465/7650/25
2-о/465/311/25
іменем України
"12" вересня 2025 р. Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,-
заявник звернувся до суду з заявою з участю заінтересованої особи, про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області є рідною бабусею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народився у селі Суботівка Могилів-Подільського району Вінницької області.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження загального або спрощеного; 3) окремого провадження.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Під спором про право розуміють певний стан суб'єктивного права. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Крім того, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремо провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Такі роз'яснення містяться у п.п. 1, 3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» .
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернуться до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суду повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 тощо.
Справи, у яких наявний спір про право, підлягають розгляду за правилами позовного провадження.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати касаційного цивільного суду від 08.05.2019 у справі № 454/1106/17.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявник звертався до приватного нотаріуса Могилів - Подільського районного нотаріального округ Горбоконь О.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Приватний нотаріус Могилів - Подільського районного нотаріального округ Горбоконь О.Г. постановою від 10.06.2025 року №107/02-31 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як не було надано документів, які підтверджують наявність родинних відносин спадкоємця з ОСОБА_3 .
Отже, у даному випадку, встановлення факту родинних відносин між необхідно заявнику для подальшого оформлення права на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, оскільки встановлення факту родинних відносин, про який просить заявнику, необхідно йому для вирішення питання про оформлення спадщини, заява про встановлення факту родинних відносин не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки за обставинами цієї справи встановлено, що існує спір про право, а тому такий спір підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження.
Згідно положення п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 186, 315, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - відмовити.
Роз'яснити заявнику право звернення за захистом свого права в порядку позовного провадження з дотриманням правил підсудності та підвідомчості спорів.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя Ванівський Ю.М.