03.09.2025 Справа №607/12543/25 Провадження №2/607/3862/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №241565309 від 07.02.2022 у розмірі 20117,82 грн та судові витрати.
Позов мотивовано тим, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 07.02.2022 уклали в електронній формі кредитний договір № 241565309 на суму 10400,00 грн. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 10400,00 грн на банківську карту № 5375-41XX-XXXX-4145, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. На підставі договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», договору факторингу від 30.10.2023 № 30/1023-01 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та договору факторингу від 29.05.2025 № 29/05/25-Е між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором №241565309 від 07.02.2022. Заборгованість Відповідача за Кредитним договором, становить - 20 117,82 грн, яка складається з: 10399,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9718,42 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу в його відсутності.
Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, відзиву на позов не надав. Зважаючи на відсутність заперечень позивача, суд постановив проводити заочний розгляд справи.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 07.02.2022 уклали в електронній формі кредитний договір № 241565309 на суму 10400,00 грн строком на 14 днів із процентною ставкою 2,10 % в день.
Договір підписаний одноразовим ідентифікатором MNV959NS, який був направлений на телефон НОМЕР_1 07.02.2022 о 10:38:22.
Відповідно до платіжного доручення від 07.02.2022 та довідки (а.с. 93) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 10400 гривень згідно договору №241565309 від 07.02.2022 на банківську карту № НОМЕР_2 .
Факт отримання відповідачем коштів підтверджується випискою АТ «Універсал Банк» за період із 07.02.2022 по 12.02.2022.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 уклали договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 86). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій в договорі.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022 (а.с. 72-73), за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №241565309.
Позивачем надано Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги (а.с. 71-72), відповідно до якого наявна інформація про сплату суми фінансування та сторони підтвердили погоджену дату відступлення прав вимоги за реєстром боржників 05.05.2022.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» 30.10.2023 уклали Договір факторингу № 30/1023-01 (а.с. 66-70), відповідно до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій в договорі.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу (а.с. 64-65), за яким до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу 2 позивачем надана Платіжна інструкція від 22.12.2023 (а.с. 63).
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» 29.05.2025 уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е (а.с. 58-62) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до акту приймання передачі реєстру боржників від 29.05.2025 (а.с. 53), Реєстру Боржників № б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу (а.с. 56-57) від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20 117,82 грн.
На підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу позивачем надана Платіжні інструкції (а.с. 50-52)
Відповідно до розрахунку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_1 за договором 241565309 від 07.02.2022 становить 10400 грн за тілом кредиту та 4258,65 грн - за відсотками (а.с. 49).
Згідно розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 48) заборгованість ОСОБА_1 за договором 241565309 від 07.02.2022 становить 10400 грн за тілом кредиту та 97188,42 грн - за відсотками.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №241565309 від 07.02.2022 загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 20 117,82 грн, яка складається з: 10 399,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9 718,42 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 07.02.2022 уклали в електронній формі кредитний договір № 241565309 на суму 10400,00 грн, строком на 14 днів із процентною ставкою 2,10 % в день.
Факт перерахунку коштів підтверджується платіжним дорученням від 07.02.2022, довідкою (а.с. 93) та випискою АТ «Універсал Банк» за період із 07.02.2022 по 12.02.2022.
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору № 241565309 на підставі договорів факторингу було відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс», що підтверджується змістом договорів, реєстрами прав вимог, актом приймання передачі, актом звірки взаєморозрахунків та платіжними дорученнями, які досліджені судом.
Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.
Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Згідно пункту 3.6, 3.7, 3.8 договору, позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту.
На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. ..
Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Для здійснення першої Пролонгації за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 14 днів Дисконтного періоду у розмірі 3057 грн 60 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет
Пунктом 7.1 кредитого договору передбачено, що на момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що сума Кредиту за всіма наданими Траншами має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 21.02.2022, а саме не пізніше ніж через 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.
