Справа № 466/11958/24
Провадження № 2/466/967/25
12 вересня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Заяць У. Ю.
з участю: представника позивача Сапрун М. М.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,-
27 листопада 2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, у якій позивач просить суд ухвалити рішення яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованість за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 4 353,49 грн., за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 2412,24 грн., а також 3028,00 грн. судового збору та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 05506460.
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
Згідно викладеної позовної заяви, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами послуг з теплопостачання.
Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 ; відповідачу щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг.
Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний вузлом обліку теплової енергії (тепловим лічильником).
Відповідно до п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Укладення договорів про надання житлово-комунальних підготованих виконавцем послуг на основі типового договору, визначено як обов'язок, а не як право споживача.
На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила №830), в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022. А постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1 182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води (далі - Правила №1182) в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023. Зміни, що були внесені до Правил №830 та Правил №1 182, набули чинності з 01.10.2021.
Оскільки мешканці будинку АДРЕСА_2 не прийняли модель організації договірних відносин, тому між споживачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг.
З 01.12.2021 року з відповідачами є укладені індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://Imkp.Ite.lviv.ua.
Пунктом 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що виконавець (позивач у справі) зобов'язується надавати споживачу (відповідачам у справі) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішьобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудиникових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води визначено, що витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудникової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Абзацом 6 п. 14 Правил № 830 передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Згідно з абз. п. 24 Постанови №830 обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Оплата за опалення місць загального користування - це не додатковий вид оплати, а частина теплової енергії, яка облікована загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії.
У вартість плати за опалення місць загального користування входять витрати теплової енергії у внутрішньобудинкових системах опалення та гарячого водопостачання.
Таким чином, нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з опалення місць загального користування співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов'язковий характер.
Отже, споживачі (відповідачі у справі) зобов'язані оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги з теплопостачання.
Проте, всупереч встановленим вимогам відповідачі не сплачували за надані та спожиті послуги, внаслідок чого за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 6 765,73 грн., а саме: за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 4 353,49 грн.. за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 2 412,24 грн. (розрахунки додаються).
Додатково представник позивача зазначає, що 19.01.2024 за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» Шевченківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ №466/371/24 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 3 452,90 грн., постачання гарячої води у розмірі 2 107,12 грн. за період 01.12.2021 по 01.12.2023, а також 302,80 грн. судового збору.
Проте, 22.02.2024 Шевченківський районний суд м. Львова своєю ухвалою скасував вказаний судовий наказ, а також роз'яснив ЛМКП «Львівтеплоеперго» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача, тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів вказану заборгованість.
Обґрунтування заперечень відповідачів.
07 квітня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - адвоката Брикара О. М., у яких просить у задоволенні позовних вимог Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго», до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зазначає, що з технічних причин, сторона відповідачів не надала своєчасно відзиву. Позивач заперечував щодо прийняття відзиву, проте обставини справи викладені у позовній заяві містять ряд питань важливих для прийняття об'єктивного рішення. За таких умов, надає додаткові пояснення для розкриття найважливіших обставин справи.
Щодо складу відповідачів вказує, що позов пред'явлено до трьох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Предметом позову, є стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та постачання гарячої води. Такий позов можна пред'являти до власника нерухомого майна, або особи, яка проживає (саме зареєстрована) у житловому приміщенні. Позивач пред'явив аналогічний позов до ОСОБА_4 до Личаківського районного суду м. Львова, за результатами якого було прийнято рішення у справі № 463/9296/24. Єдиним доказам на який Позивач посилається, як на належний склад відповідачів є Довідка № 1 з місця проживання про склад сім'ї. На думку відповідачів, такий доказ не можна брати до уваги, оскільки, як з нього вбачається він створений самим Позивачем. Також у цій довідці вказано, що вона видана гр. ОСОБА_3 , але остання за такою довідкою не зверталася. Також на спростування ними надано довідку про склад сім'ї вих № 4 від 23.01.2025 року. Відповідно до останнього документа ОСОБА_4 не є власником і не проживає за адресою, по якій Позивач хоче стягнути заборгованість. У паспорті ОСОБА_4 зазначено, що її було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 19.05.2015. Отже, в частині позовних вимог до ОСОБА_4 на думку відповідачів, варто відмовити, а діям Позивача слід дати належну оцінку, та звернути увагу на намагання отримати якомога більше коштів без належних на це підстав.
