Справа № 203/2867/25
Провадження № 1-в/0203/92/2025
іменем України
15.09.2025 року року Центральний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро подання відділу №4 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від призначеного покарання у зв'язку з закінченням у строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 16.07.2021 р. Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням 15% заробітку щомісячно в дохід держави, який проживав за адресою: АДРЕСА_1
встановив:
Згідно вказаного подання, 13.10.2021 р. вирок Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16.07.2021 р., набравши законної сили 16.08.2021 р., був отриманий та прийнятий до виконання Кальміуським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області (далі Кальміуський РВ).
Внаслідок вторгнення російської федерації на територію України, введенням воєнного стану, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (зі змінами) «Про введення воєнного стану в Україні», веденням активних бойових дій по всій лінії зіткнення на території Донецькій області, тимчасовою окупацією міста Маріуполя, під час евакуації працівників Кальміуського РВ, особові справи засуджених осіб, які перебували на обліку Кальміуського РВ не були евакуйовані.
29.08.2022 р. Кальміуський РВ розпочав першочергові заходи з виявлення гр. ОСОБА_4
07.10.2022 р. відділ № 4 направив матеріали до Головного управління НП ГУНП в Донецькій області для оголошення гр. ОСОБА_4 у розшук.
17.02.2023 р. з Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про повернення матеріалів щодо оголошення у розшук ОСОБА_4 без виконання у зв'язку з встановленням місце знаходження останнього.
25.04.2023 р. Кальміуський РВ розпочав першочергові заходи з виявлення гр. ОСОБА_4
11.05.2023 р. відділ № 4 направив матеріали до Головного управління НП ГУНП в Донецькій області для оголошення гр. ОСОБА_4 у розшук.
22.05.2023 р. відділом кримінальної поліції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області (далі-МРУП) заведено ОРС категорії «Розшук» № 17-1249 стосовно гр. ОСОБА_4 на підставі ст. 9 Закону України « Про оперативно розшукову діяльність».
01.04.2025 р. відділ № 4 стосовно ОСОБА_4 на підставі частини другої статті 389 КК України направив подання до МРУП для вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт.
29.04.2025 р. до відділу № 4 з МРУП стосовно ОСОБА_4 надійшла інформація, згідно якої було встановлено, що вказаний факт викладений у поданні відділу № 4 не містить ознак кримінального правопорушення, через те, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та тимчасовою окупацією частини Донецької області, в яку входить Маріупольський район та м. Маріуполь, та тим, що до матеріалів подання не додано доказів на підтвердження того, що засуджений належним чином викликався до органу з питань пробації, можна дійти висновку, що ОСОБА_4 не було належним чином ознайомлено з порядком та умовами виконання та відбування призначеного судом покарання та він був не обізнаний про наслідки невиконання покарання, призначеного йому вироком суду.
На цей час з дня набрання 16.08.2021 р. вироку Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області законної сили стосовно гр. ОСОБА_4 відсутня інформація щодо вчинення нових кримінальних правопорушень та порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а також на цей час відбутого строку покарання він не має. Залишилось йому відпрацювати 1 рік виправних робіт.
Орган пробації посилаючись на ст. 537, ч. 2 п. 1 ст. 539 КПК України, ст. 80 КК України, ст. 152 КВК України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.12.2015 р. № 5-324кс15, просить звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відповідно до закону.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання з'явився.
Прокурор в суді зазначив, що подання підлягає задоволенню.
Представник філії ДУ «Центр пробації» в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд вказаного подання за його відсутності, подання підтримує та просить його задовольнити.
Згідно ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судом здійснювати правосуддя під час воєнного стану, затвердженою розпорядженням Верховного суду України від 06.03.2022 р. № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Іллічівський районний суд м. Маріуполя)» змінено територіальну підсудність судових справ Іллічівського районного суду м. Маріуполя на Кіровський районний суд м.Дніпропетровська.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КК України у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано впродовж двох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, поновлюються. Згідно з ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Частина перша статті 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 р.) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання. Наявність лише факту невиконання засудженою громадських робіт сам по собі не свідчать про ухилення від відбування цього покарання.
Відповідно ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особу буде визнано винною в ухиленні від відбування покарання.
В матеріалах відсутні відомості, які б доводили належним чином про ухилення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, зокрема про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України або про вчинення нею нового злочину до закінчення строку давності. Отже немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався. Оскільки на даний час відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання. Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину.
16.07.2021 р. Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 1 року виправних робіт, з відрахуванням 15% заробітку щомісячно в дохід держави, що є покаранням менш суворим, ніж обмеження волі, та з дня набрання чинності обвинувальним вироком минуло більше двох років.
Таким чином, враховуючи, що строк виконання вироку сплив, до суду не надано відповідних судових рішень про направлення засудженої для відбування призначеного покарання або про її судимість, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення подання та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вказаним вироком суду.
Керуючись ч. 1 ст. 80 КК України, ст. 152 КВК України, п. 9 ч. 1 ст. 537, п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд, -
Подання відділу №4 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.07.2021 року у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку задовольнити.
ОСОБА_4 , від покарання, призначеного вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.07.2021 року, - звільнити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1