Справа № 456/2384/25
Провадження № 3/456/1034/2025
Іменем України
11 вересня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , з участю захисника Яцишина А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студента Львівського аграрного універститету, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 , 19.04.2025 о 01:45 год. по вул. Стрийська, 35 в с. Гайдучина Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сухість порожнини рота, зіниці очей, що не реагують на світло, блідість шкірного покриву обличчя, від проходження медичного огляду, у встановленому законом порядку, відмовився, пересівши на пасажирське сидіння, поїхав з місця події, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру поліцейського №1374, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Стаття (частина статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .
Частина 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правова позиція сторони захисту.
28.05.2025 на адресу суду надійшли заперечення адвоката Яцишина А.В., в яких останній зазначив, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 відбулася безпідставно, так як останній не порушував жодних правил дорожнього руху та відносно ОСОБА_1 не виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інспектором належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху. Крім того, згідно наказу МВС № 1026 від 18.12.2018, яким затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів/технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-кінозйомки, відеозапису, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Пунктом 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Так до адміністративних матеріалів у даній справі додано диск із відеозаписом подій за наслідком яких було складено протокол, що перебуває станом на даний час на розгляді в суді. Відеозапис, що міститься на диску, який долучений до матеріалів справи складається з 4-ох різних файлів, два з яких, на переконання сторони захисту були записані із відеореєстратора, що знаходився у службовому автомобілі, але це припущення, та два файли з бодікамер інспектора, який, можливо складав протокол та адміністративні матеріали. В будь-якому разі, відеозапис, що міститься в матеріалах справи не є послідовний, розірваний, однозначно запис вівся не з початку зупинки транспортного запису, оскільки з самого початку одного із файлів інспектор звернувся до водія транспортного засобу на ім'я, тобто на момент початку такого відеозапису уже передували події встановлення особи та/або інші, які не зафіксовано або не долучено до матеріалів справи. Так, зйомка відеофайла IMG 2130 починається з 19.04.2025 о 01:44:52 та завершується о 01:45:38, зйомка відеофайла IMG 2132 починається о 02:05:57 та завершується о 02:06:18, початок відеофайла video 2025-04-22 11-08-42 зазначено як 01:55:08 кінець вказано 02:00:08 та початок відеофайла video_2025-04-22_11-16-17 зазначено як 02:02:25 кінець вказано 02:04:40. Між самими відеофайлами є розриви тривалістю у понад 5 хв. Разом з тим, як вбачається з протоколу від 19.04.2025 серії ЕПРІ № 304974 зупинка транспортного засобу відбулась нібито 19.04.2025 о 01:45:00 год., а сам протокол складений 19.04.2025 о 02:26:50 год. Таким чином відеозапис складення адміністративних матеріалів мав би тривати, з моменту зупинки транспортного засобу до завершення складення протоколу та вручення його копії, в даному випадку це як мінімум понад 45 хв. Отже в матеріалах справи є відсутність відеозапису подій загальною тривалістю мінімум 37 хвилин, тобто основна частина відеоматеріалів, а не вирвані з контексту відеофайли, з яких неможливо встановити подію наявності чи відсутності адміністративного правопорушення. За положеннями п. 5 Розділу 11 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до й завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Відповідно до п. 6 розділу 2, п. розділу 3 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, де зазначено, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Верховний суд у постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність учинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу). Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. У протоколі, що перебуває на розгляді суду зазначені такі ознаки нібито перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння: поведінка яка не відповідає обстановці сухість порожнини рота, зіниці очей що не реагують на світло, блідість шкіряного покриву обличчя. Проте матеріали справи не містять доказів здійснення огляду (поверхневого) представником поліції Свинюха Б.М., які б принаймні дали підстави вважати пре наявність перелічених ознак. Факту виявлення співробітниками поліції ознак наркотичного сп'яніння, й конкретних ознак, відеозапис не містить. Та, незважаючи на наведене вище, підставою складення протоколу від 19.04.2025 року серії ЕПР1 № 304974 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, бува нібито відмова такого від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, що абсолютно не відповідає дійсності. З «шматків» відеозапису, що мають місце в матеріалах справи, чітко вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово заявив про те, що він не відмовляється від проходження огляду, проте інспектор всупереч таким заявив, протиправно вказав про відмову та склав відповідний протокол. Беручи до уваги описане вище, однозначним є факт відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже провадження у справі підлягає до закриття.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що близько 01:40 год. повертався додому з м. Стрий Львівської області та був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що є підозра, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд в медичному закладі. Він попросив зачекати 5 хв. та зателефонував батькам. Приїхали батьки, але працівники поліції відмовилися везти його в лікарню. Йому повернули посвідчення водія, від отримання протоколу він відмовився.
В судовому засіданні адвокат Яцишина А.В. повідомив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а покази працівників поліції різняться між собою. Відеозапис не є безперервний, з відеозапису не вбачається ознак наркотичного сп'яніння, не вбачається неадекватної поведінки водія, також на відеозаписі немає моменту, як працівники поліції перевіряли ліхтариком зіниці очей водія, не проводився поверхневий огляд, не було роз'яснено права водію. Враховуючи всі ці обставини просить закрити провадження у справі.
Показання свідків.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 є її сином. Повідомила, що близько 02:00 год. ночі син зателефонував та повідомив, що його зупинили працівники поліції та пропонують їхати в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Коли вони з чоловіком приїхали на місце події приблизно за 10 хв. після дзвінка сина, працівник поліції почав їй хамити, сказав що в лікарню ніхто не їде, бо вже складено протокол. Син від проходження огляду не відмовлявся. Сам протокол вона не бачила, їй повідомили, що він на планшеті.
Свідок ОСОБА_3 повідомив, що є батьком ОСОБА_1 та пояснив, що вночі працівники поліції зупинили сина та сказали, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Син не відмовлявся їхати в медичний заклад, працівники поліції не захотіли везти його в лікарню, вели себе нахабно та упереджено. В подальшому він сів за кермо автомобіля. Він просив працівників поліції показати йому протокол, однак вони відмовилися та сказали, що не зобов'язані цього робити, протокол в них на планшеті.
Свідок ОСОБА_4 - інспектор Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області пояснив, що вони патрульним автомобілем їхали з виклику і помітили автомобіль, який рухався в комендантську годину в сторону смт. Дашава, було прийнято рішення зупинити даний автомобіль. Підійшовши до автомобіля, водій ОСОБА_1 почав поводити себе не зрозуміло, в нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд в медичному закладі. Водій ухилявся від відповіді, кудись телефонував, адресував та конкретної відповіді не надав. Йому неодноразово пропонувалося пройти огляд, однак він не погоджувався і нічого не пояснював, а через деякий час приїхали його батьки. Вони почали складати протокол, однак мати ОСОБА_1 забрала посвідчення водія, останній сів в автомобіль і вони поїхали. При цьому зазначив, що їх було попереджено, що буде складатися протокол на водія за ст.130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_5 - інспектор Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області пояснив, що під час несення служби було виявлено автомобіль «Opel Vectra», під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в комендантську годину. Під час пред'явлення документів, водій поводився неспокійно, агресував, звинувачував їх в незаконній зупинці автомобіля. Після огляду ліхтариком зіниць, водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладу, однак той почав нервувати, сів в автомобіль та почав комусь телефонувати. Водій не надавав конкретної відповіді. Потім приїхали його батьки, які поводилися агресивно, погрожували, нецензурно лаялися. Водія було попереджено про складання адміністративного протоколу за відмову від проходження огляду. Під час складання інспектором протоколу, мати ОСОБА_1 вирвала з рук інспектора посвідчення водія сина, вони сіли в автомобіль та поїхали. Водій жодного разу не відповів, чи буде проходити медичний огляд, хоча йому неодноразово пропонувалося пройти такий огляд та було попереджено водія про відповідальність за відмову від огляду.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Заслухавши позицію захисту, показання свідка та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , 19.04.2025 о 01:45 год. по вул. Стрийська, 35 в с. Гайдучина Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сухість порожнини рота, зіниці очей, що не реагують на світло, блідість шкірного покриву обличчя, від проходження медичного огляду, у встановленому законом порядку, відмовився, пересівши на пасажирське сидіння, поїхав з місця події, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру поліцейського №1374, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №304974 від 19.04.2025 з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 19.04.2025 о 01:45 год. по вул. Стрийська, 35 в с. Гайдучина Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сухість порожнини рота, зіниці очей, що не реагують на світло, блідість шкірного покриву обличчя, від проходження медичного огляду, у встановленому законом порядку, відмовився, пересівши на пасажирське сидіння, поїхав з місця події, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру поліцейського №1374, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП /а.с. 2/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у ВП «Лікарня інтенсивного лікуваня» КНП «ТМО «СМОЛ» /а.с.3/;
- рапортом інспектора ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Я. Пристая від 19.04.2025, з якого вбачається, що під час патрулювання було виявлено автомобіль «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в комендантську годину. Під час спілкування у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд в медичному закладі КНП «Стрийська ЦРЛ», однак водій почав поводитися незрозуміло, уникав конкретної відповіді, до когось телефонував. В подальшому на місце події прихали батьки водія, які поводилися агресивно, після чого забрали свого сина і поїхали з місця події. При цьому, водію було роз'яснено його права та обов'язки та повідомлено про складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП та про подальшу заборону керування транспортним засобом. Враховуючи наведене відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП /а.с.4/;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутого в судовому засіданні, з якого вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі слідують за автомобілем «Opel Vectra», зупиняють даний автомобіль проблисковими маячками. Під час спілкування працівник поліції повідомив водія про виявлені зовнішні ознаки наркотичного сп'яніння та запропонував пройти огляд. Водій почав нецензурно лаятися та попросив працівників поліції зачекати 5-10 хв. та почав кудись телефонувати, говорить поліцейському «я з Вами поїду, зачекайте 5-10 хв., я не відмовляюся». В подальшому поліцейський вчетверте пропонує пройти огляд, однак конкретної відповіді не отримує. Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомляє батьків водія, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції пропонують отримати протокол, однак водій відмовився від отримання такого /а.с.4/.
Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справі. Ці дані встановлюються, зокрема висновком експерта.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд критично оцінює заперечення сторони захисту про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, з огляду на таке.
Доводи про те, що вина ОСОБА_1 не доводиться належними доказами та допустимими доказами до уваги судом не беруться, оскільки суд вважає, що сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
В судовому засіданні не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи захисника про те, що технічний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не є безперервним, а тому не відповідає вимогам п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання та використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України №100 від 03.02.2016 року і п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки , затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки , затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та / або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їж і тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Згідно із п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання та використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України №100 від 03.02.2016 року, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Як вбачається з технічного відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, починаючи з моменту зупинки його транспортного засобу і закінчуючи складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, були зафіксовані, з якої вбачається наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак доводи захисника про те, що зазначений відеозапис не є безперервним є безпідставними і правого значення не мають.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, як працівники поліції слідують за автомобілем «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , зупиняють автомобіль та поліцейський, виявивши у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сухість порожнини рота, зіниці очей, що не реагують на світло, блідість шкірного покриву обличчя, запропонував останньому пройти огляд в медичному закладі, однак ОСОБА_1 ухилявся від відповіді щодо проходження медичного огляду протягом тривалого часк. З відеозапису також вбачається, що пропозиція пройти огляд була зроблена неодноразово. Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомляє батьків водія, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції пропонують отримати протокол, однак водій відмовився від отримання такого
Оглянуті в судовому засіданні відеозаписи суд вважає належними доказами, на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Щодо ознак наркотичного сп'яніння, виявлених у ОСОБА_1 , то виявлення та встановлення таких належить до безпосередньої компетенції працівника поліції згідно Закону України «Про поліцію», вимог КУпАП, вимог спільного наказу МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», і до обсягу перевірки судом не належить.
Поняття «виявлення у особи ознак сп'яніння» та «встановлення стану сп'яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.
Доводи захисника про те, що така підстава зупинки працівниками поліції транспортного засобу як керування транспортним засобом у комендантську годину, не передбачена ст.35 Закону України Про Національну поліцію не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до положень п.7 ст.35 ЗУ Про національну поліцію, ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану і п.16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020р., працівники Національної поліції уповноважені на території де запроваджено комендантську годину тимчасово обмежувати рух транспортних засобів, перевіряти документи водія та оглядати його транспортний засіб і багаж.
Щодо доводів сторони захисту стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Твердження адвоката, що відеозапис, нібито, не є безперервним, не заслуговують на увагу, оскільки після перегляду відеозаписів судом, встановлено, що вони є послідовними, на яких повно зафіксовано обставини вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Щодо мовчазної відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суд зауважує, що з оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, як працівник поліції протягом тривалого часу кілька разів пропонує водію проїхати в медичний заклад і пройти огляд, водій з автомобіля не виходить, жодних заперечень не висловлює, що розцінено працівником поліції як відмову від проходження огляду, та що роз'яснено воідю, що таке матиме наслідком складення відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду розцінюються судом як свідоме уникнення водія виконати свій обов'язок. Оскільки, окрім прав у водіїв транспортних засобів, є ще і обов'язки, яких він повинен дотримуватися, а саме на вимогу поліціанта пройти огляд на стан сп'яніння.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloranand Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Зокрема, судом встановлено, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини були зафіксовані на відеозаписах наданих працівниками поліції, на яких чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і останньому роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду.
Суд також зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
Таким чином, судом визнано доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Жодних об'єктивних даних, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання щодо ОСОБА_1 протоколу, під час розгляду не встановлено.
Доводи захисту про те, що працівниками поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП було порушено норми чинного законодавства, що унеможливлює законне притягнення до адміністративної відповідальності, є безпідставними та такими, що не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст.256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Посилання сторони захисту на висновки, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду є безпідставними, оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України регулюють спори, що виникають у сфері публічно-правових правовідносин (ст. 5 КАС України) і не застосовуються при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що відбувається за процедурою, встановленою КУпАП. При цьому суд зауважує, що положення Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, які, зокрема, виникають у зв'язку з винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення іншими уповноваженими органами (посадовими особами), а не судом.
КУпАП мне передбачає застосування аналогії закону, в той час як постанови суду касаційної інстанції, на які спирається захисник, прийняті у справах іншого виду судочинства, яким не регулюється процедура судового розгляду справ про адміністративні правопорушення.
На підставі наведеного, інші доводи сторони захисту не аналізуються та не спростовуються, оскільки на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 не впливають.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Висновки суду.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладення стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстави для стягнення судового збору.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
В задоволенні клопотання адвоката Яцишин Андрія Володимировича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, й обрати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови буде проголошений о 16:00 год. 12 вересня 2025 року в залі судового засідання в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Суддя В.Л.Бучківська