Справа № 455/1885/25
Провадження № 1-кп/455/261/2025
Іменем України
15 вересня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141320000355 від 10.07.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, приватного підприємця (Держава Ізраїль), одруженого, судимості не має, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , 09.07.2025 року близько 19 год. 45 хв., перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Нижанковичі-Мальховичі», що розташований за адресою: смт. Нижанковичі Самбірського району Львівської області, прямуючи через Державний кордон України, рухаючись на виїзд з України в Республіку Польща та в подальшому в Державу Ізраїль під час перевірки документів для перетину Державного кордону на виїзд з України, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник відділу прикордонної служби, який перебував у форменому одязі із знаками розрізнення, з метою реалізації свого незаконного умислу спрямованого на надання неправомірної вигоди вищевказаному військовослужбовцю Державної прикордонної служби України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою безперешкодного перетину Державного кордону України, пропонував надати та надав сержанту ОСОБА_6 , якого відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 1183-ос від 31.08.2024 року призначено на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та 09.07.2025 року призначеного до самостійного несення служби в прикордонному наряді «Перевірка документів» в пункті пропуску з 08:00 09.07.2025 по 20:00 09.07.2025, неправомірну вигоду в розмірі 300 Євро, а саме 3 купюри по 100 Євро, зокрема банкноти номіналом: RB 1421589101, RB 1421589092, RB 1421589119, що згідно курсу Національного банку України станом на 09.07.2025 року становить 14716,89 грн., за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, а саме безперешкодному перетині державного кордону України в напрямку Республіки Польща, від отримання яких ОСОБА_6 відмовився.
Таким чином, ОСОБА_3 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
10.09.2025 року між прокурором - начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами даної угоди ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Також, ОСОБА_3 , зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі обвинувачення у судовому провадженні.
Крім того, сторони погодилися з призначенням ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення вказаної угоди, а також підстави та порядок оскарження вироку, яким буде затверджено угоду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали угоду про визнання винуватості від 10.09.2025 року та просили суд її затвердити.
Також ОСОБА_3 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 369 КК України щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_3 , перевіривши угоду на відповідність вимогам ст. ст. 472-473 КПК України та нормам КК України, суд вважає, що угоду слід затвердити.
Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно до вимог п.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
При цьому, як передбачено п.1 ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Як було встановлено судом, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції надати на наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29.04.2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Обставини, які відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Обставини, які відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Правила призначення покарання встановлені КК України. Відповідно до ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Отже, закон дозволяє зазначеним вище суб'єктам кримінального провадження самостійно визначити вид покарання яке понесе винна особа.
При цьому, у кримінальному провадженні відсутній потерпілий, матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана, вчиненим обвинуваченим злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України з врахуванням положень ст. 96-1 КК України та позиції прокурора.
Процесуальних витрат немає. Цивільний позов не заявлено.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.07.2025 року слід скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 124, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду, укладену 10.09.2025 року між прокурором - начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Скасувати арешт накладений згідно ухвали Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.07.2025 року на грошові кошти в сумі 300 євро, а саме три купюри номіналом по 100 євро кожна із наступними серійними номерами: 1) RB 1421589101 2019 року випуску; 2) RB 1421589092 2019 року випуску; 3) RB 1421589119 2019 року випуску.
Речові докази, а саме:
- грошові кошти в сумі 300 євро, а саме три купюри номіналом по 100 євро кожна із наступними серійними номерами: 1) RB 1421589101 2019 року випуску; 2) RB 1421589092 2019 року випуску; 3) RB 1421589119 2019 року випуску, які опечатані в спецпакет Національної поліції України з № 4263424 та передані на зберігання до ПАТ КБ «Приватбанк» - в порядку спеціальної конфіскації конфіскувати у власність держави.
- DVD диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12025141320000355- залишити при матеріалах кримінального провадження №12025141320000355.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд протягом 30 днів з часу його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1