Справа № 297/1485/25
15 вересня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071060000083 від 25.02.2025 року, яке надійшло з обвинувальним актом, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого 6 неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 299 КК України,
встановив:
22 лютого 2025 року близько 16:00 год., ОСОБА_5 , знаходячись на території Окремого хутору по вул. Церковній в с. Гать Берегівського району, діючи умисно, з мотивів жорстокості та зневаги до загальноприйнятих моральних принципів щодо поводження з тваринами, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 18 та ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, із застосуванням жорстоких методів, з метою заподіяння травм та знущання над конем, що належить до хребетних тварин, який належить ОСОБА_7 , мешканцю АДРЕСА_1 , у присутності малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , застосовуючи фізичну силу, завдав дерев?яною палицею з гострим металевим наконечником округлої форми численні удари свійському коню в ділянки тулубу та задніх кінцівок, спричинивши коню два розсічення на правій задній кінцівці діаметрами від 2 до 5 см, що підтверджується актом обстеження тварини лікарями Берегівської дільничної лікарні ветеринарної медицини від 25.02.2025 року, чим у такий спосіб у присутності малолітніх вчинив жорстоке поводження з тваринами, яка належить до хребетних, що призвело до тілесних ушкоджень тварини.
На думку суду, обвинуваченого ОСОБА_5 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 299 КК України, а саме жорстокому поводженні з тваринами, що належать до хребетних, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень тварини, вчиненому у присутності малолітнього.
Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину повністю визнав, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно в лютому 2025 року на території Окремого хутору в с. Гать по вул. Церковній, Берегівського району, вирішив придбати коня від ОСОБА_7 . Після чого, 2-3 рази вдарив коня дерев?яною палицею з гострим металевим наконечником по хребту та задніх кінцівках, щоб перевірити на скільки добре він зможе тягнути віз та чи буде агресивним. Крім того, дійсно навколо було багато людей, в тому числі й діти.
Відповідно до ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений, його захисник та прокурор не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням обставин, які його характеризують.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Отже, суд обираючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 слід визнати його щире каяття, те, що обвинувачений місцем проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні 6 неповнолітніх дітей та потерпілий претензій до обвинуваченого не має.
Згідно досудової доповіді, беручи до уваги зібрані матеріали, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_5 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, Берегівський РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Якщо суд дійде висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, буде доцільно, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому, застосовувати заходи нагляду, соціально-виховні заходи, які можуть вплинути на фактор ризику та знизити ризик повторного кримінального злочину.
Реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні 6 неповнолітніх дітей, а також те, що потерпілий претензій до обвинуваченого не має, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України слід прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України.
Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
При цьому, при застосуванні положень ст. 75 КК України конфіскація тварини як додаткове покарання не може бути призначена.
У зв'язку з цим, додаткове покарання у виді конфіскації тварини, яке передбачено ч. 2 ст. 299 КК України у відповідності до ст. 77 КК України відносно ОСОБА_5 не слід застосовувати.
Речовий доказ: дерев?яну палицю з гострим металевим наконечником округлої форми, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП, слід знищити.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 299 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 299 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов'язки відповідно до п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
Речовий доказ: дерев?яну палицю з гострим металевим наконечником округлої форми, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з моменту його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_10