справа № 757/54351/23-ц
провадження № 22-з/824/1220/2024
11 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Снітком Андрієм Сергійовичем про забезпечення позову в справі за позовом ДЕСОККО ЛІМІТЕД до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП», про припинення дії на торговельну марку в окремій його частині та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
24.11.2023 ДЕСОККО ЛІМІТЕД звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просило:
- достроково припинити дію свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.06.2012 року на торгівельну марку «МАМА» щодо частини товарів 5 класу МКТП: «дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби, дитяче харчування; молочні порошки на дитяче харчування; продукти для дитячого харчування»;
- зобов'язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про припинення дії свідоцтва України №157904 від 25.06.2012 р. на торговельну марку "МАМА" щодо частини товарів 5 класу МКТП : "дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби, дитяче харчування; молочні порошки на дитяче харчування; продукти для дитячого харчування» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.07.2021 ДЕСОККО ЛІМІТЕД було подано заявку №m202116618 на реєстрацію торговельної марки «МА-МА» для товарів 5, 29 та 32 класів МКТП.
За результатами проведення кваліфікаційної експертизи УКРНОІВІ винесла попередній висновок експертизи №97532/ЗМ/23 від 24.05.2023.
Відповідно до попереднього висновку експертизи, за результатами кваліфікаційної експертизи, проведеної згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та відповідно до пункту 4.5.1 "Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг" є підстави вважати, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони (пункт 1 статті 5, стаття 6 Закону).
Підстава: заявлене комбіноване позначення для товарів 5 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку
- щодо товарів, крім тих які входять до узагальнюючого поняття "продукти для дитячого харчування; дієтичні добавки для людей: препарати для знищування шкідників; фунгіциди, гербіциди", є схожим настільки, що його можна сплутати з комбінованою торговельною маркою "МАиМА" ( свідоцтво №155200 від 25.04.2022, заявка № m201108814 від 06.06.2021), раніше зареєстрованою в Україні на ім'я компанії Товариство з обмеженою відповідальністю "Георг Біосистеми", щодо споріднених товарів 5 класу;
- є схожим настільки, що його можна сплутати зі словесною торговельною маркою "МАМА" ( свідоцтво №157904 від 25.06.2012, заявка № m201112629 від 12.08.2011), раніше зареєстровано в Україні на ім'я ОСОБА_2 , щодо таких саме та споріднених товарів 5 класу.
Враховуючи інформацію, викладену у висновку, ДЕСОККО ЛІМІТЕД провело аналіз та встановило, що ОСОБА_2 не використовує торговельну марку "МАМА" для товарів: "дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби, дитяче харчування; молочні порошки на дитяче харчування; продукти для дитячого харчування".
З огляду на обмеження права позивача на реєстрацію торговельної марки за заявкою №m202116618 для товарів "дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби, дитяче харчування; молочні порошки на дитяче харчування; продукти для дитячого харчування", ДЕСОККО ЛІМІТЕД просило позов задовольнити.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року вказаний позов залишено без задоволення.
04.07.2025 ДЕСОККО ЛІМІТЕД подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 червня 2025 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження в даній справі.
10.09.2025 ДЕСОККО ЛІМІТЕД через систему «Електронний суд» звернулось до Київського апеляційного суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить зобов'язати УКРНОІВІ до набрання рішенням у даній справі законної сили зупинити діловодство за поданою ДЕСОККО ЛІМІТЕД заявкою № m202116618 від 09.07.2021 року про реєстрацію торговельної марки «МА-МА», у тому числі, але не виключаючи інше, шляхом заборони проводити експертизу заявки № m202116618 від 09.07.2021 року, затверджувати висновок експертизи та приймати будь-які рішення за заявкою № m202116618 від 09.07.2021 року.
Заява мотивована тим, що 13.04.2022 Законом України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України» від 01.04.2022 № 2174-IX строки для вчинення дій, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, були зупинені.
