04.09.2025м. СумиСправа № 920/919/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/919/24 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 4, офіс 45, код 38693490)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, вул. Шевченка, буд. 10, код 34072062)
про стягнення 91 991, 88 грн,
за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
представників позивача - Жеребенко О.В., Олещука С.А.,
представника відповідача - Маківського В.В.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь збитки, завдані поставкою товару неналежної якості, в сумі 91 991, 88 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.07.2024 справу № 920/919/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.07.2024 постановлено залишити без руху позовну заяву від 15.07.2024 б/н (вх. № 3362 від 24.07.2024), вимоги якої виконано позивачем 07.08.2024.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.08.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/919/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відкриваючи провадження у даній справі № 920/919/24, суд виходив із зазначеної у позовній заяві інформації про наявність у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 4, офіс 45, код 38693490) зареєстрованого електроного кабінету. Однак, під час здійснення судом відправки судової кореспонденції позивачу, було з'ясовано, що електроний кабінет у вказаної юридичної особи відсутній, що підтверджується отриманою судом 09.08.2024 Відповіддю № 28623225 про відсутність зареєстрованого Електроного кабінету ЄСІТС у юридичної особи з кодом ЄДРПОУ: 38693490.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.08.2024 постановлено залишити без руху позовну заяву.
14.08.2024 від представника позивача надійшла заява б/н б/д (вх.№ 4670/24 від 14.08.2024), у якій зазначено про те, що на виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 09.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 4, офіс 45, код 38693490) зареєструвало електронний кабінет.
На запит суду 14.08.2024 отримано Відповідь № 2964939, відповідно до якої юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 4, офіс 45, код 38693490) має електронний кабінет ЄСІТС (дата реєстрації: 13.08.2024).
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.08.2024 постановлено продовжити розгляд справи № 920/919/24.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву б/н від 23.08.2024 (вх. №2523 від 23.08.2024), в якому заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив б/н від 28.08.2024 (вх. №5000/24 від 29.08.2024), в якій заперечує проти доводів відповідача, зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Також представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 28.08.2024 № б/н (вх. № 3897 від 29.08.2024) у справі.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 постановлено задовольнити вказану вище заяву - подальший розгляд справи №920/919/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі відповідно до частини шостої статті 250 ГПК України; призначити підготовче засідання на 17.10.2024, 11:00.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою від 07.10.2024 б/н (вх. № 4437 від 07.10.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 постановлено задовольнити зазначену заяву; провести судове засідання, призначене на 17.10.2024, 11:00 за участі представника відповідача - Маківського Віталія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником позивача подано заяву б/н від 14.10.2024 (вх. №4523 від 15.10.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також, представником позивача подано до суду заяву б/н від 16.10.2024 (вх. №5847/24 від 17.10.2024) про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 17.10.2024, у зв'язку з перебуванням представника позивача в Новоархангельському районному суді Кіровоградської області.
Підготовче засідання, призначене на 17.10.2024, 11:00, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Джепи Ю.А у відпустці у період з 16.10.2024 по 23.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/919/24 на 28.11.2024, 10:30; задовольнити заяву представника позивача б/н від 14.10.2024 (вх. №4523 від 15.10.2024); провести судове засідання, призначене на 28.11.2024, 10:30 за участі представника відповідача - Маківського Віталія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Жеребенко Олени Валеріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» подано до суду заяву б/н від 17.11.2024 (вх. №6623/24 від 25.11.2024) про долучення доказів по справі.
Протокольною ухвалою від 28.11.2024 судом залишено без розгляду заяву про відкладення розгляду справи (вх. №5847/24 від 17.10.2024); задоволено заяву про долучення доказів (вх. № 6623/24 від 25.11.2024); продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 24.12.2024, 14:30.
Підготовче засідання, призначене на 24.12.2024, 14:30, не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 06.01.2025 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/919/24 на 04.02.2025, 10:30, яке провести за участі представника відповідача - Маківського Віталія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Жеребенко Олени Валеріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Ухвалою суду від 04.02.2025 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/919/24; призначити розгляд справи № 920/919/24 по суті в судове засідання на 13.03.2025, 15:30, яке провести за участі представника відповідача - Маківського Віталія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Жеребенко Олени Валеріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Представником позивача подано до суду заяву б/н від 13.03.2025 (вх.№1440/25 від 13.03.2025), до якої додано договір про надання правничої (правової) допомоги від 10.08.2025; акт виконаних робіт (наданих послуг); рахунок на оплату б/н від 26.08.2024; платіжну інструкцію №2722.
