Справа номер №303/7006/25 Провадження №1-кс/303/1260/25
Іменем України
про застосування запобіжного заходу
13 вересня 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
слідчий суддя ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
слідчої відділу поліції №1
Мукачівського РУП ГУНП ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання старшої слідчої СВ Відділу поліції №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025071120000529, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
13 вересня 2025 року старша слідча СВ Відділу поліції №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначене вище клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 знаходячись 11 червня 2025 року у період часу з 21 години 00 хвилин по 21 годину 20 хвилин, у житловому будинку АДРЕСА_1 , під час розпивання алкогольних напоїв в ході раптово виниклої сварки зі своїм знайомим ОСОБА_7 , діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою заподіяння смерті і бажаючи її настання, взяв до рук дерев'яну палицю та наніс нею множинні удари в життєво важливі органи ОСОБА_7 , а саме в область голови та тіла потерпілого, після чого взявши до рук ніж наніс не менше двох ударів в область правої ноги, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото різаних ран правої гомілки з пошкодженням судин, зовнішньої крововтрати, перелому ребер зліва, перелому лівої ліктьової кістки, забійні рани голови, множинні синці тулуба та кінцівок і в результаті чого ОСОБА_7 помер на місці.
Таким чином дії, ОСОБА_6 , кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 115 КК України - вбивство, умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2025 року за №12025071120000529, кваліфікація частина 1 статті 115 КК України.
12 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , затримано в порядку статті 208 КПК України.
13 вересня 2025 року прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 у межах досудового розслідування погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що обґрунтовується здобутими в ході досудового слідства доказами: протоколом огляду житлового будинку АДРЕСА_1 в ході якого, з місця події було вилучено сліди та знаряддя вчинення злочину, протоколом огляду житлового будинку АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено одяг підозрюваного ОСОБА_6 зі слідами бурої речовини, зовні схожої на кров, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який вказав, що 11 вересня 2025 року ОСОБА_6 в ході сварки наніс множинні удари дерев'яною палицею ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка також підтвердила що 11 вересня 2025 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході розпивання алкогольних напоїв виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 наніс множинні удари ОСОБА_7 .
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно, будь-яким способом, впливати на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які є очевидцями вчинення злочину та є його односельчанами, а також впливати на інших свідків та потерпілого які органом досудового розслідування ще не допитані, з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, за допомогою сторонніх осіб і цей ризик є очевидним Таким чином, слідчий, зазначає фактичні обставини справи, особа підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризиків та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання просили задоволити, мотивуючи тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням обставин вчиненого ним злочину відсутні, тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою.
Свої доводи захисник мотивував відсутністю ризиків застосування саме такого запобіжного заходу, просив застосувати більш м'який вид запобіжного заходу. Ствердили, що підозрюваний одружений, на його утриманні двоє малолітніх дітей, офіційно не працює, займається господарством, тому просили застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши доводи прокурора та слідчого про необхідність задоволення клопотання, думку підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, слід прийти до наступного.
Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Клопотання слідчого, яке надійшло до суду відповідає вимогам КПК України.
Відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдино реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2025 року за №12025071120000529 кваліфікація частина 1 статті 115 КК України.
12 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , затримано в порядку статті 208 КПК України.
13 вересня 2025 року прокурором Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 у межах досудового розслідування погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Підозрюваний копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його обвинувачення отримав о 10 годині 00 хвилин 13 вересня 2025 року, що стверджується його особистим підписом, з участю захисника.
Слід зазначити, що відповідно до статті 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Надані стороною обвинувачення докази та матеріали кримінального провадження свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як зазначено вище, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статті 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Пунктами 3,4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, визначено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та при розгляді клопотання довів наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується доказами у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, а саме : протоколом огляду житлового будинку АДРЕСА_1 в ході якого, з місця події було вилучено сліди та знаряддя вчинення злочину, протоколом огляду житлового будинку АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено одяг підозрюваного ОСОБА_6 зі слідами бурої речовини, зовні схожої на кров, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який вказав, що 11 вересня 2025 року ОСОБА_6 в ході сварки наніс множинні удари дерев'яною палицею ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка також підтвердила що 11 вересня 2025 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході розпивання алкогольних напоїв виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 наніс множинні удари ОСОБА_7 .
Слідчим доведено достатньо підстав та додано доказів, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню, ухилення від органів досудового розслідування, впливати на потерпілу, свідків, продовжити злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, та про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Усвідомлюючи тяжкість покарання підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Наявність ризику незаконно впливати на свідків підтверджується тим, що ОСОБА_6 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння свідків, потерпілого які є його односельчанами та проживають на одній АДРЕСА_1 , а також схиляти свідків до дачі неправдивих показань про вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження, а також штучно створювати докази захисту, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов'язків.
При цьому слід врахувати, що підозрюваний офіційно ніде не працює, у нього відсутні офіційні джерела доходів, його стан здоров'я дозволяє йому зникнути з місця проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зловживає алкогольними напоями, тобто в нього відсутні стійкі соціальні зв'язки.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі, застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не представляється можливим.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов'язаних між ними родинними зв'язками. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що встановити осіб з оточення підозрюваного, які викликають довіру в органу досудового розслідування не має, він є повнолітньою особою, а тому відносно останнього не представляється обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Також відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Таким чином, виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м'який запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_6 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навів слідчий, тому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Між тим, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Вирішуючи питання щодо можливості визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні слід врахувати, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного з загибеллю людини, а тому позиція органу досудового розслідування щодо неможливості застосування застави як альтернативного запобіжного заходу є прийнятною.
Керуючись статтями 131,132,182-184,194,196,206,372,395 КПК України слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшої слідчої СВ Відділу поліції №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025071120000529, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою відраховувати з 12 вересня 2025 року (з моменту затримання).
Термін дії ухвали закінчується 10 листопада 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11