ЄУНСС: 453/1541/25
НП: 3/453/656/25
іменем України
11 вересня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , з базовою вищою освітою, неодруженого, бойового медика 2 взводу охорони 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у званні молодший сержант, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, -
Відповідно до протоколу в/ч НОМЕР_1 № 527 про військове адміністративне правопорушення, котрий складений 06.09.2025 року командиром 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 МО України капітаном ОСОБА_2 відносно військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, останньому інкримінується те, що він, будучи військовослужбовцем НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 МО України, 06.09.2025 року близько 01:20 год. під час перевірки добової варти на об'єкті АД-3/ НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 командиром 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 МО України капітаном ОСОБА_2 був виявлений із ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, за його згодою, проводився у встановленому законом порядку у КНП СМР «Сколівська центральна лікарня» з використанням засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора АЛКОФОР 205, за наслідками огляду встановлено діагноз «алкогольне сп'яніння» (концентрація парів алкоголю у повітрі, що видихається, - 2.31 проміле).
ОСОБА_1 , будучи доставлений невідкладно у супроводі для розгляду поданих матеріалів справи про військове адміністративне правопорушення, у судове засідання з'явився, й після роз'яснення йому прав й обов'язків, передбачених у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, вину у вчиненому військовому правопорушенні не визнав. Надав пояснення, згідно яких дійсно вказаного числа вживав алкогольні напої на території військового об'єкту, де за відрядженням проходить службу, вживав їх у зв'язку із особистими проблемами, походження котрих відмовився розкрити, однак обставини, що відображені в складеному відносно нього вищевказаному протоколі про військове адміністративне правопорушення, не визнав.
Суддя, заслухавши особу, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно з абзацом 12 ст. 1 Закону України «Про оборону» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період введений в дію на території України 24.02.2022 року, після оприлюднення Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року за № 69/2022. Мобілізація оголошена та проведена у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України. Крім того в Україні з 24.02.2022 року введений воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
За змістом ч. 2 ст. 173-17 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення діянь, передбачених у ч. 1 цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду. Своєю чергою, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-17 КУпАП відповідальність настає за порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України.
Об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення полягає у порушенні стaтутних прaвил шляхом невиконaння aбо недбaлого виконaння військовослужбовцем зaгaльних вимог до бойового чергувaння, встaновлених для чергового підрозділу або своїх спеціaльних, функціонaльних обов'язків.
Відтак, диспозиція ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, є бланкетною як різновид відсильної диспозиції, яка для розкриття змісту її відсилає до інструкцій, правил і технічних норм.
Водночас, у вищевказаному протоколі про військове адміністративне правопорушення, командиром 1 роти охорони НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 МО України капітаном ОСОБА_2 не розкрита об'єктивна сторона складу цього правопорушення, не вказано, які саме правила несення бойового чергування (бойової служби) порушив ОСОБА_1 ..
У той же час, виходячи з суті військового правопорушення, яке викладено у матеріалах цієї справи про притягнення військовослужбовця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби (до яких відноситься і несення бойового чергування) у нетверезому стані в умовах особливого періоду повністю охоплюється об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відтак суддя, при встановлених усіх обставинах під час судового розгляду цієї справи про військове адміністративне правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені від військової частини НОМЕР_1 МО України до Сколівського районного суду Львівської області матеріали про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують в його діях складу зазначеного військового адміністративного правопорушення, являються сумнівними.
Своєю чергою, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого йому військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, зокрема порушення правил несення бойового чергування, вчинені в мовах особливого періоду, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про військове адміністративне правопорушення для додаткового оформлення, так як можливість внесення до викладеного у ньому змісту виправлень, змін чи дописувань, зокрема й у фабулу правопорушення, чинним КУпАП не передбачено, а профільним підзаконними нормативними актами вчиняти відповідні дії після складення протоколу про адміністративне правопорушення та вручення його примірника особі, який притягається до адміністративної відповідальності, безпосередньо заборонено.
Згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-17 КУпАП.
Своєю чергою, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору у межах розгляду даної справи.
Керуючись статями 8-9, 40-1, 172-17, 221, 245, 247, 251-252, 268-269, 275, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про військове адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-17 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Володимир МИКИТИН