Розгляд справи по суті, призначений на 13.03.2025, 15:30, не відбувся у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 17.03.2025 постановлено призначити справу № 920/919/24 до судового розгляду по суті в судове засідання на 09.04.2025, 10:00, яке провести за участі представника відповідача - Маківського Віталія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Жеребенко Олени Валеріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Протокольною ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.04.2025 постановлено долучити до матеріалів справи заяву (вх. №1440/25 від 13.03.2025) та оголошено перерву до 08.05.2025, 14:30.
07.05.2025 представником позивача надано для долучення до матеріалів справи (заява б/н від 07.05.2025, вх.№ 2142 від 07.05.2025) Договір №25 складського зберігання зерна від 10.05.2024, укладений між ТОВ «Андрушівський елеватор» та ТОВ «Інноваційна компанія Інтеграл»).
Судовий розгляд по суті, призначений на 08.05.2025, 14:30, не відбувся у зв'язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 06.05.2025 по 28.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09.06.2025 постановлено призначити розгляд справи № 920/919/24 по суті в судове засідання на 19.06.2025, 14:30.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» подано до суду заяву б/н від 18.06.2025 (вх. №2969 від 19.06.2025), в якій просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 19.06.2025, 14:30, у зв'язку із перебуванням представника позивача у іншому суді.
Розгляд справи по суті, призначений на 19.06.2025, 14:30, не відбувся у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.06.2025 постановлено задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» б/н від 18.06.2025 (вх. №2969 від 19.06.2025) про відкладення розгляду справи; призначити справу № 920/919/24 до судового розгляду по суті в судове засідання на 22.07.2025, 14:30, яке провести за участі представника відповідача - Маківського Віталія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Жеребенко Олени Валеріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
Розгляд справи по суті, призначений на 22.07.2025, 14:30, не відбувся у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.07.2025 постановлено призначити справу № 920/919/24 до судового розгляду по суті в судове засідання на 04.09.2025, 11:00, яке провести за участі представника відповідача - Маківського Віталія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та представника позивача - Жеребенко Олени Валеріївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.
У судовому засіданні по суті 04.09.2025 приймали участь представники позивача і відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між ТОВ «Беєве» (відповідач) та ТОВ «Інноваційна компанія Інтеграл» (позивач) укладено договір № 29\04-г від 29.04.2025, відповідно до умов якого ТОВ «Беєве» продає, а ТОВ «ІК Інтеграл» купує на умовах цього договору зерно гречки врожаю 2023 року, що відповідає умовам ДСТУ-4524:2006 (далі - Продукція), загальною кількістю в заліковій вазі 330,00 тон +/- 15 % в залежності від фактичної ваги поставленої Продукції.
Відповідно до п. 1.2. Договору, ціна продукції складає 9 500,00 гривень за одну тонну, в тому числі ПДВ за ставкою 20 %.
Згідно з п. 2.1. Договору, якість Продукції повинна повністю відповідати стандартам та технічним умовам, що діють в Україні, і підтверджуватись карткою аналізу зерна елеватора.
Відповідно до п. 2.2. вимоги до Продукції, що постачається за цим Договором, повинні відповідати характеристикам ДСТУ 4524:2006, а нижченаведені показники наступним значенням:
п. 2.2.1. Вологість - не більше 14,5%,
п. 2.2.2. Смітна домішка - не більше 3,0%,
п. 2.2.3. Зернова домішка - не більше 3.0 %,
п. 2.3. Зараженість карантинними бур'янами, амброзії та карантинними шкідниками не допускається,
п. 2.4. Вміст ГМО, тяжких металів, мікотоксинів та пестецидів понад встановлених норм, прілий запах - не допускається.
07.05.2024 та 08.05.2024 ТОВ «Інноваційна компанія Інтеграл» направило на електронну адресу ТОВ «Беєве» відомості про два автомобілі, в які буде здійснено завантаження продукції згідно умов договору.
Згідно платіжної інструкції № 2438 від 08.05.2024 ТОВ «ІК Інтеграл» здійснило платіж в розмірі 380 000 грн в якості передплати за гречку (Договір 29\04-г), рахунок №СФ -0000018 від 29.04.2024.
08.05.2024 відбулося завантаження зерна гречки, складено та підписано дві товарно-транспортні накладні (ТТН) № 078342 та № 078345.
