Номер провадження: 33/813/1515/25
Номер справи місцевого суду: 518/641/25
Головуючий у першій інстанції Алексєєва О. В.
Доповідач Кравець Ю. І.
25.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Губар Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу адвоката Главацького Ю.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ширяївського районного суду Одеської областівід 04.06.2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого техконсультантом «Хенкельбудтехнік Україна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД № 576298 від 03.04.2025 року: 03.04.2025 року о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 на 369 км а/д М05, керуючи автомобілем марки «BMW» днз НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем MAN TGX 18.480 днз НОМЕР_2 з напівпричепом «TROUILLET» нз НОМЕР_3 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1, п. 13.1 ПДР, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
В апеляційній скарзі адвокат Главацький Ю.А. зазначив, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:
- протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та долучені до нього докази не відповідають положенням законодавства
- причиною ДТП по справі стало порушення водієм автомобіля MAN TGX 18.480 днз НОМЕР_2 п. 2.3 б, п. 11.2, п. 14.2 б Правил дорожнього руху, оскільки водій вантажівки рухався у лівій полосі руху;
- позбавлення керування транспортними засобами позбавить ОСОБА_1 можливості в повному обсязі виконувати обов'язки щодо фінансового забезпечення своєї родини;
Посилаючись на наведені доводи, адвокат Главацький Ю.А. просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити.
Крім того, апеляційна скарга адвоката містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтовує тим, що повний текст ухвали ним отримано 07.06.2025 року та 17.06.2025 року звернувся із апеляційною скаргою.
Розгляд справи проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Главацького Ю.А., які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явились, при цьому, адвокат Главацький Ю.А. надіслав до апеляційного суду заяву, в якій просив провести розгляд апеляційної скарги без його участі.
Апеляційний суд вважає, що на стадії розгляду апеляційної скарги на оскарження постанови суду першої інстанції, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що учасник справи, будучи повідомленим про дату та час розгляду в апеляційному суді, не з'явився, суд оцінює таку його поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Що стосується доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке.
Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Як вбачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, про існування оскаржуваного рішення дізнався лише 07.06.2025 року та 17.06.2025 року звернувся з апеляційною скаргою.
З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що останньому була вручена або надіслана судом першої інстанції копія оскарженої постанови в передбачений законом строк, а тому матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не спростовують.
Що стосується доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Главацького Ю.А. про незаконність оскарженої постанови, судом встановлено таке.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2025 року о 06 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 на 369 км а/д М05, керуючи автомобілем марки «BMW» днз НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем MAN TGX 18.480 днз НОМЕР_2 з напівпричепом «TROUILLET» нз НОМЕР_3 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №576298 від 03.04.2025.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу, підписав його без зауважень та заперечень, також надав пояснення на окремому аркуші.
До протоколу додана схема місця ДТП, в якій зафіксовані ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснено прив'язку об'єктів; транспортні засоби, причетні до ДТП, їх напрямок руху, координати розміщення після ДТП відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; місце зіткнення, тощо. Також заповнена таблиця дорожніх умов та зазначені назви об'єктів, зображених на схемі. На зворотній стороні схеми зафіксовані механічні пошкодження транспортних засобів в результаті ДТП, яка підписана учасниками без зауважень та заперечень.
Під час розгляду справи, що наразі переглядається, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За положеннями п.2.3б для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. При цьому, за положеннями п.1.10 ПДР безпечна дистанція це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинення дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткнення без здійснення будь-якого маневру.
За порушення зазначених вимог ПДР України, що призвели до ДТП, передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов'язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
В поясненнях наданих ОСОБА_1 останній зазначив, що о 02.00 год. він на своєму автомобілі «BMW» днз НОМЕР_1 виїхав з м. Київ до м. Одеси, після чого, керуючи транспортним засобом по автодорозі М 05 на 369 км, їхав у лівій смузі зі швидкістю 110 км/год, після чого, не вибравши безпечну швидкість руху та дистанцію здійснив зіткнення з автомобілем MAN TGX 18.480 днз НОМЕР_2 з напівпричепом «TROUILLET» нз НОМЕР_3 , який рухався попереду в попутному напрямку, здійснював рух у лівій смузі зі швидкістю нижчою ніж на його автомобілі.
Характер та локалізація пошкоджень на автомобілі, що зафіксовані у схемі місця ДТП, вказують на те, що в момент ДТП водій ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, чим порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 ПДР, що перебуває в прямому причинному зв'язку із ДТП, у зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.
В свою чергу, жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів стороною захисту суду не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Апеляційний суд відхиляє твердження сторони захисту, про те що причиною ДТП є порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля MAN TGX 18.480 днз НОМЕР_2 ОСОБА_2 , з огляду на тещо предметом даного судового розгляду є перевірка правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , тоді як згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.12.1, 13.1 ПДР України, що стало причиною пошкодження транспортних засобів.
Посилання сторони захисту шо позбавлення керування транспортними засобами позбавить ОСОБА_1 можливості в повному обсязі виконувати обов'язки щодо фінансового забезпечення своєї родини, апеляційний суд не приймає, оскільки відповідно до постанови місцевого суду на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Наявні в матеріалах справи докази оцінені судом у відповідності до вимог ст.252 КУпАП. Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
Апеляційним судом враховується рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи. Підстави для закриття провадження в справі за відсутності складу адміністративного правопорушення відсутні.
Слід також зазначити, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Апеляційний суд вважає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
З огляду на наведене, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Клопотання адвоката Главацького Ю.А., - задовольнити, поновити адвокату Гловацькому Ю.А. строк на апеляційне оскарження постанови Ширяївського районного суду Одеської областівід 04.06.2025 року, відносно ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Апеляційну скаргу адвоката Главацького Ю.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ширяївського районного суду Одеської областівід 04.06.2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець