаних обставин, оскільки справа відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України підсудна саме Шевченківському районному суду міста Дніпра, остання на підставі ч.2 ст.27, п.1 ч.1, ч.3 ст.31 ЦПК України підлягає передачі на розгляд за підсудністю до вказаного суду за місцем знаходження відповідача.
Керуючись ст.ст.27,30,31,258-260 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,, передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя С.Ю.Казак