Згідно з ТТН №078342 08.05.2024 було завантажено зерно гречки насипом в кількості 22,8 т. в с. Кимличка Липоводолинського району Сумської області, автомобіль ДАФ НОМЕР_4, водій ОСОБА_1 НОМЕР_1 (вантажовідправник ТОВ «Беєво»).
Згідно з ТТН №078345 08.05.2024 було завантажено зерно гречки насипом в кількості 21,64 т. в с. Кимличка Липоводолинського району Сумської області, автомобіль МАН НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 (вантажовідправник ТОВ «Беєво»).
Після завантаження зерна гречки, враховуючи фізичне прийняття Продукції за кількістю, ТОВ «ІК Інтеграл» було сформовано власні товарно-транспортні накладні №088 та № 089, які дублюють попередні.
Так, згідно з ТТН №088 08.05.2024 було завантажено зерно гречки насипом в кількості 22,8 т. в с. Кимличка Липоводолинського району Сумської області, автомобіль ДАФ НОМЕР_4, водій ОСОБА_1 НОМЕР_3 (вантажовідправник ТОВ «ІК Інтеграл»).
Згідно з ТТН №089 08.05.2024 було завантажено зерно гречки насипом в кількості 21,64 т. в с. Кимличка Липоводолинського району Сумської області, автомобіль МАН НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 (вантажовідправник ТОВ «ІК Інтеграл»).
Після доставки Продукції (44,44 т.) в пункт - смт. Десна Вінницької області, було проведено його лабораторний аналіз.
Карткою аналізу зерна від 09.05.2024 підтверджується відібрання зразка зерна гречки 2023 року для проведення лабораторного аналізу зерна вагою 2 000 г.
Актом №17 про невідповідну сировину від 09.05.2024 зафіксовано невідповідність зразка ДСТУ 4524:2006 за показником: важковідокремлювана домішка - вміст насіння соняшнику 5,00 % (замість 3,0%).
В зв'язку з вказаними вище обставинами ТОВ «ВКХП №2» не прийняло Продукцію, тому, як зазначає позивач, ним було понесено наступні витрати на логістичні послуги та послуги доведення продукції до стандартів ДСТУ.
Так, ТОВ «ІК Інтеграл» змушене було понести витрати в розмірі 27747 грн на транспортування зерна гречки 2023 року на ТОВ «Андрушівський елеватор», який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка вул. Лисенка 22, що підтверджується товарно-транспортними накладними №082 та №083 від 09.05.2024.
Крім того, позивач має логістичні витрати на повернення зерна гречки 2023 року з ТОВ «Андрушівський елеватор», який знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка вул. Лисенка 22, до смт. Десна Вінницької області в розмірі 25013,40 грн.
Після проведення лабораторного аналізу зерна в м. Андрушівка Житомирської області, було встановлено, що фізична вага складає: 44,44 т, а вологість - 14,5 %, зернова домішка - 5 % (замість 3,0 %) та сміттєва домішка - 9,0 % (замість 3,0 %).
Позивач зазначає, що ТОВ «ІК Інтеграл» фактично також понесено витрати на приймання, очистку та зберігання Продукції в розмірі 13096,98 грн, що підтверджується реєстром ТТН №230307 від 10.05.2024, складською квитанцією на зерно № 381 від 13.05.2024 БВ №296175, рахунком на оплату № 183 від 31.05.2024 та актом про надання послуг №218 від 31.05.2024.
У зв'язку з тим, що ТОВ «ІК Інтеграл» отримало у власність зерно гречки 2023 року заліковою вагою 41,689 т. (після очищення) замість 44,44 т., позивач також просить стягнути збитки у вигляді недоотриманої різниці в грошовому еквіваленті, виходячи з наступного розрахунку: 44,44 - 41,68 т. = 2,751 т. * 9500 = 26134,50 грн.
Таким чином, позивачем були понесені матеріальні збитки у загальному розмірі 91 991,88 грн.
У зв'язку з невідповідністю Продукції якісним характеристикам, що визначені договором № 29\04-г від 29.05.2024, ТОВ «ІК Інтеграл» відповідно до п. 11.5 Договору від 10.05.2024 з офіційної електронної адреси було направлено претензію на електронну адресу ТОВ «Беєве» з письмовим повідомленням вказаних вище обставин та пропозицією врегулювання спору. Так, позивачем було запропоновано переглянути ціну та визначити її на рівні 8 550 грн з врахуванням ПДВ, уклавши додаткову угоду (текст якої було долучено до матеріалів вказаної претензії).
Відповіді ТОВ «ІК Інтеграл» не отримало.
У подальшому, позивачем було повторно направлено претензію на електронну адресу відповідача та запропоновано відповідно до п. 10.1 Договору вирішити спір шляхом переговорів, укласти додаткову угоду до Договору № 29/04-г, відповідно до умов якої ціна відвантаженої продукції (44,44 т) складає 8 550 грн за одну тонну (проект додано до претензії).
Згідно з відповіддю від 17.06.2024 на претензію від 03.06.2024 ТОВ «Беєве» у вирішенні спору шляхом переговорів та укладення додаткової угоди було відмовлено, тому позивач звернувся до суду з позовом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до приписів ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно з ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Відповідно до вимог ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає про недоліки оформлення документів, наданих позивачем, які, однак, на думку суду, не спростовують доведеність позовних вимог, виходячи з такого.
Зокрема, відповідач посилається на те, що позивач сформував нові ТТН № 088 та № 089, згідно яких вантажовідправник змінився з ТОВ «Беєве» на TOB «ІК Інтеграл» При цьому в накладній № 078342 вага товару була 22,8 тон, а в накладній № 088 стала - 22.08 тон. Щодо вказаних аргументів суд враховує, що маса товару згідно ТТН №088 від 08.05.2024 складає 22,8 т., що підтверджується зазначенням маси товари в словесному вираженні, тобто вбачається, що зазначення 22,08, ймовірно, є опискою.
Відповідачем зазначено, що сума домішок становитиме 7,34 % замість 7,8 %, зазначених аналізі. Однак, у картці аналізу зерна вказано сміттєву домішку в розмірі 7,8 %, в тому числі описано складники цієї домішки, які можливо описати.
Також відповідач вказує, що ДСТУ 4524:2006 розрізняє зернову, сміттєву, мінеральну, шкідливу та важко відокремлювану домішку, однак в аналізі зерна є тільки сміттєва, мінеральна, шкідлива (яка перекреслена), натомість важко відокремлювана відсутня.
Суд враховує, що відповідно до ДСТУ 4524:2006 до смітної домішки гречки відносять: прохід крізь сито з отворами діаметром 3.0 мм; у залишку на ситі з отворами діаметром 3,0 мм: мінеральну, органічну і шкідливу домішки; насіння бур'янів; зерна та насіння культурних і дикорослих рослин; плоскі зерна гречки; зіпсовані зерна; важко відокремлювану домішку. Тобто важко відокремлювана є різновидом сміттєвої домішки.
Також відповідачем заперечується, що в акті №17 могло бути зазначено про наявність у гречки важко відокремлюваної домішки - вміст зерна соняшнику 5,0%..., оскільки насіння соняшнику в такій домішці немає і не може бути.
Суд враховує, що в карті аналізу зерна вказано про наявність в гречці сміттєвої домішки у вигляді сміттєвого насіння соняшнику 5 %, що є важко відокремлюваною домішкою (як різновид сміттєвої домішки).
Відповідач піддає сумніву результати проведених аналізів, посилаючись на те, що з реєстру ТТН № 230307 від 10.05.2010 вбачається, що ймовірно був проведений повторний аналіз гречки, з якого сміттєва домішка становила 9%, зернова домішка 5%.
З матеріалів справи вбачається, що, дійсно, було проведено повторний аналіз зерна. Однак, як зазначає позивач, це мало місце з огляду на те, що при транспортуванні придбаного у ТОВ «Беєве» товару до ТОВ «ВКХП № 2» в зв'язку з його невідповідністю ДСТУ 4524:2006 його прийнято не було, так як товар з домішкою більш ніж 3 % вказаним елеватором не приймається, і відповідно отримавши показники, які містяться в картці аналізу зерна, більш детальний його аналіз не проводився, оскільки зерно не відповідало ДСТУ 4524:2006. У подальшому, елеватор, який прийняв зерно на зберігання, провів повторний детальний аналіз зерна гречки.
Щодо різниці у заліковій вазі, то різниця має місце у зв'язку із проведенням очистки зерна гречки, а тому з 44 440 кг залікова вага після очистки склала 41 689 кг.
Стосовно зауважень відповідача щодо розміру витрат з очистки гречки, то суд виходить з того, що їх розмір становить 13 096,98 грн, що підтверджується актом наданих послуг № 218 від 31.05.2024.
Щодо порядку надсилання претензій без підписання електроним підписом, то суд враховує, що позивачем долучено скріншот з електронної пошти підприємства, яка узгоджена у договорі, а також, що попередня переписка з відповідачем здійснена у такий самий спосіб.
Також відповідач як на підставу відмови у позові посилається на той факт, що оскільки у договорі №29/04 - г від 29.04.2024 відсутні відповідні умови щодо порядку прийняття товару за якістю, до правовідносин між сторонами цього договору слід застосовувати приписи Інструкції П-7 про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966.
Суд зазначає, що для зерна, як і для іншої продукції, першочергово застосовуються спеціальні стандарти, технічні умови або умови поставки.
Крім того, суд враховує правовий висновок, що викладено у постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18, що положення Інструкції П-7, відповідно до якої на покупця покладений обов'язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення прихованих дефектів продукції та наявності розбіжностей між покупцем та постачальником стосовно якості продукції, у спірних правовідносинах не застосовані і не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» може застосовувати лише ті нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.
У даному випадку, відносини між позивачем і відповідачем регулюються цивільним законодавством України.
Згідно зі ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
У силу п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.
Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Суд вважає, що у даному випадку мають місце всі елементи складу правопорушення.
Відповідач зауважує, що позивач не довів, що саме гречка, яка була придбана у ТОВ «Беєве», а не будь-яка інша, не відповідає вимогам ДСТУ 4524:2006.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що зерно гречки транспортувалося узгодженим транспортом, у строки визначені супровідними документами та визначеними договором та в обсягах, які визначені відповідними ТТН. Наявність нових накладних (№ 088 та № 089) зумовлено тим, що після отримання товару саме позивач транспортував відповідний товар (в той же день, тими ж перевізниками та тими ж автомобілями).
Згідно із ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач (постанова КГС ВС від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18). Тобто, із введенням у дію нового стандарту доказування необхідно надати не достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та зауважував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. До того ж він не визначає обов'язку суду вважати доведеною і встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про наявність стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18 та від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).
На думку суду, подані позивачем докази є достатніми й підтверджують 91991,88 грн витрат, понесених ним на усунення недоліків придбаного у відповідача товару неналежної якості (27 747, 00 грн та 25 013,40 грн логістичних витрат; 13 096, 98 грн за зберігання, очистку, приймання зерна; 26 134, 50 грн різниці за заліковою вагою, що виражена у грошовому еквіваленті). У той же час відповідачем не надано суду вагоміших доказів на підтвердження протилежного.
Як встановлено судом, відповідач допустив порушення зобов'язань щодо поставки товару належної якості, що потягло понесення позивачем відповідних витрат на усунення недоліків товару (завдало збитків).
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
З урахуванням зазначеного вище, з огляду на встановлені судом обставини та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Згідно із пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п'ята статті 126 ГПК України).
Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження судових витрат представником позивача надано суду копії: договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 10.08.2024; рахунку на оплату б/н від 26.08.2024, платіжної інструкції №2722 від 28.08.2024 та Акту виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 13.03.2025 за договором про надання правничої (правової) допомоги б/н від 10.08.2024.
Відповідно до наданих представником позивача письмових доказів розмір судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою складає 15 000,00 грн.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розмір гонорару угоди про надання правової допомоги Адвоката за договором визначається Адвокатом шляхом надання рахунку на оплату по даному Договору.
До заяви про стягнення витрат на правову допомогу додано платіжну інструкцію № 2722 від 28.08.2024, яка підтверджує факт оплати позивачем 15000 грн за послуги згідно договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 10.08.2024.
З огляду на зазначене вище суд виснує, що витрати в сумі 15 000, 00 грн. на правову допомогу адвоката доведені позивачем й мають бути йому компенсовані.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 130, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити позов.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, вул. Шевченка, буд. 10, код 34072062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна компанія Інтеграл» (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 4, офіс 45, код 38693490) збитки, завдані поставкою товару неналежної якості в сумі 91 991, 88 грн (дев'яносто одна тисяча гривень дев'ятсот дев'яносто одна гривня вісімдесят вісім копійок), відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок), а також 15 000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень) відшкодування витрат на правову допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складене та підписане суддею 12.09.2025
Суддя Ю.А. Джепа