Щодо нарахування за «послуги» постачання гарячої води зазначає наступне. Позивач посилається на абзацу 5 п.14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії «Відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.» Відповідно до Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води «система (мережа) постачання гарячої води (далі - ГВП) - комплекс трубопроводів, обладнання, що забезпечують подачу гарячої води споживачам. » Відповідно до п.13 Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води «Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води.». У позові не наведено жодної законодавчої норми, і відповідачі переконані, що такої не існує, яка б виправдовувала нарахування за постачання гарячої води, після відключення споживачів від такої послуги. Наведені позивачем норми передбачають виключно нарахування за послугу теплопостачання. Ці дві послуги (теплопостачання та постачання теплої води) є відокремленими одна від одної. Квартира за адресою АДРЕСА_1 є відключена від системи центрального опалення і гарячого водопостачання, що підтверджується Актом “Про відключення квартири від внутрішньо-будинкових мереж ЦО і ГВП », затвердженим рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГОП від 08.11.2007 р. Також наявний дозвіл від Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.07.2007 р Про надання дозволу на влаштування системи теплопостачання в квартирі АДРЕСА_3 . Представник відповідачів вказує, що оскільки, квартира за адресою АДРЕСА_1 є відключена від системи центрального опалення і гарячого водопостачання, то відомості про нарахування та оплату послуг з постачання гарячої води на суму 2412,24 грн. є безпідставними та суперечать закону та підзаконним нормативно-правовим актам.
Щодо розрахунку за «послуги» теплопостачання зазначає наступне. Позивач на своєму сайті (https://lmkp.lte.lviv.ua/index.php/meshkantsiam/pytannia-vidpovidi-shchodo narakhuvannia/narakhuvannia-funktsiiuvannia-system-opalennia) наводить розрахунок абонплати, відповідно до якого він включає 13,99 грн. за витрати на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (ВКО). Враховуючи наведені вище докази, відключення Відповідачів від послуг постачання теплоенергії, не можна говорити про обслуговування його абонентське обслуговування в на рівні (в обсягах) споживачів, які отримують послуги теплопостачання, а від так не можна говорити і про повне нарахування абонентської плати. Згідно з відомостями про нарахування та оплату послуг з постачання теплової енергії, гарячої води за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 рр. за адресою: АДРЕСА_1 , коефіцієнти та розрахунки вказані без одиниць виміру. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на комунальну послугу з постачання теплової енергії, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного такою системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.» Таким чином, Позивач повинен надати не просто довільний розрахунок здійснений ним, а документально підтверджене встановлених тарифів. Оскільки таких доказів не надано, то суму позовних вимог не можна вважати обґрунтованою та доведеною.
29 квітня 2025 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі представника позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Сапрун М. М., у яких зазначає наступне. Щодо складу відповідачів вказує, що рішенням ЛЬВІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ № 968 від 30.10.2020 «Про спрощення інформування мешканцями суб'єктів господарювання, які виступають виконавцями житлово-комунальних послуг, про зміну кількості зареєстрованих осіб» усім суб'єктам господарювання, які виступають виконавцями житлово-комунальних послуг надано право користування реєстром територіальної громади м. Львова, у частині перегляду інформації та отримання витягу про кількість зареєстрованих осіб.
Пунктом 2 рішення визначено, що формування статистичної звітності відомостей про зміну кількості зареєстрованих осіб у помешканні для суб'єктів господарювання, які виступають виконавцями житлово-комунальних послуг забезпечує Львівське комунальне підприємство "Міський центр інформаційних технологій (адміністратор реєстру територіальної громади м. Львова).
Згідно з п. 4 рішення ЛМКП "Львівтеплоенерго" надано право самостійно отримувати у реєстрі територіальної громади м. Львова інформацію щодо кількості зареєстрованих у житлі споживача осіб та їх зміну.
А тому, у зв'язку з заборгованістю за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі отриманої з Реєстру територіальної громади м. Львова довідки з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації №1 від 16.10.2024 про кількість зареєстрованих осіб у квартирі, ЛМКП «Львівтепоенерго» звернутись до Шевченківського районного суду м. Львова про солідарне стягнення заборгованості з усіх трьох зареєстрованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .
Житловий будинок по АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира АДРЕСА_4 відповідачів, під'єднаний до теплопостачальних мереж, отримує послугу від джерел теплопостачання ЛМКП «Львівтеплоенерго» в повному обсязі, що не заперечується відповідачами.
