Справа № 589/1493/25
Провадження № 2/589/1457/25
17 липня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.
за участю секретаря судового засідання Поронько Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
28.03.2025р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №79589232 від 29.01.2024 року в розмірі 32000,00 грн, з яких 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 24000 грн сума заборгованості за відсотками; за договором позики №2937583 від 14.07.2024р. в розмірі 17241,82 грн, з яких 5800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 8,12 грн сума заборгованості за відсотками, 10136,82 грн сума заборгованості за пенею, 1296,88 грн за комісією за надання позики; за кредитним договором №04323-10/2024 від 04.10.2024 року в розмірі 23118,00 грн, з яких 10000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 8118 грн сума заборгованості за процентами, 5000 грн сума заборгованості за штрафними санкціями. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаними договорами.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у поданій позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відпрвленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 17 липня 2025 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.01.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) за допомогою веб сайту https://mycredit.ua укладений договір позики № 79589232 (далі - Договір), у відповідності до якого відповідач отримала кредит в розмірі 8000 грн. строком на 30 днів (до 27.02.2024 року) зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою - 2,5 % на день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності протягом первісного строку кредитування) та процентною ставкою у розмірі 2,70% за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період воєнного стану в період існування такого обмеження) шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника НОМЕР_1 (п.29 договору позики) /а.с.9-12/.
Згідно з Додатком № 1 до зазначеного договору сторони погодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Згідно з п.1 цього договору, за цим договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Підписанням цього договору позики відповідач підтвердила, що ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 5.1. п. 5 вищевказаного договору). А також погодилася, що до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язаньсторін та наслідки укладення цього договору, їй зрозумілі (п.п. 5.3. п. 5 вищевказаного Договору).
Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «15370» підписала електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.
Також, 14.07.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2937583. У відповідності до якого відповідач отримала позику в розмірі 5800 грн. строком на 15 днів (до 28.07.2024 року) зі сплатою процентів 0,01% - процентна ставка з другого дня користування позикою, денною процентною ставкою - 1,5 %, процентною ставкою у розмірі 5,00% за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день шляхом її перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника НОМЕР_1 (п.29 договору позики) /а.с.25-29/.
Згідно з Додатком № 1 до зазначеного договору сторони погодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість позики складає 7105 грн.
Згідно з п.1 цього договору, Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Підписанням цього договору позики відповідач також підтвердила, що вона ознайомилася з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодилася, що до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit» (п.п. 5.1, 5.3 п. 5 вищевказаного Договору).
Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «451643» підписала електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.
04.10.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (далі - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 04323-10/2024. Згідно з умовами п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.4.1, 1.6 цього кредитного договору ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» зобов'язалося надати відповідачу на умовах строковості, зворотності і платності кредит на власні потреби в розмірі 10000 грн на платіжну картку № 4441-11хх-хххх-8613, строком на 120 днів. За користування кредитом відповідач зобов'язалася сплачувати фіксовані проценти в розмірі 0,99% на день у строки, передбачені Додатком № 1, та повернути кредит у строк до 31.01.2025р. /а.с. 41-43/
Згідно з Додатком № 1 до зазначеного договору сторони погодили Графік платежів, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 21880 грн.
Так, договір №04323-10/2024 від 04.10.2024 року був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://finbar.com.ua та підписання ним Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Порядок укладення договору визначений розділом 2 кредитного договору № 04323-10/2024.
Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W459» підписала електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.
Наведене у сукупності свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами вищевказаних договорів, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Досліджуючи обставини виконання стронами цих договорів, суд зазначає наступне.
На виконання умов договорів № 79589232 та № 2937583 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідачу було надано позику у сумі 8000 грн та 5800 грн відповідно, що підтверджується рухом коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_2 за періоди з 29.01.2024 року по 03.02.2024 року та з 14.07.2024 року по 19.07.2024 року, наданими АТ «Універсал Банк» на запит суду /а.с.81, 82/.
На виконання умов договору про надання фінансового кредиту № 04323-10/2024 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відповідачу було надано позику у сумі 10000 грн., що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20250317 від 17.03.2025 року, відповідно до якого кошти перераховано на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 04.10.2024 року 17:05:23 на суму 10000 грн, рухом коштів по картці з 04.10.2024 року по 09.10.2024 року згідно з інформацією по рахунку ОСОБА_1 , наданою АТ «Універсал Банк» /а.с. 83/.
Кошти за вказаними договорами були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на платіжну картку НОМЕР_2 за допомогою системи грошових переказів FUIB Money Transfer.
З наданої інформації на запит суду АТ «Універсал Банк» вих. № БТ/4753 від 09.06.2025 року картка 4441114447848613 емітована на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) /а.с.80/.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але всупереч наведеним умовам договорів та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов'язання за цими договорами не виконувала, у визначені цими договорами строки кредитні кошти та проценти не сплатила.
Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 25.09.2024 року за договором позики № 79589232 від 29.01.2024 р. заборгованість за вказаним договором складає 32000 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 24000 грн сума заборгованості за відсотками /а.с.13-15/.
З наданого розрахунку заборгованості по договору позики № 2937583 від 14.07.2024 року встановлено, що відповідач на виконання умов цього договору 28.08.2024 року здійснила часткову оплату за договором у розмірі 1463 грн 18 коп., за доводами позову заборгованість за вказаним договором станом на 26.11.2024 року складає 17241 грн 82 коп., з яких: 8,12 грн сума заборгованості за відсотками, 10136,82 грн сума заборгованості за пенею, 1296,88 грн комісія за надання позики /а.с. 30-31/.
Відповідно до розрахунку заборгованості по договору про надання фінансового кредиту № 04323-10/2024 від 04.10.2024 року, заборгованість за вказаним договором станом на 24.12.2024 року складає 23118 грн, з яких: 10000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 8118 грн сума заборгованості за процентами, 5000 грн сума заборгованості за штрафними санкціями /а.с. 47/.
Слід зазначити, що 14.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі боржників, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за плату /а.с.17-19, 20/.
13.06.2022 року між між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, відповідно до якої договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік /а.с. 21/.
Згідно з п. 1.1. цього договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з додатковими угодами № 37 від 25.09.2021року та № 44 від 26.11.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 сторони домовилися про передачу права вимоги, що відступаються згідно з реєстрами боржників № 32 від 25.09.2024 року та № 37 від 26.11.2024 року.
25.09.2024 року на виконання п. 1.2. договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» складено та підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників № 32 від 25.09.2024 року /а.с. 23/, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 79589232 від 29.01.2024 року, що також підтверджується витягом з Реєстру боржників № 32 від 25.09.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 /а.с. 24/.
А 26.11.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» складено та підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 року /а.с. 34/, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 2937583 від 14.07.2024 року, що також підтверджується витягом з Реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 /а.с. 35/.
Тобто, акти прийому-передачі Реєстру боржників підписано ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» після укладення вказаних договорів позики між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило дійсні права вимоги до боржника, які йому належали, оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
24.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 04323/10/2024 від 04.10.2024 року щодо відповідача /а.с. 50-52/.
Так, за умовами п. 1.1 вказаного договору факторингу Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентоною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані визначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 1.2 цього договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
24.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відбулося підписання Акту прийому-передачі реєстру боржників /а.с. 53/. Таким чином, як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 /а.с. 54/ ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» передані вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 04323-10/2024 від 04.10.2024 року.
Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договорів факторингу недійсними.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності ( постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 у справі №607/11746/17).
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, всупереч умовам договорів, відповідач не виконала своїх зобов'язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей.
Разом з тим, надаючи правову оцінку заявленим розмірам заборгованостей, слід звернути увагу позивача на нірність визначення сум процентів за договором позики № 79589232 від 29.01.2024 року і неправмірність нарахування неустойок (пені і штрафу) за двома іншими угодами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування кредитами.
Між тим припис абз. 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за договором позики № 79589232 від 29.01.2024 року включає період, який виходить за межі строку кредитування та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Так, оскільки право позивача нараховувати передбачені договором позики № 79589232 від 29.01.2024 року проценти за позикою припинилось 27.02.2024 року, вимоги позивача про стягнення процентів після 27 лютого 2024 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 р. та інших.
