Справа № 455/1479/25
Провадження № 2-а/455/14/2025
Іменем України
15 вересня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кушніра А.В.,
секретар судового засідання Борковська Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
25.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №258 від 16.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000гривень, а справу закрити.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою, з огляду на відсутність складу правопорушення, зокрема наявності умислу чи необережності, оскільки: ніякої повістки він не отримував з ІНФОРМАЦІЯ_9; 11.06.2025р з'явився добровільно в ВП №1 Самбірського РВП де йому повідомили, що він є в базі розшуку ІНФОРМАЦІЯ_9 бо не оновив свої дані і що треба з'явитися в ІНФОРМАЦІЯ_9 і написати заяву про зняття з розшуку; він неодноразово надсилав на адресу відповідача заяви про відстрочку від мобілізації із своїми персональними даними; з червня 2022року здійснює догляд за своїм батьком (так-як мама померла) який являється інвалідом 1-ої групи (психічне захворювання) і отримує за це допомогу відповідно до Розпорядження Самбірської районної військової Адміністрації на основі Постанови КМУ «Про надання щомісячної допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу...»; він має персональний РНОКПП та отримує державну допомогу по догляду за інвалідом, а Відповідач має доступ до всіх його персональних даних, тому не мав необхідності уточнювати свої дані так-як номер телефону не міняв, адресу реєстрації та проживання не змінював; він доглядає за рідним батьком, який являється особою з інвалідністю 1-ої групи, яка хворіє тяжким розладом психіки і не в змозі його залишити з міркувань його здоров'я, життя та нашого майна так-як поведінка психічно-хворої особи не передбачувана. Вважає, що дані вищевказані факти, виключають його вину в вчиненні правопорушення і дане правопорушення, щоб підтвердити його умисел, необережності в умисному порушенні чинного Законодавства - не підтверджується жодним доказом (показами свідків, фотозйомками тощо).
Крім того вказує, що відповідачем не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто суб'єктом владних повноважень не виконано належним чином обов'язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, зазначає, що відповідач мав та має можливість отримати персональні дані Позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (утому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Наприклад, інформація про дані Позивача міститься в органах реєстрації актів громадського стану, які створені та діють на підставі ЗУ «Про органи реєстрації актів громадського стану» від 24 грудня 1993 року, інформація про РНОКПП Позивача, місто роботи, податкову адресу, доходи, може бути отримана від Державної податкової служби України, про місце реєстрації - від органів МВС України. За таких умов, будь-яке застосування штрафу Відповідачем щодо Позивача на підставі ст.210-1 КУпАП України є незаконною, оскільки прямо порушує імперативну норму примітки до цієї статті.
З огляду на наведене, просить суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.
Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 28.07.2025 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з даним позовом, адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд.
25.08.2025 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну, в якому зазначає наступне. Вказує, що 03.01.2025 року громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виписано повістку №1665574 про виклик у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) для уточнення даних на 19.01.2025 року о 14:00 год. Вказану повістку надіслано засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання, зазначену військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних: АДРЕСА_2 . 14.01.2025 року конверт з повісткою про виклик від 03.01.2025 року №1665574 повернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». 11.06.2025 року працівники патрульної поліції доставили громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . За вищевказаним фактом, 11.06.2025 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим лейтенантом ОСОБА_2 , було складено протокол №258 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що він, під час дії в Україні особливого періоду, будучи належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 19.01.2025 року о 14:00 год., не з'явився у зазначені в повістці строк та місце, підтверджуючих документів із зазначенням поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не подавав. Таким чином, своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме: вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду), і тим самим під час особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Вказане свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. У цьому протоколі позивачеві повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год 00 хв 16.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 в кабінеті НОМЕР_5. Другий примірник протоколу отримав ОСОБА_1 , 11.06.25 р., про що свідчить підпис особи в протоколі. На підставі протоколу №258 від 11.06.2025 року, відповідачем винесено щодо ОСОБА_1 постанову №289 від 16.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000,00 грн.
Вказує, що повістка №1665574 від 03.01.2025 року була надіслана АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом до нього за номером 0610219643953. Згідно даних веб-сайту АТ «Укрпошта», 03.01.2025 року повістка надійшла до Логістичного центу. У подальшому, конверт із повісткою, адресованою позивачу, повернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 неврученим з незалежних від нього причин. На конверті проставлена відмітка поштового відділення «Адресат відсутній за вказаною адресою ». При цьому, позивач не повідомляв про зміну свого місця проживання, а тому вважається таким, що є належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9. Доказів протилежного суду не надано.
Зазначає, що відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку, рекомендовані листи з позначкою (Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Враховуючи викладене, зазначає, що військовозобов'язаний має обов'язок забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцем проживання (тобто тією, яку він вказав під час оновлення даних) за якою ІНФОРМАЦІЯ_9 правомірно надсилає усю адресовану військовозобов'язаному кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку, останній не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Крім того, зазначає, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення №258 від 16.06.2025 року винесена уповноваженою на те особою, у встановлені законом строки, за умов належного повідомлення позивача про дату, місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, розмір накладеного штрафу відповідає санкції ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому відсутні підстави для її скасування. На переконання відповідача, доводи позивача, що викладені ним у позовній заяві, не спростовують вчинення ним адміністративного правопорушення. Аналізуючи обставини справи до додані матеріали, слідує висновок, що відповідач довів суду належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за яке його 16.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові. Будь-яких належних доказів щодо протилежного матеріали справи не містять та ОСОБА_1 не доведено. З огляду на наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у відзиві на позовну заяву просив суд судове засідання проводити у їх відсутності.
Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності учасників справи.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 16 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову №258 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 (позивача у справі) накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000гривень.
Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, «…З протоколу про адміністративне правопорушення складеного офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_2 та вивчивши матеріали адміністративного провадження стало відомо, наступне: «11 червня 2025 року о 09 год 30 хв стало відомо, при доставленні НПУ до відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з'явився на виклик ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно повістки №1665574, сформованою 03.10.2025 з кінцевою датою явки до 26.01.2025року. Метод доставки: АТ «Укрпошта». Тип повістки: для звірки даних. За результатами аналізу документів встановлено наступні обставини: 03.10.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка за №1665574, на виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 з метою уточнення даних. Повістка про виклик військовозобов'язаного надіслана засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта, за адресою місця проживання, котру вказав ОСОБА_1 , під час уточнення своїх облікових даних, а саме: АДРЕСА_1 …Поряд з тим, незважаючи на законні вимоги щодо прибуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем перебування на військовому обліку та будучи належним чином оповіщеним ОСОБА_1 не з'явився в зазначене у повістці місце та строк…Враховуючи вищевказані обставини та наявні докази, приходжу до висновку, що громадянин ОСОБА_1 допустив порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 19.01.2025 о 14.00год. Відповідальність за порушення передбачена відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП…».
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства, як вказується у ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_9.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024).
За визначенням абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Відтак, з цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543 громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Крім того, в абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Отже, у громадян України, у тому числі у військовозобов'язаних, яким є позивач, існує обов'язок з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строк та місце, зазначені в повістці.
Разом з цим, в разі не виконання обов'язку громадян щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строки, зазначені в отриманих ними документах відповідальність настає відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_9; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строк, визначений у повістці.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», який затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок).
Приписами п 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 встановлено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_9 під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_9 іншої адреси місця проживання.
Відтак, зазначеним Порядком врегульований порядок оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до вимог якого у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку) особи вважається днем отримання такого поштового відправлення (повістки).
Разом із цим суд зазначає наступне.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270(далі Правила).
Відповідно до абз. 2 п. 16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9, Вручити особисто.
Абзацом 3 п. 101 Правил визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка, Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9 або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81,82,83,84,91,99цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В силу пункту 6.12.3 Регламенту внутрішньої поштової кореспонденції, затвердженого Наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023 № 6668 (далі - Регламент №6668) рекомендовані листи з позначкою Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9 під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім'я та прізвище.
Згідно з пунктом 6.12.4 Регламенту №6668 у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9 ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9». В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Відповідно до пункту 6.16 Регламенту №6668 інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_9 необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач, будучи повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
Як слідує із змісту позовної заяви, позивач заперечує обставини, викладені у оскаржуваній постанові, стверджує про відсутність у його діях умислу чи необережності, оскільки він ніякої повістки не отримував та вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконним та необґрунтованим.
Так, матеріалами справи встановлено, зокрема вбачається із долученого до позовної заяви витягу із застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_10», що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ). Відстрочка до 06.08.2025. Адреса проживання: АДРЕСА_1 . Телефон: НОМЕР_1 . Дані уточнено вчасно.
Із матеріалів справи також відомо, що 03.01.2025 року була сформована повістка за №1665574 про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для уточнення даних, до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) на 19.01.2025 о 14.00год.
Вказана повістка була надіслана засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта рекомендованим поштовим відправленням №0610219643953 з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання, зазначену військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних: АДРЕСА_1 .
14.01.2025 конверт з повісткою про виклик від 03.01.2025 року №1665574 повернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що поштовий конверт містить позначку «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9». Також матеріали справи не містять доказів належного інформування позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9», як це передбачено Правилами надання послуг поштового зв'язку.
Як зазначалось вище, Регламентом №6668 визначено обов'язок працівника ОПЗ поінформувати адресата (одержувача) про надходження поштового відправлення з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9» за наявним номером телефону та/або вкласти до його абонентської поштової скриньки повідомлення ф.22а про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9». У випадку невручення поштового відправлення працівник ОПЗ має зазначити дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки на зворотному боці відправлення.
З матеріалів справи не встановлено наявність на поштовому конверті із повісткою контактного номеру телефону позивача, за яким працівник пошти мав би повідомити про надходження листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9".
Водночас, в матеріалах справи міститься витяг з додатку «ІНФОРМАЦІЯ_10» позивача, в якому вказаний його номер мобільного телефону НОМЕР_2 . При цьому, жодних доказів сповіщення позивача за наявним номером телефону про надходження рекомендованого листа суду не надано.
Також, в матеріалах справи відсутня копія повідомлення ф. 22, із проставленням позначки «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9», відмітки про причину невручення, та зазначенням на зворотному боці відправлення дати вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки позивача.
При цьому, в матеріалах справи також відсутні відомості про дату коли позивачу намагалися вручити вищезазначену повістку. Отже, не можливо встановити чи сплинув встановлений Правилами надання послуг поштового зв'язку термін, що дозволяє повернути поштове відправлення з відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою» (3 робочі дні).
Відтак, в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення спроб вручення повістки позивачу шляхом телефонного дзвінку на його мобільний номер або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9» ф.22а, де додатково проставляється позначка «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9».
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
В контексті наведеного, суд вважає за доречне звернути увагу на суттєвий розмір штрафу, що у свою чергу, покладає на відповідача вимогу належним чином пересвідчитись у сповіщенні особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення може бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці. Відсутність ж доказів обізнання особи про існування повістки, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
Як вбачається з трекінгу відстеження поштового відправлення за номером 0610219643953, судом під час перевірки статусу відстеження на сайті Укрпошти встановлено, що дані про відправлення за вищевказаним номером трекінгу відсутні, оскільки не зареєстровані в системі (відправлення прийнято до пересилання більше ніж півроку тому - 03.01.2025).
Таким чином, суд позбавлений можливості відстежити направлений лист на адресу позивача та перевірити дотримання працівниками ОПЗ порядку вручення поштового відправлення з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_9».
В той же час, суд відмічає, що відповідач 16.06.2025 під час винесення оскаржуваної постанови, не перевірив доказів щодо належного сповіщення позивача про надходження йому повістки про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, маючи при цьому реальну можливість.
Також суд вважає, що відповідач мав можливість повторно надати повістку позивачу для уточнення даних, однак обмежився лише наявністю конверта із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що не може вважатись обґрунтованим.
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_9 у визначений день та годину, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідно і складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Іншим доводам сторін суд не надає оцінки, оскільки в даному випадку вони не впливають на висновки, зроблені судом вище щодо суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення про скасування постанови і закриття справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №258 від 16.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, і закриття справи про адміністративне правопорушення.
У відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору на суму 605,60 гривень слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.2, 6, 72-78, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №258 від 16.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відомості щодо учасників справи:
- Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ;
- Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено та проголошено 15.09.2025 року.
Суддя А.В.Кушнір