Даний будинок обладнаний вузлами комерційного обліку теплової енергії та гарячого водопостачання.
У квартирі відповідачів встановлені два лічильники гарячої води.
Відповідно до вимог закону усі співласники будинку оплачують теплову енергію, яка використовується для опалення всього будинку: як квартир і нежитлових приміщень, так і місць загального користування, в тому числі і виграти тепла внутрішньобудинкових систем опалення будинку, в незалежності від встановлення окремих опалювальних приладів у місцях загального користування, відшкодовують витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а також вносить плату за абонентське обслуговування.
Згідно з вимогами законодавства такі нарахування проводиться для усіх квартир без винятку: і для тих, які отримують послугу з постачання теплової енергії та гарячої води, і для тих, які встановили у своїх помешканнях автономні системи опалення чи від' єдналися.
А тому, незважаючи на відключення квартири від мереж ЦО та ГВП, відповідачі на рівні з іншими співвласниками будинку зобов'язані відшкодовувати витрати теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а отже є споживачами послуг з теплопостачання.
Щодо договорів про надання послуг з теплопостачання зазначає наступне. На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії, в які внесені зміни постановою КМУ від 08.09.2021 №1022 і затверджений типовий договір про надання послуги з постачання теплової енергії, А постановою КМУ від 11.12.2019 №1182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води, в які внесені зміни постановою КМУ від 08.09.2021 №1023 і затверджений типовий договір про надання послуги з постачання гарячої води. Зміни набули чинності з 01.10.2021.
Оскільки мешканці будинку АДРЕСА_2 не прийняли модель організації договірних відносин, то між споживачами (мешканцями) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг.
А тому з 01.12.2021 року з відповідачами є укладені індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами КМУ; зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.
Важливо зазначити, що відповідно до п. 53 індивідуальних договорів (а також затверджених типових форм цих договорів) вони можуть бути розірвані у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Пунктом 54 індивідуальних договорів визначено, що у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.
Отже, між позивачем та відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав відповідачам послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб, в тому числі на опалення опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а відповідачі такими послугами користувалися.
Важливо зазначити, що відсутність підписаного договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Щодо відшкодування витрат на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення вказує, що згідно з п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у буднику для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Так, з 1 грудня 2021 року з укладенням нових договорів змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Порядок такого розподілу визначено ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу).
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення передбачено розділом IV Методики розподілу.
Так, згідно з п. 8 розділом IV Методики розподілу у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.п. оп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Відповідно до п. 12 розділу IV Методики розподілу обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Відтак, обсяг теплової енергії на загальнобудинкові потреби у 9-ти поверховому житловому будинку по АДРЕСА_2 розраховується як частка теплової енергії 20 % від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку, облікованого вузлом обліку теплової енергії.
Весь обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, та витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання розподіляються між усіма квартирами (приміщеннями) будинку, в тому числі і відповідачам, пропорційно до площі усіх квартир (приміщень) та підлягає до оплати.
Важливо зазначити, що обов'язок споживачів відшкодовувати витрати на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення також визначений Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830.
Додатково зазначає, що згідно з п. 18 Правил надання послуги з постачання теплової енергії одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії с гігакалорія (Гкал).
Для переведення одиниць вимірювання теплової енергії приладами обліку застосовуються коефіцієнти 1 Гкал = 1162,2 кВте.г, 1 кВте.г = 0,000859 Гкал, 1 Гкал = 4,1868 ГДж, 1 ГДж = 0,2388 Г кал.
Нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії та гарячої води проводиться згідно встановлених тарифів. Із грудня 2021 року для ЛМКП «Львівтеплоенерго» застосовуються тарифи, встановлені Рішенням Львівської міської Ради від 01.11.2021р. N?972 (із змінами) «Про встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води».
Отже, з 01.12.2021 нарахування відповідачам оплати за теплову енергію на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення проводилися згідно з наведеними вимогами законодавства та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315: відповідно до показів загальнобудинкового лічильника як частка теплової енергії 20% від загального обсягу споживання, що розподілена між усіма квартирами пропорційно до площі.
Щодо відшкодування витрат теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання зазначає наступне. Зважаючи на те, що у будинку відповідачів функціонує система гарячого водопостачання, що обладнана вузлом комерційного обліку ГВП, відповідачі, як і усі інші мешканці, незалежно від того, чи використовують вони гарячу воду чи ні, зобов'язані відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.