Також суд звертає увагу позивача на постанову ВП ВС від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16. Зокрема, ВП ВС у п. 141 зазначеної постанови вказала, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
Звертаючись до умов укладеного між сторонами догову позики № 79589232 від 29.01.2024 року, слід зазначити, що у п. 16 цього договору, яким врегульовано відповідальність сторін, сторони не передбачили стягнення процентів річних в розмірі більшому, ніж встановлено статтею 625 ЦК України. А положення п.4 даної угоди, які дозволяють нараховувати проценти у випадку невиконання обов'язку з повернення позики на протязі наступних 90 днів, адже відповідно до п. 2.3 п. 2 цього договору перебачено, що процентна ставка за понадстрокове користування позикою не застосовується в період воєнного стану, який введений на території України з 24.02.2022 року.
Також слід зазначити, що даних щодо пролонгації строку кредитування в порядку п. 6 вказаного договору шляхом укладання додаткової угоди матеріали справи не містять.
Відповідно до таблиці обчислення вартості кредиту сума процентів за користування кредитом складає 6000 грн., вбачається нарахування відсотків в межах строку кредиту з 29.01.2024 року по 27.02.2024 року.
При цьому, позовних вимог щодо стягнення процентів на підставі ст. 625 ЦК України, по закінченню строку кредитування, позивачем не було заявлено.
Тому на думку суду, розмір заборгованості слід визначати з урахуванням строку кредитування у 30 днів.
Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору позики № 79589232 від 29.01.2024 року становить 6000 грн. (8000 грн : 100% х 2,5% х 30 днів = 6000 грн) за період з 29.01.2024 року по 27.02.2024 року.
Враховуючи, викладене, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 79589232 від 29.01.2024 року в розмірі 14000 грн., з яких: 8000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6000 грн. - заборгованість зі сплати процентів.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за пенею у сумі 10136 грн 82 коп., нарахованою за договором позики № 2937583 від 14.07.2024 року, а також заборгованості за штрафними санкціями в сумі 5000 грн за кредитним договором № 04323-10/2024 від 04.10.2024 року, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
З 24.02.2022р. на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за пенею в сумі 10136,82 грн, нарахованою у період воєнного стану за договором № 2937583 від 14.07.2024 року, а також за штрафними санкціями в сумі 5000 грн за кредитним договором № 04323-10/2024 від 04.10.2024 року є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про стягнення цих сум задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту за договоромпозики № 2937583 від 14.07.2024 року, то такі підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Відповідно до п.2, 4 договору позики № 2937583 від 14.07.2024 року сторонами було обумовлено одноразову сплату комісії за видачу кредиту в розмірі 22,36 % від суми виданого кредиту.
Аналізуючи умови договору, суд приходить до висновку про правомірність встановлення одноразової комісії за надання кредиту у даному договорі, та відсутність підстав, передбачених ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», для визнання цих договірних умов нічемними, як таких, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом.
Відповідний висновок не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19. А тому позовні вимоги зі стягнення комісії за надання позики в сумі 1296 грн 88 коп. за договором позики № 2937583 від 14.07.2024 року є правомірними.
При цьому, суд враховує здійснену 28.08.2024р. відповідачем часткову оплату в сумі 1463 грн 18 коп. у погашення заборгованості за вищезазначеним договором, відповідно до черговості погашення вимог, визначеної в п. 2.5. цього договору. З огляду на наведене, заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики № 2937583 від 14.07.2024 року складається лише з суми залишку заборгованості за основною сумою боргу та становить 5641 грн 82 коп.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідач в даній справі не скористалася своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.
Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаних вище сумах витікає з умов укладених угод, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково за договором позики № 79589232 від 29.01.2024 року в розмірі 14000 грн., за договором позики № 2937583 від 14.07.2024 року в розмірі 5641 грн 82 коп., за кредитним договором № 04323-10/2024 від 04.10.2024 року в розмірі 18118 грн, в всього на загальну суму 37759 грн 82 коп.
З урахуванням викладеного, вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно обсягу задоволених вимог на суму 1580 грн 01 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1047, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /розташованого за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014/ заборгованість за договором позики № 79589232 від 29.01.2024 року в розмірі 14000 грн., за договором позики № 2937583 від 14.07.2024 року в розмірі 5641 грн 82 коп., за кредитним договором № 04323-10/2024 від 04.10.2024 року в розмірі 18118 грн, а всього у загальному розмірі 37759 грн 82 коп. /тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять грн 82 коп./, судовий збір в сумі 1580 грн 01 коп. /одна тисяча п'ятсот вісімдесят грн 01 коп./.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова