Справа № 466/4657/25
Провадження № 2/466/2267/25
11 серпня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого -судді Білінської Г.Б.
при секретарі Ханас С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третьої особи- Третьої Львівської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Куспись Є.А. звернулася в суд з позовом до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір'ю ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, в якому на випадок смерті заповіла позивачу ОСОБА_1 садовий будинок та земельну ділянку, що розташовані на території садівничого товариства «Сонячна поляна», а також гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться в АГК «Сокіл». У травні 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса із усною заявою про прийняття спадщини за заповітом. Нотаріусом Позивачу було роз'яснено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.
Позивач вважає, що термін для подачі заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин: повномасштабне вторгнення росіян, тяжка втрата близької людини, важкий стан, хвороба, її необізнаність, а також те, що вона не мала змоги своєчасно зібрати необхідні документи для подачі заяви. У зв'язку з цим, просить визначити їй додатковий строк - 3 (три) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 20.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Від представника відповідача - Львівської міської ради на адресу суду 19.06.2025 року надійшли додаткові пояснення по справі. У додаткових поясненнях представник вказує на те, що інтереси та права Львівської міської ради даним позовом не порушуються, просила розгляд справи проводити без участі представника Львівської міської ради, по справі прийняти законне та обгрунтоване рішення, а судові витрати залишити за позивачем, у зв'язку з тим, що даний спір виник не з вини Львівської міської ради. Також просила витребувати у Третьої Львівської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 03.07.2025 було залучено до участі у цивільній справі як третю особу Третю Львівську державну нотаріальну контору (м. Львів, пр. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ: 02899393).
Іншою ухвалою від 03.07.2025 було задоволено клопотання представника відповідача, витребувано у Третьої львівської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15 липня 2025 року на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 03.07.2025 від Третьої Львівської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшов лист, у якому повідомляється про те, що, згідно з перевіркою по алфавітних книгах обліку спадкових справ за 2024-2025 роки, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 в Третій львівській державній нотаріальній конторі Львіської області не зареєстрована.
Ухвалою суду від 29.07.2025 призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка в судове засідання не з'явилася. Від її представника - адвоката Куспись Є.А. надійшли до суду заяви, в якій просить розгляд справи проводити за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Причини неявки суду невідомі.
Представник третьої особи Третьої Львівської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялася про дату та час розгляду справи.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 96 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 07 жовтня 2024 року було зроблено відповідний актовий запис №5873.
За життя ОСОБА_2 , залишила заповіт, в якому заповіла своїй дочці - ОСОБА_1 - садовий будинок та земельну ділянку, що розташовані на території садівничого товариства «Сонячна поляна», а також гаражний бокс № НОМЕР_1 , що знаходиться в АГК «Сокіл» (а.с.8).
Факт родинних відносин спадкодавця із позивачем ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 10).
У травні 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса із усною заявою про прийняття спадщини за заповітом. Нотаріусом їй було роз'яснено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.
На доведення поважності причин пропуску строку звернення для прийняття спадщини, позивач надала суду разом з позовною заявою виписки з медичних установ, із яких вбачається, що їй поставлений діагноз - хвороба Паркінсона, тривалий час мала важкий стан здоров'я, наявний кардіостимулятор в серці.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Верховний суд у постанові від 04.12.2019 у справі №697/2052/17-ц зазначив, що відповідачами у справах про спадкування за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом або усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, мають бути територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Як вбачається з листа Третьої Львівської державної нотаріальної контори №1301/01-16 від 15.07.2025, згідно з перевіркою по алфавітних книгах обліку спадкових справ за 2024-2025 роки, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 в Третій львівській державній нотаріальній конторі Львівської області не зареєстрована. Вказане свідчить про те, що на час подання позову інших спадкоємців, окрім Позивача, немає і належним відповідачем в такому випадку є Львівська міська територіальна громада в особі Львівської міської ради.
Як зазначено у постанові ВС від 13.02.2025 по справі №309/4235/21, за змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 521/20201/21 та постанові Верховного Суду від 13 вересня 2025 року у справі №295/14178/21.
З огляду на зазначене вище, суд відхиляє доводи позивача про те, що юридична необізнаність та проживання у спадковому майні після відкриття спадщини є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Верховний суд у своїй постанові від 30.12.2024 по справі №527/1229/24 зазначав, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Верховний Суду у постанові від 13.09.2023 по справі №295/14178/21 звертає увагу на те, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Дослідивши виписки, надані медичними установами і додані позивачем до позову (а. с. 11-21), суд дійшов висновку, що надані позивачем докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з погіршенням її стану здоров'я, хворобою, лікуванням, є достатніми, оскільки із них вбачається, що позивач перебувала на лікуванні у період, що охоплюється строком для прийняття спадщини та свідчить про наявність об'єктивних та непереборних перешкод для прийняття нею спадщини, а тому у цьому випадку є застосовними правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України і позивачу слід визначити додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.
Судові витрати залишити за позивачем, з огляду на те, що спір виник внаслідок дій позивача.
Керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 13, 19, 23, 76,82, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 273, 315, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 додатковий строк 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Початок додаткового строку для прийняття спадщини відраховувати з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя Г. Б. Білінська