Пунктом 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води також визначено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Порядок визначення та розподілу обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВІ передбачено розділом У Методики розподілу.
Відповідно до п. 5 розділу V Методики розподілу у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Qгвп ф.с), за наявності циркуляції, може бути визначений спрощено - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвп приг), спожитої будівлею/будинком Qгвп ф.с = 20 %.
Згідно з п. 8 цього розділу такий обсяг (Qгвп ф.с) розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та міжопалювальний період пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії та гарячої води відповідачу проводиться за теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» як частка теплової енергії 20 % від загального обсягу гарячого водопостачання, облікованого вузлом комерційного обліку ГВП за Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Пунктами 15 та 28 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182, також визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), розраховується та розподіляється між усіма споживачами відповідно до методики розподілу.
Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Отже, нарахування відповідачам оплати за теплову енергію забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання проводилися згідно з наведеними вимогами законодавства та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315: відповідно до показів загальнобудинкового лічильника (вузла обліку ГВП) як частка теплової енергії 20 % від загального обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, спожитої будинком, що розподілена між усіма квартирами пропорційно до площі.
З наведеного вбачається, що система опалення та гарячого водопостачання, як інженерна система будинку, яка призначена для задоволення потреб усіх співвласників (мешканців будинку), належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам, які зобов'язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг щодо цього спільного майна.
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України, кожен власник - споживач зобов'язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.
Таким чином, нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку та гарячого водопостачання співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов'язковий характер.
Всупереч наведеному, відповідачі не здійснювали оплату за надані послуги, хоча ЛМКП «Львівтеплоенерго» щомісячно направляло повідомлення, що містять детальну інформацію про обсяги та вартість наданих послуг. Внаслідок цього утворилась за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 4 353,49 грн., за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 2412,24 грн. (деталізовані помісячні нарахування (розрахунки) є у відомостях про нарахування за надані послуги).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, представник позивача зазначає, що відповідачі зобов'язані сплачувати за складову частину опалення місць загального користування, зокрема за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі, а також витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Ці втрати сплачують усі мешканці, а також орендарі/власники нежитлових приміщень, незалежно від наявності/відсутності опалювальних приладів у квартирі чи на сходових клітках. Опалення МЗК забезпечує комфорт і зручні умови суспільного проживання, в тому числі і для тих, хто встановив індивідуальне (автономне) опалення. При цьому дії позивача щодо нарахування плати за надані послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства України. А тому підставною та обґрунтованою є і вимога щодо стягнення заборгованості за надані послуги з відповідачів.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.
У судовому засіданні представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Сапрун М. М. позовні вимоги підтримала, надавши пояснення, аналогічні викладеному, просила такі задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів ОСОБА_2 заперечили позовні вимоги в повному обсязі, просили відмовити у їх задоволенні, а також просили виключити з числа відповідачів ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно довідки № 1 від 16.10.2024 виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго» з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами послуг з теплопостачання.
Згідно ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Приписами пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.
Згідно довідки про склад сім'ї вих. № 4 від 23.01.2025 року ОСОБА_4 не є власником і не проживає за адресою АДРЕСА_1 . У паспорті ОСОБА_4 зазначено, що її було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 19.05.2015.
В судовому розгляді встановлено, що представник ЛМКП «Львівтеплоенерго» пред'явив аналогічний позов до ОСОБА_4 до Личаківського районного суду м. Львова, за результатами якого було прийнято рішення у справі № 463/9296/24.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_4 у квартирі по АДРЕСА_1 підтверджено довідкою про склад сім'ї вих. № 4 від 23.01.2025 та паспортом ОСОБА_4 у якому зазначено, що її було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 19.05.2015.
Отже, в частині позовних вимог до ОСОБА_4 варто відмовити.
Щодо стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, згідно довідки № 1 від 16.10.2024 виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго» з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами послуг з теплопостачання.
Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 ; відповідачам щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг.
Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний вузлом обліку теплової енергії (тепловим лічильником).
Згідно розрахунку відповідачі не сплачували за надані та спожиті послуги, внаслідок чого за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 6 765,73 грн., а саме: за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 4 353,49 грн.. за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 2 412,24 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
За змістом ст.ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов'язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, а постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023.
