Номер провадження: 11-сс/813/1574/25
Справа № 496/3273/25 1-кс/496/1318/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28.07.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12025162250000448 від 01.06.2025 року, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Майори Біляївського району Одеської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.3 ст.299 КК України,
встановив:
СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025162250000448 від 01.06.2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.3 ст.299 КК України, скоєних за обставин, викладених у клопотанні слідчого.
01.06.2025 року ОСОБА_7 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
02.06.2025 року та 03.06.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.299 та ч.1 ст.296 КК України відповідно.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.06.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 02.08.2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн, із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (справа №496/3273/25, провадження №1-кс/496/981/25).
03.06.2025 року ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.06.2025 року задоволено клопотання слідчого та доручено експертній установі Львівська філія судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» провести стаціонарну комплексну психолого-психіатричну експертизу щодо підозрюваного ОСОБА_7 (справа №496/3273/25, провадження №1-кс/496/982/25).
25.07.2025 року постановою керівника Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 02.09.2025 року.
28.07.2025 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , у межах строку досудового слідства, тобто до 02.09.2025 року.
Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та існуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Також слідчий посилається на те, що у кримінальному провадженні необхідно здійснити ряд слідчих процесуальних дій, які неможливо вчинити до закінчення попередньої ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного під вартою.
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та підозрюваному ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 02.09.2025 року, в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя послався на продовження існування ризиків у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі у виді особистого зобов'язання, домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, захисник посилається на відсутність доказів у кримінальному провадженні; необґрунтованість та недоведеність прокурором існування ризиків у кримінальному провадженні та неврахування даних про особу підозрюваного. Окрім цього, захисник вказує, що слідчим суддею безпідставно не визначено підозрюваному заставу.
Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді не оскаржена.
Апеляційний розгляд проведено за відсутності прокурора, який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду не подавав.
Розгляд скарги також проведено без участі підозрюваного, оскільки клопотання про забезпечення його участі не заявлялось, та сам підозрюваний не подавав до суду клопотання про розгляд скарги захисника в його присутності.
Заслухавши суддю-доповідача; захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; вивчивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваному, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
Зі змісту ч.5 ст.199 КПК вбачається, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 4 ст.199 КПК передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно з ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема «Харченко проти України», «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя в цілому дотримався вимог ст.199 КПК, взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини.
Апеляційним судом встановлено, що 02.06.2025 року та 03.06.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.299, ч.1 ст.296 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами та була перевірена слідчим суддею 03.06.2025 року під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази долученні слідчим до клопотання про продовження строку тримання під вартою є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 .
При цьому, відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025162250000448 від 01.06.2025 року на час постановлення оскарженої ухвали був продовжений до 02 вересня 2025 року.
Для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд процесуальних дій, в тому числі: отримати висновок комісійної судово-ветеринарної експертизи за експертною спеціальністю 18.1; отримати висновок про проведення стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи; виконати вимоги ст.ст. 290 та 291 КПК України, зокрема надати доступ до матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Окрім цього, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в подальшому ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28.08.2025 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12025162250000448 від 01.06.2025 року, до п'яти місяців, а саме до 02.11.2025 року (провадження №1-кс/496/1550/25).
Оскільки наразі досудове розслідування триває, існуючі в даному кримінальному провадженні ризики (п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК), які обґрунтовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , не зменшились та не відпали.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, оскільки за його вчинення передбачено покарання до п'яти років обмеження волі; кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.299 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання до восьми років позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 у разі доведеності його вини, апеляційний суд вважає, що ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду продовжує існувати та є обґрунтованим.
Також слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 офіційно не працюючий, зловживає спиртними напоями, веде аморальний та асоціальний спосіб життя, відносно останнього неодноразово складалися адміністративні матеріали.
Крім того, апеляційний суд погоджується з продовженням існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_7 матиме можливість здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні.
Апеляційний суд звертає увагу, що наразі досудове розслідування триває, а показання свідків у даному кримінальному провадженні, мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.
Колегія суддів також звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
За наявності існування обґрунтованої підозри та вищевказаних ризиків, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо необхідності продовження застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставин передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Колегія суддів критично відноситься до тверджень захисника про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи домашнього арешту, оскільки такі запобіжні заходи із великою вірогідністю можуть виявитися недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Разом з цим, апеляційним судом встановлені обставини, які відповідно до положень п.2 ч.3 ст.407 КПК, тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та прийняття апеляційним судом нової ухвали.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Однак в даній справі, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя не врахував положень ч.ч.3, 4 ст.183 КПК та, незважаючи на те, що ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.06.2025 року за результатами розгляду клопотання слідчого розмір застави визначався, слідчий суддя, всупереч вимогам процесуального закону не визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, при постановленні оскарженої ухвали.
З огляду на вищезазначені обставини, ухвала слідчого судді в цій частині не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає скасуванню, з прийняттям апеляційним судом нової ухвали.
Скасовуючи ухвалу слідчого судді та ухвалюючи нове рішення, при визначенні розміру застави, апеляційний суд керується вимогами ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК.
Апеляційний суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на даному етапі досудового розслідування підозрюється ОСОБА_7 , особи підозрюваного, його майнового стану та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
На думку апеляційного суду, з врахуванням обставин кримінальних правопорушень, тяжкості кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_7 , особи підозрюваного, розмір застави в межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не буде непомірним для підозрюваного, членів його сім'ї та близьких родичів.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З огляду на зазначені вище обставини, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, оскільки ухвала суду в частині не визначення розміру застави не відповідає вимогам закону, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 376, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28.07.2025 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави в кримінальному провадженні №12025162250000448 від 01.06.2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого СВ ОРУП №2 в Одеській області ОСОБА_8 та продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 02.09.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів доходів громадян у сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (отримувач: Одеський апеляційний суд; Код ЄДРПОУ отримувача 42268321; Код банку отримувача (МФО) 820172; розрахунковий рахунок UA308201720355299001001086720; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 08.09.2025 року; Заставна сума за ОСОБА_7 (номер провадження №11-сс/813/1574/25; судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 )
Підозрюваний ОСОБА_7 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-не відлучатися із с. Майори Одеського району Одеської області без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця робити;
-утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні визначеними слідчим, або прокурором;
-здати на зберігання до ДМС в Одеській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого суворого запобіжного заходу.
Копію ухвали надіслати для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4