Справа №449/1160/25
11.09.2025 м. Перемишляни
суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Роман Орестович, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 у Львівській області про адміністративні правопорушення відносно,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126 КУпАП та ч.5 ст.126 КупАП, -
ОСОБА_1 , 01.08.2025 року близько 00 год. 21 хв., в м. Бібрка по вул. Галицька, керував скутером Honda Dio, не маючи права керування даним транспортним засобом, правопорушення було вчинено повторно протягом року.
Крім цього, ОСОБА_1 , 16.08.2025 року близько 12 год. 44 хв., в м. Бібрка по вул. Глібовецька, керував скутером Honda Dio, не маючи права керування даним транспортним засобом, правопорушення було вчинено повторно протягом року.
Оскільки, до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, то відповідно до ст. 36 КУпАП слід об'єднати справи в одне провадження та присвоїти справі - №449/1160/25 (3/499/449/25).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс протии Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процессу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, отримала повістку, була обізнана про складання щодо неї протоколів про адміністративне правопорушення, був повідомлений про дату та місце розгляду справи, то суд розцінює таку поведінку ОСОБА_1 як затягування розгляду справи з метою відкладення судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стверджуються протоколами про адміністративне правопорушення та ін. матеріалами справи.
Постановою серії ЕНА №5003385 від 17.06.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та обрано йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 грн.
Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.5 ст.126 КУпАП - відповідальність за дане правопорушення настає при повторному протягом року вчинення порушень, передбачених ч.2-ч.4 ст.126 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, рапортами, відеозаписом а також іншими матеріалами справи.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з правопорушника судовий збір.
Керуючись ст.ст. 24, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 221, 283-285, 287,289, КпАП України, -
Справу №449/1160/25 (3/449/499/25), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 125 КУпАП та справу №449/1283/25 (3/449/525/25), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти справі - №449/1160/25 (3/449/499/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
У відповідності до ст. 36 КпАП України остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу - 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Борняк Роман Орестович