Справа № 456/4959/25
Провадження № 2/456/2173/2025
про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Представник позивача адвокат Климчук А.В., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить шлюб з відповідачем розірвати; визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 496, 498 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.8 ст.130 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленомустаттею 502 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви відповідач є громадянином Республіки Македонія, останнє відоме зареєстроване місце проживання: с. Конопниця, м. Крива Паланка, Респубілка Македонія; фактичне місце проживання невідоме.
У зв'язку з цим виникає необхідність в направленні відповідачу копії позовної заяви з додатками та судового виклику про необхідність явки до суду за вказаною в позові адресою останнього відомого місця реєстрації шляхом направлення відповідного судового доручення.
Позивач не надала до суду належним чином засвідчений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на офіційну мову країни Республіка Македонії - македонську, для вручення відповідачу та проведення окремих процесуальних дій на території Республіки Македонія.
Положеннями п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право»визначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Згідно із ч. 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має отримувати допомогу від таких країн як Аргентина, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія и Герцеговина, Китай (адміністративна область Макао), Хорватія, Македонія, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Германія, Угорщина, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Люксембург, Марокко, Нідерланди (королівство у Європі), Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Вірменія, Ватикан, Киргизія, Ліван, Молдова, Росія, Узбекистан.
Також, в галузі правової допомоги у відносинах між Україною та Республікою Північна Македонія діє Договір між Україною і Республікою Македонія про правову допомогу в цивільних справах, що набрав чинності 20.06.2003 (далі - Договір).
За ст. 4 Договору правова допомога охоплює: вручення і пересилання судових документів, допит сторін, свідків, експертів та інших осіб, проведення експертиз, судового огляду, а також виконання інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, визнання та виконання рішень у цивільних справах, рішень у кримінальних справах у частині відшкодування шкоди.
За ст.5 Договору запит про правову допомогу (далі - запит) та інші документи, які відповідно до положень цього Договору мають бути долучені до нього, складаються мовою запитуючої Договірної Сторони. До цих документів додається завірений в установленому порядку переклад на мову другої Договірної Сторони. Відповіді на запит складаються мовою запитуваної Договірної Сторони.
Відповідно до ст. 10 Договору установа юстиції запитуваної Договірної Сторони здійснює вручення документів відповідно до правил, які діють в її державі, якщо документи, що підлягають врученню, складені мовою або забезпечені завіреним перекладом на мову запитуваної Договірної Сторони. У тих випадках, коли документи складені не цією мовою або не забезпечені завіреним перекладам, вони вручаються одержувачу, якщо він згоден добровільно їх прийняти.
Відповідно до пункту 2.1 «Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень», затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 липня 2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Відповідно до п.2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року №1092/5/54 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
В такому разі саме на позивача покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.
Таким чином, оскільки відповідач є громадянином Республіки Македонія, суду, у випадку відкриття провадження у справі, необхідно буде направляти копію позовної заяви та доданих до неї документів за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача у Республіці Македонія через Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Отже, суду необхідний належним чином засвідчений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на офіційну мову країни Республіка Македонія, для вручення відповідачу та проведення окремих процесуальних дій на території цієї країни.
Оскільки позовна заява та додані до неї документи викладені українською мовою, це унеможливлює на даний час відкриття провадження у справі, враховуючи те, що позивачу необхідно надати суду копію позовної заяви та доданих до неї документів в перекладі на мову відповідачів з нотаріально завіреною справжністю їх перекладу.
Тому суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків, так як зазначені вище недоліки заяви перешкоджають відкриттю провадження у даній цивільній справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишити без руху.
Повідомити позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Климчук Анастасію Володимирівну про необхідність усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали суду у десятиденний строк з дня отримання ними цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Л.Бучківська