Згідно пункту 7.2 договору дата повернення Кредиту, що вказана в п. 7.1. Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин: 7.2.1. у разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього Договору; 7.2.2. у разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Відповідачем не надано доказів, які свідчать по вчинення відповідачем дій, передбачених договором (оплати протягом «дисконтного періоду» всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом), а також укладення із відповідачем додаткових угод про продовження строку кредитування.
Разом із тим, у пункті 7.2.2 договору передбачено, що у разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Суд вважає, що цей пункт договору не свідчить про продовження строку кредитування та можливість нарахування відсотків.
Вказаний пункт не передбачає вчинення відповідачем дій для пролонгації договору, а відповідач визначив, що сам факт прострочення виконання зобов'язання є такими діями та відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору).
Суд звертає увагу на те, що невиконання зобов'язань або неналежне виконання договірних зобов'язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні. Як уже зазначалося вище, поведінка не може бути одночасно неправомірною так і правомірною.
Тому, добросовісний кредитор укладаючи договори зі споживачем розраховує на повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом в межах погодженого сторонами договору строку, відповідно й обов'язком споживача у такому договорі визначено своєчасну сплату кредиту.
У зв'язку із цим, несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов'язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою.
При цьому, суд враховує і принцип тлумачення договору на шкоду тому, хто його складав, і враховує, що умова договору про автоматичну пролонгацію пов'язану із самим фактом невиконання договору, суперечить іншій умові, яка передбачає для пролонгації вчинення певних дій позичальником які б свідчили про його волю на продовження строку кредитування (п..1.8), а також встановлення строку кредитування 14 днів (п.1.7).
У зв'язку із порушенням грошового зобов'язання настає відповідальність, передбачена статтею 625 ЦК України, а не продовження строку кредитування та сплата відсотків.
При цьому, суд звертає увагу, що із змісту заяви на отримання грошових коштів (а.с. 50), видно, що укладаючи з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір відповідач скористалася належною первісному кредитору інформаційно-телекомунікаційною системою (а.с. 53-69), де йому було надано можливість самостійно обрати «суму кредиту», «термін» (строк кредитування) згідно з Алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору. Заповнивши усі запитувані кредитором дані, відповідач акцептувала оферту на зручних умовах, які у момент акцепту пропонував їй первісний кредитор самостійно, в автоматичному порядку було сформовано Заявку відповідача на отримання грошових коштів в кредит, в тому числі і строк кредитування 14 днів.
Тому, суд вважає, що позивач мав нараховувати відсотки протягом строку кредитування, встановленого пунктом 7.1 договору - 14 днів до на суму 3057 грн 60 коп, а відповідач після закінчення строку кредитування мав обов'язок погасити 104000 грн - заборгованість по кредиту та 3057,60 гривень заборгованості за відсотками.
При цьому, як видно із розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.49) відповідач частково погашав заборгованість у розмірі 219 гривень, разом із тим, кредиторами нараховувалися відсотки поза межами строку кредитування встановленого договором - 21.02.2022.
Отже, розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками не міг перевищувати 13238.6 (104000+3057,60-219) грн.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки строк кредитування сплинув, відповідачем не спростовано розмір заборгованості 13238.6 грн, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 2422,40 грн - зі сплати судового збору, та 7000 грн - витрат на правову допомогу, що підтверджується договором із АБ «Тараненко і партнери» від 07.04.2025 (а.с. 45-46), додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги (а.с. 44), актом приймання-передачі наданих послуг від 05.06.2025 на суму 7000 грн (а.с. 43), довіреністю (а.с. 41), ордером (а. 88), разом - 9422,40 (2422,40+7000) грн.
Зважаючи на те, що позов задоволено частково - на суму 13238.6 грн із 20117,82 грн, що становить 65,80 %, на підставі частини першої 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 6199,94 (65,80% від 9422,40) грн судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 13238,60 гривень заборгованості за Кредитним договором №241565309 від 07.02.2022 та 6199,94 гривень судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", ел. пошта FincomEICE@gmail.com, тел. +380955092154, адреса: Україна, 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005 ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , засоби зв'язку: тел.: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повний текст рішення виготовлено 09.09.2025.
Головуючий суддяВ. М. Позняк