Справа № 456/4144/25
Провадження № 3/456/1632/2025
іменем України
02 вересня 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарев О. Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
25.07.2025 р. близько 23:50 год. гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , вчинив щодо брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме вдарив його в обличчя рукою, чим завдав шкоди його психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 25.07.2025 р. близько 23:50 год. гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , вчинив щодо матері ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, ображав її нецензурною лайкою та погрожував їй, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.09.2025 адміністративні справи №456/4144/25 (провадження №3/456/1632/2025) та №456/4147/25 (провадження №3/456/1633/2025) про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП об'єднано в одне провадження, справі присвоєно №456/4144/25, провадження №3/456/1632/2025.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи на 15.08.2025, 02.09.2025, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подав.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд матеріалів про адміністративне правопорушення, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколів.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, полягає у діянні, передбаченому частиною першою цієї статті, вчиненому стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вчинених при вищевикладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №478294 від 26.07.2025, відповідно до якого 25.07.2025 р. близько 23:50 год. гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , вчинив щодо брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме вдарив його в обличчя рукою, чим завдав шкоди його психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.1-2/;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №478293 від 26.07.2025, відповідно до якого 25.07.2025 р. близько 23:50 год. гр. ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , вчинив щодо матері ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, ображав її нецензурною лайкою та погрожував їй, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП /справа №456/4147/25 провадження №3/456/1633/2025 а.с.2-3/;
- копією електронного рапорту Стрийського РУП, з якого вбачається, що 25.07.2025 о 23:59 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.07.2025 о 23:58 за адресою: АДРЕСА_1 , заявниця повідомила про те, що її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться на домашньому арешті цілодобовому; зараз прийшов додому і дебоширить; це відбувається систематично. ШМД не потрібно /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.3/;
- копією письмових пояснень гр. ОСОБА_3 від 26.07.2025 року, з яких вбачається, що 25.07.2025 р. близько 23:50 год. вона перебувала на вулиці зі своїми синами ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . В цей час її інший син ОСОБА_1 безпричинно почав ображати її нецензурною лайкою та погрожував їй. Також ОСОБА_4 безпричинно вдарив в обличчя рукою іншого сина ОСОБА_2 , поводив себе агресивно. Після чого вони всі пішли до будинку, де вона подзвонила до поліції. Після чого приїхала поліція. Хоче додати, що син тілесних ушкоджень не отримав, від проходження судово-медичної експертизи відмовився /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.4/;
- копією письмових пояснень гр. ОСОБА_2 від 26.07.2025 року, з яких вбачається, що 25.07.2025 р. близько 23:50 год. він перебував з батьками та братами на вулиці біля будинку, в цей час його брат ОСОБА_4 безпричинно почав ображати їхню матір нецензурною лайкою та погрожував їй, також вдарив рукою в обличчя брата ОСОБА_5 , 2013 р. н., після чого вони зайшли в будинок, де мати подзвонила до поліції. Через деякий час приїхала поліція /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.6/;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно кривдника ОСОБА_1 щодо потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до якої встановлено, що рівень небезпеки низький /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.7/;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно кривдника ОСОБА_1 щодо потерпілої ОСОБА_3 , відповідно до якої встановлено, що рівень небезпеки високий /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.8/;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 щодо постраждалої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.9/;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 щодо постраждалої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /справа №456/4144/25 провадження №3/456/1632/2025 а.с.10/.
Аналогічні докази містяться у справі №456/4147/25, провадження №3/456/1633/2025, а відтак такі повторно судом не аналізуються.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд бере до уваги вказані вище докази та звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості з'явитися в судове засідання та надати пояснення особисто або написати такі власноручно та надіслати на адресу суду та зазначити, чи визнає вину у вчиненні адміністративних правопорушень та не навів доказів, які б слугували підставою вважати його невинуватим у вчиненні правопорушень та які слід витребувати суду.
Суд вважає, що під час складення протоколів поліцейським повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такі протоколи складено уповноваженою особою, їх форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , його вік, характер вчиненого правопорушення, те, що останній раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що, з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є захід впливу у виді попередження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі винесення суддею постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Таким чином, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 36, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя О. Ю. Писарев