31.05.2025 Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України» № 4362-IX від 16.04.2025 строки для вчинення дій, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, було відновлено, а щодо об'єктів, терміни на вчинення дій за якими були пропущені під час дії режиму військового стану (з 24 лютого 2022 року), було встановлено перехідний період у 75 днів.
Отже, станом на дату подання цієї заяви строк для надання позивачем мотивованої відповіді на попередній висновок експертизи УКНОІВІ №97532/ЗМ/23 від 24.05.2023 збіг і УКРНОІВІ зобов'язане продовжувати діловодство за заявкою позивача №m202116618 від 09.07.2021 року.
При цьому чинні Правила складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну, затверджені Наказом Міністерства економіки України № 19889 від 06.08.2024 ( далі - Правила) не передбачають автоматичного зупинення УКРНОІВІ діловодства за поданою заявкою про реєстрацію торговельної марки на час судового розгляду спору про дострокове припинення дії свідоцтва, яке протиставлено торговельній марці, що подана на реєстрацію.
Пункт 1 статті 8 Розділу VI Правил зобов'язує УКРНОІВІ при здійсненні експертизи за заявкою врахувати лише факт дострокового припинення дії протиставленого свідоцтва. Але рішення суду, яке набрало б законної сили, про дострокове припинення дії свідоцтва № НОМЕР_1 від 25.06.2012 на торговельну марку «МАМА» в окремій його частині, на сьогодні відсутнє.
Відтак, відповідно до Правил при здійсненні діловодства УКРНОІВІ зобов'язане провести експертизу, затвердити висновок експертизи та прийняти рішення про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх товарів, зазначених у заявці позивача № m202116618 від 09.07.2021 року.
Отже, продовження УКРНОІВІ діловодства за заявкою № m202116618 від 09.07.2021 року зробить неефективним захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже затвердження УКРНОІВІ негативного висновку експертизи та прийняття рішення про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці №m202116618 товарів змусить позивача витрачати ресурси на додаткове оскарження рішення УКРНОІВІ.
Відповідно до п. 3 Розділу VІІІ Правил у разі одержання УКРНОВІ повідомлення Апеляційної палати про прийняття заперечення проти рішення УКРНОВІ за заявкою до розгляду діловодство за заявкою зупиняється до затвердження рішення Апеляційної палати.
Зважаючи на викладене, заявник вважає доцільним застосувати аналогічний захід в якості заходи забезпечення позову, оскільки розглядає його як найбільш ефективний.
Пропозиції про зустрічне забезпечення відсутні, адже вказаний захід забезпечення позову не призведе до завдання збитків відповідачем.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 2, 10 частини першої статті 150 цього Кодексу позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом відповідно до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.
Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
У справі, яка переглядається, предметом позовних вимог, про забезпечення яких просить заявник, є дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.06.2012 року на торгівельну марку «МАМА», зареєстровану на ім'я ОСОБА_2 , у зв'язку з її невикористанням власником.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення діловодство за поданою ДЕСОККО ЛІМІТЕД заявкою № m202116618 від 09.07.2021 року про реєстрацію торговельної марки «МА-МА», у тому числі, але не виключаючи інше, шляхом заборони проводити експертизу заявки № m202116618 від 09.07.2021 року, затверджувати висновок експертизи та приймати будь-які рішення за заявкою № m202116618 від 09.07.2021 року, може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення в даній справі.
Разом з тим, заходи забезпечення позову, про який просить заявник, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки продовження діловодства за поданою заявкою про реєстрацію торговельної марки за ДЕСОККО ЛІМІТЕД не стосується предмета даного спору.
Заявником не наведено доводів існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, останній не зазначив, чим керувався, визначаючи співмірність застосованого ним виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не вказав на існування обставин, які вказують на ймовірну складність поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позовних вимог, що свідчить про неспівмірність заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, апеляційний суд
Ухвалив:
Відмовити ДЕСОККО ЛІМІТЕД в задоволенні заяви про забезпечення позову в справі за позовом ДЕСОККО ЛІМІТЕД до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП», про припинення дії на торговельну марку в окремій його частині та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук