Справа № 466/4779/25
Провадження № 2-др/466/40/25
06 серпня 2024 року м.Львів
Шевченківський районний суд мЛьвова в складі:
головуючого судді Білінської Г.Б.
з участю секретаря Солдат М.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Рясне 402» про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій,-
01.08.2025 року до Шевченківського районного суду м.Львова надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Рясне 402» про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій, вказавши, що судом 21.07.2025 року винесено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ЛКП «Рясне 402» про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій. Вказав, що судом не вирішено питання, які були зазначені в п.п.1-4 позовної заяви.
Сторони в судове засідання не викликалися, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21.07.2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ЛКП «Рясне 402» про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій відмовлено.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до п. 20 роз'яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК 2004 року(ст. 270 ЦПК); воно не може змінити суті основного рішення або містити у собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, вичерпний перелік яких передбачений статтею 270 ЦПК України. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе судом за умови не ухвалення рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення або не вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу.
В даному випадку, суд прийняв рішення з приводу всіх заявлених вимог позивача.
З аналізу поданої в порядку ст. 270 ЦПК України заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що ОСОБА_1 по суті ставить питання про незгоду із рішенням суду.
Суд вказує, що питання ухвалення додаткового рішення (ст. 270 ЦПК України) слід відрізняти від питання оскарження рішення суду в апеляційному порядку (розділ Vглава 1 ЦПК України).
Таким чином, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення, оскільки заявлені вимоги не є підставою для ухвалення додаткового рішення, заявником у заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено жодної із підстав, зазначених у ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 270 ЦПК України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст.260-261, 270, ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Рясне 402» про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: Г. Б. Білінська