Ухвала від 15.09.2025 по справі 385/778/25

Справа №385/778/25

Провадження № 2/491/458/25

УХВАЛА

15 вересня 2025 року м. Ананьїв

Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Желяскова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Ананьїв Подільського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2025 року з Гайворонського районного суду Кіровоградської області на адресу суду за підсудністю надійшли матеріали позовної заявиТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою суду від 10 липня 2025 року було відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до частини п'ятої статті 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08 вересня 2025 року, встановивши після відкриття провадження в справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, суд постановив ухвалу, згідно якої залишив позовну заяву без руху та встановив для усунення недоліків останньої п'ятиденний строк із дня вручення ухвали. Копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач/представник позивача отримали 08 вересня 2025 року. Це підтверджує довідка про доставку електронного листа (а.с.23).

Зважаючи на викладене вище, визначений судом п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 08 вересня 2025 року, розпочався з 08 вересня 2025 року і закінчився - 12 вересня 2025 року.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вирішуючи питання у цій справі, суд враховує положення частини дев'ятої статті 43 ЦПК України, згідно яких у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Беручи до уваги вищезазначене, судом було враховано весь п'ятиденний строк, який було надано стороні позивача для усунення недоліків згідно ухвали суду. Строк усунення недоліків сплинув 12 вересня 2025 року. Проте станом на 15 вересня 2025 року заяв про усунення недоліків на адресу суду не надходило. Отже вимоги ухвали Ананьївського районного суду Одеської області від 08 вересня 2025 року сторона позивач не виконала.

Крім того, згідно відомостей автоматизованої системи документообігу суду, реалізованої за допомогою комп'ютерної програми «Д-3», станом на 15 вересня 2025 року інформація про підтвердження сплати судового збору в розмірі 2422 гривень 40 коп. від Казначейства відсутня.

Частиною першою статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, в частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgement of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France).

В своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства (Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Osman v. the United Kingdom від 28 жовтня 1998 року, та Kreuz v. Poland від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження в справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки сторона позивача не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 187 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором залишити без розгляду.

Роз'яснити стороні позивача, що у відповідності до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду згідно частини другої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно пункту 16 частини першої статті 353, частини першої статті 354 ЦПК України може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Копію цієї ухвали вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Суддя О.О. Желясков

Ухвала суду набрала законної сили "_____"____________________20____року.

Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 385/778/25 Ананьївського районного суду Одеської області.

Попередній документ
130182407
Наступний документ
130182409
Інформація про рішення:
№ рішення: 130182408
№ справи: 385/778/25
Дата рішення: 15.09.2025
Дата публікації: 16.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ананьївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю (27.06.2025)
Дата надходження: 30.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором