Рішення
Іменем України
15 вересня 2025 року місто Чернігів
Справа №751/11569/24
Провадження №2/751/570/25
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України
відповідач - ОСОБА_1
третя особа - ОСОБА_2
представник позивача - Панасюк Олег Миколайович
представник відповідача - ОСОБА_3
представник третьої особи - Бредюк Олег Миколайович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування у порядку регресу суму сплаченого відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою у розмірі 244 637,80 грн, а також витрат по сплаті судового збору (а.с.1-3).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.09.2022 відповідач, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 в м. Чернігові скоїв зіткнення з велосипедом «АІСТ», під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок вказаної пригоди ОСОБА_4 помер. Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України. На дату скоєння ДТП відповідач не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі заяви сина померлого ОСОБА_2 було виплачено 10 637,80 грн на поховання загиблого. Крім того, ОСОБА_5 виплачено 234 000,00 грн регламентної виплати, пов'язаної із втратою годувальника. Посилаючись на положення ст.1191 ЦК України та пп.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що має право зворотної вимоги до винної особиу розмірі виплаченого відшкодування.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 03 січня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 04 лютого 2025 року відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження, відклав підготовче судове засідання
Ухвалою суду від 03.03.2025 підготовче судове засідання відкладено у зв'язку з неповідомленням відповідача.
Ухвалою суду від 25.03.2025 за клопотанням представника відповідача залучено до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 17.04.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 14.05.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою третьої особи.
Протокольною ухвалою суду від 28.05.2025 у судовому засіданні оголошено перерву для надання додаткових доказів.
11.07.2025 відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 21.07.2025.
Втім ухвалою суду від 21.07.2025 поновлено судовий розгляд для з'ясування обставин чи повідомляв ОСОБА_2 Моторне (транспортне) страхове бюро України про отримання відшкодування від ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 10 000 доларів США згідно розписки від 16.05.2023.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити повністю. Доповнив, що третя особа ОСОБА_2 не повідомляв страхову компанію про отримання ним коштів від відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 був потерпілий. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 відшкодував йому моральну та матеріальну шкоду, у зв'язку з чим третьою особою було написано розписку.
Протокольними ухвалами суду від 15.08.2025 та 28.08.2025 оголошено у справі перерву для надання можливості представнику позивача ознайомитись з матеріалами справи та відповідно для виклику третьої особи ОСОБА_2 .
Після перерви у судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про продовження розгляду справи без його участі.
Після перерви у судове засідання відповідач та її представник не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа ОСОБА_2 та його представник у судове засідання не прибули, Від представника третьої особи надійшла заява, відповідно до якої вказав, що ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження написав розписку про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. При цьому він мав претензії матеріального характеру до Моторного (транспортного) страхового бюро України, куди він і звернувся для отримання страхової виплати. Ця сума не входила в суму, яку відшкодував ОСОБА_1 в розмірі 10 000 доларів США (а.с.124, 176).
Суд, відповідно до положень ст.223 ЦПК України, ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів наявних у матеріалах справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України після перерви фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 08.09.2025 оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 15.09.2025 о 10 год 50 хв.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
13.09.2022 о 19 год 20 хв в м. Чернігові по вул. Шевченка, 72, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та велосипедиста ОСОБА_4 , який внаслідок ДТП помер у лікарні(а.с.8-9).
Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.16).
Відповідно договору замовлення №3997 від 15.09.2022, накладної №3992 від 15.09.2022, банківських квитанцій та розрахунку відділу регламентних виплат МТСБУ від 09.10.2023 витрати на поховання ОСОБА_4 склали 10 637,80 грн (а.с.19-21).
Згідно відомостей, які розміщені на сайті Моторно-транспортного страхового бюро України станом на 13.09.2022 відсутній чинний поліс на транспортний засіб днз НОМЕР_1 (а.с.10).
Відносно події, яка сталася 13.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення №12022270340004546 (а.с.11).
За заявою сина загиблого ОСОБА_2 , який визнаний потерпілим, у кримінальному провадженні пред'являвся позов до ОСОБА_1 про відшкодування 500 000 грн моральної шкоди (а.с.134-140).
Згідно розписки від 16.05.2023 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 10 000 доларів США в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_4 (а.с.76).
Деснянський районний суд м. Чернігова вироком від 18.09.2023 ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України та призначив покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Прийняв відмову потерпілого ОСОБА_2 від позову, провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням закрив, зв'язку з відмовою від позову (а.с.12-15).
Із заявою про виплату страхового відшкодування до МТСБУ звернувся ОСОБА_2 (а.с.17).
Згідно наказу від 09.10.2023 МТСБУ здійснила регламентну виплату ОСОБА_2 у розмірі 10 637,80 грн витрат на поховання, що підтверджується платіжною інструкцією №976567 (а.с.22-23).
Також до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі ст. 1200 ЦК України звернулася ОСОБА_5 - дружина загиблого, яка являється особою з інвалідністю ІІ групи та знаходилась на утриманні чоловіка (а.с.24-29).
Згідно розрахунку на виплату, наказу МТСБУ та платіжної інструкції №977104 ОСОБА_5 виплачено 234 000,00 грн за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.30-32).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
За нормами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На підставі п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції 1961-IV станом на момент виникнення правовідносин) забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).
За п. 21.1 ст. 21 Закону з урахуванням положень п. 21.3 ст. 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Так на підставі п. 27.2 ст. 27 Закону страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК Україниу разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.
Також згідно із п. 27.4 ст. 27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Суд зазначає, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик заподіювача шкоди, який хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц.
Отже, регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
За ч. 1 ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Посилання представника відповідача на те, що під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 відшкодував потерпілому моральну та матеріальну шкоду в розмірі 10 000 доларів США, про що була складена розписка, суд не приймає до уваги, оскільки добровільна виплата потерпілому моральної шкоди, не позбавляє останнього права звернутись до страхової компанії за отриманням саме страхового відшкодування.
Посилання представника відповідача, що винна особа самостійно взяла на себе зобов'язання сплатити відшкодування за шкоду, завдану смертю потерпілого і стягнення аналогічного виду відшкодування з МТСБУ покладає на винну особу тягар подвійного відшкодування шкоди за статтею 1200 ЦК України, суд вважає помилковим, оскільки страхова виплата, передбачена вищенаведеними нормами, та відшкодування шкоди обвинуваченим не є тотожними виплаті, на яку має право дружина загиблого ОСОБА_6 у відповідності до вимог п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув ОСОБА_4 , сталася з вини ОСОБА_1 , що встановлено вироком суду, позивач здійснив регламентні виплати потерпілим - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на загальну суму 244 637,80 грн, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 1200, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, суд
Вирішив:
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування у порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 244 637 (двісті сорок чотири тисячі шістсот тридцять сім) грн 80 коп страхового відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ, 02154, код ЄДРПОУ 21647131)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Третя особа - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Н. В. Маслюк