Справа № 930/1872/24
Провадження № 22-з/801/134/25
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Панасюк О. С.
15 вересня 2025 рокуСправа № 930/1872/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Панасюка О. С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Вінницького апеляційного суду Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В. у цивільній справі за позовом Немирівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області у складі судді Войницької Т. Є. від 09 червня 2025 року,
встановив:
08 серпня 2025 року до Вінницького апеляційного суду надійшла ця апеляційна скарга.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 03 вересня 2025 року підготовчі дії у ній закінчено та призначено судовий розгляд на 23 вересня 2025 року.
10 вересня 2025 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., яка обґрунтована тим, що у заявника є сумніви щодо неупередженості цих суддів при розгляді справи.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.; питання про відвід передане на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає зазначену справу.
Відповідно до частин першої та другої статті 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи (частина восьма статті40 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про відвід апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді ( п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ( п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що ОСОБА_1 висловлено припущення щодо упередженості суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., а доводами заяви є незгода з процесуальним рішенням, прийнятим 02 квітня 2025 року у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Вінницького апеляційного суду: головуючого судді Сопруна В. В., суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В. під час розгляду цієї справи за апеляційною скаргою заявника на рішення Немирівського районного суду від 31 січня 2025 року.
Зміст та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів від участі у розгляді справи не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу (самовідводу) судді, не відповідають меті цивільного судочинства, а зводяться лише до незгоди з процесуальним рішенням від 02 квітня 2025 року.
Жодних конкретних обставин, які б могли свідчити про упередженість та необ'єктивність суддів заява не містить.
Інші обставини, які б виключали можливість участі суддів Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В. у розгляді вказаної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39 - 41 ЦПК України суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Вінницького апеляційного суду Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В. у цивільній справі за позовом Немирівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 09 червня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О. С. Панасюк