Справа № 464/3586/25
пр.№ 2/464/1783/25
заочне
12.09.2025 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Баурової Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 460204-КС-001 від 18.02.2023 про надання кредиту, яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 10 000 грн, заборгованості за простроченими процентами - 9630,98 грн; заборгованості за простроченою комісією - 1500 грн. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18 лютого 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 10 000 грн на картковий рахунок. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість у зазначеному розмірі, яку просить стягнути примусово і відшкодувати понесені судові витрати.
Матеріали позову надійшли до Сихівського районного суду м.Львова через систему «Електронний суд» 18.06.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 визначено суддю Горбань О.Ю.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 29.05.2025 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача Дармограй А.Т. в судове засідання не викликався, у позовній заяві просить розглядати справу за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання (26.06.20205 і 12.09.2025) повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. За згодою представника позивача відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 18.02.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 460204-КС-001 про надання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кошти в розмірі 10 000 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. Кредит надано строком на 8 тижнів, з стандартною процентною ставкою 2,00000000 в день, фіксована. Комісія за надання кредиту становить 1500 грн. Термін дії договору становить до 15 квітня 2023 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 16 520 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 25013,14 процентів. (а.с.18-22).
Довідкою ТОВ «ПрофітГід» підтверджено успішність проведення переказу в розмірі 10 000 грн на платіжну картку відповідача (а.с.34).
З довідки про стан заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача по кредиту станом на 15.05.2025 за договором складає 21130,98 грн, з яких: заборгованість по кредиту 10 000 грн., заборгованість по відсоткам - 9620,98 грн., заборгованість по комісії - 1500 грн. (а.с.15)
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Як видно з матеріалів справи договір № 460204-КС-001 про надання кредиту від 18 лютого 2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-0122.
Зі змісту договору витікає, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, електрону адресу, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону, номер банківської картки, на яку необхідно перерахувати кошти (5375-41хххххх-0522).
Відповідач на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позикодавець надіслав останньому за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписанням договору №460204-КС-001 про надання кредиту від 18 лютого 2023 року відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних вище дій, зокрема надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.
З метою підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви долучено довідки, які підтверджують успішність проведення платежів 18.02.2023 на банківську картку відповідача.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не здійснював платежі на погашення кредиту.
З довідки АТ «Універсал Банк» №11625-Л від 07.08.2025 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 банком емітовано платіжку картку, рух по якій вказує активне користування відповідачем кредитними коштами.
Отже, наявні у матеріалах справи докази підтверджують перерахування відповідачу коштів за договором позики.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку, визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Укладаючи кредитний договір № 460204-КС-001 сторони погодили наступні умови:
У пункті 2.4 договору визначено, що стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом в день 1,19585000, фіксована.
Відповідно до пункту 3.2 договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою, вказаною у пункті 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, у залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний у пункті 3.2.3 та додатку № 1 до договору, і розраховується в порядку, описаному нижче.
Згідно з пунктом 3.2.1 договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3 та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в пункті 2.4. договору.
Сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в пункті 3.2.3 та додатку № 1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4 договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3 та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору (пункт 3.2.2 договору).
Відповідно до пункту 3.2.3 договору сторони домовилися встановити графік платежів для погашення заборгованості позичальника.
Проценти за користування кредитом у розмірі 9630,98 грн нараховані позивачем у відповідності до умов договору.
Отже, нарахування процентів за користування кредитом є правомірним, яке підтверджується умовами кредитного договору та доказами кредитної заборгованості.
Пунктом 2.5 договору сторони узгодили розмір комісії за надання кредиту, який становить 1500 грн. Оскільки укладеним сторонами договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, встановлення позивачем комісії за надання кредиту є правомірним.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом, стосовно надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів. Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або факту перерахування та отримання ним кредитних коштів.
Враховуючи наведене, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, те, що розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача і про задоволення таких.
Щодо судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422 грн 40 коп.
На підставі ст.ст.525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість: за кредитним договором № 460204-КС-001 від 18.02.2023 в розмірі 21 130 (двадцять одна тисяча сто тридцять) грн 98 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000 грн, заборгованість за відсотками - 9630,98 грн; заборгованість по комісії - 1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Бізнес Позика»», місцезнаходження: м.Київ, б.Лесі Українки, 26 офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення складено 12 вересня 2025 року.
Суддя О.Ю.Горбань