Оскільки мешканці будинку АДРЕСА_2 не прийняли модель організації договірних відносин, тому між споживачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг.
З 01.12.2021 року з відповідачами є укладені індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://Imkp.Ite.lviv.ua.
Пунктом 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що виконавець (позивач у справі) зобов'язується надавати споживачу (відповідачам у справі) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішьобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудиникових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Пунктом 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води визначено, що витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудникової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Абзацом 6 п. 14 Правил № 830 передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Згідно з абз. п. 24 Постанови №830 обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
У вартість плати за опалення місць загального користування входять витрати теплової енергії у внутрішньобудинкових системах опалення та гарячого водопостачання.
Нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з опалення місць загального користування співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов'язковий характер.
Споживачі зобов'язані оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги з теплопостачання.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Стаття 10 вказаного Закону визначає порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами. Зокрема відповідно до частин 1-2 даної статті у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.
Враховуючи наведене, навіть у разі відключення квартири споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку, останній зобов'язаний оплачувати вартість послуг з опалення місць загального користування в розмірі, визначеному відповідними методиками.
Отже, ЛМКП «Львівтеплоенерго», будучи наділеним повноваженнями виконавця послуг за договором приєднання про надання послуг, надавало послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачі користуються послугами, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, в тому числі відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Даним наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за № 1237/13111. Відтак з моменту набрання законної сили наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, що набрав законної сили 25 січня 2019 року, для розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг має застосовуватись саме Методика затверджена таким, у зв'язку з втратою чинності попередньою Методикою, затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Методики №315, загальний обсяг спожитої теплової енергії у будівлі складається з таких основних складових: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача (квартири, нежитлового приміщення); обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Пункт 12 розділу IV Методики №315 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії та гарячої води проводиться згідно встановлених тарифів. Із грудня 2021 року для ЛМКП «Львівтеплоенерго» застосовуються тарифи, встановлені Рішенням Львівської міської Ради від 01.11.2021р. N?972 (із змінами) «Про встановлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуг з постачання теплової енергії та гарячої води».
З 01.12.2021 нарахування відповідачам оплати за теплову енергію на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення проводилися згідно з наведеними вимогами законодавства та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315: відповідно до показів загальнобудинкового лічильника як частка теплової енергії 20% від загального обсягу споживання, що розподілена між усіма квартирами пропорційно до площі.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 свої зобов'язання по оплаті за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) не виконують, внаслідок чого, згідно з відомостями у них наявна заборгованість за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 4 353,49 грн., за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 2412,24 грн., що відповідає положенням розділу IV Методики №315.
Суд критично оцінює доводи сторони відповідачів, що між позивачем та відповідачами відсутні будь-які правовідносини з постачання і споживання теплової енергії та гарячої води за спірний період, оскільки такі судовим розглядом спростовані.
Як визначено ч.1ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положеньст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, за якими суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Оскільки, відповідачі не довели неправильності здійснених позивачем розрахунків, не спростували розміру заборгованості жодними доказами, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що позов ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» слід солідарно стягнути суму сплаченого судового збору в сумі 3028,00 грн.
Також, на адресу суду поступила заява представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 адвоката Брикара О. М. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій просив стягнути із Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень.
02 травня 2025 року на адресу суду поступило клопотання представника позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому просить зменшити «до нуля» заявлену представником ОСОБА_4 суму витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що згідно з ухвалою суду розгляд справи №466/11958/24 проводиться в порядку спрощеного провадження, ціна позову складає 6 765,73 грн. і вона є незначної складності, а тому заявлений розмір стягнення 30 000,00 грн. витрат на правничу допомогу є не співмірний з ціною позову, явно завищений та не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки, судом спір вирішено в частині стягнення на користь позивача повної суми заборгованості, що заявлена у позовних вимогах, а сторона відповідача ОСОБА_4 доказів щодо понесення витрат на правову допомогу на час завершення судового розгляду не подала, суд вважає, що судові витрати відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 7, 9, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 525, 526, 541, 543, 625, 634 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-
позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованість за період з 01.12.2021 по 29.02.2024 за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 4 353,49 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят три гривнi 49 копійок), за послуги з постачання гарячої води (витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання) у розмірі 2412,24 грн.(дві тисячі чотириста дванадцять гривень 24 копійки).
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 05506460.
В решті вимог відмовити.
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 12.09.2025 року.
Суддя П. Т. Едер