Справа № 643/13957/25
Провадження № 1-кс/643/4653/25
12.09.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 20.02.2025 про закриття кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024,
20.08.2025 до слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 20.02.2025 про закриття кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024 за ч. 4 ст. 409 КК України.
Скарга обґрунтована тим, що слідчим досудове розслідування проведено з порушенням принципів верховенства права, законності та публічності, не виконано комплексу слідчих дій, спрямованих на об'єктивне, повне, всебічне та неупереджене розслідування, порушено право заявника на справедливий розгляд, наслідок чого виніс незаконну постанову про закриття кримінального провадження.
12.09.2025 до суду надійшли матеріали кримінального провадження 22024220000000113 від 23.01.2024.
У судове засідання заявник та інші учасники провадження не з'явилися, у скарзі ОСОБА_4 просила розглядати справу без її участі.
Неявка суб'єкта оскарження не є перешкодою для розгляду скарги, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та матеріали кримінального провадження, встановив таке.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024 за ч. 4 ст. 409 КК України.
20.02.2025 слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024 за ч. 4 ст. 409 КК України.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини оскаржуваної постанови, кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. У мотивувальній частині спірної постанови слідчий керується п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Частиною 4 статті 38 КПК України передбачений обов'язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 284 КПК України чітко визначені підстави для закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм КПК України, на слідчого суддю покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
У даному випадку, слідчому судді не надано жодних заперечень проти скарги та жодного доказу на підтвердження проведення слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, будь-яких інших слідчих дій в ході даного досудового розслідування, відтак слідчий суддя доходить висновку, що рішення слідчого від 20.02.2025 про закриття кримінального провадження прийняте передчасно.
Так, у спірній постанові слідчий зазначив, що «під час досудового розслідування не встановлено факту ухилення від військової служби ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману так як вони не є військовослужбовцями».
Проте, з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що слідчим перевірялися факти проходження чи не проходження вказаними особами військової служби, твердження слідчого у спірній постанові не підтверджені жодними документами.
Отже, постанова слідчого про закриття кримінального провадження належним чином не вмотивована і не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Органом досудового розслідування не надано достатніх доказів та обґрунтувань на підтвердження законності винесеного рішення.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії».
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі (розшукові) та/або інші процесуальні дії з приводу з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності складів кримінальних правопорушень, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, в залежності від встановлених даних прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів.
Отже, враховуючи ту обставину, що слідчим суддею вжито всіх заходів для надання органу досудового розслідування можливості надати докази законності та обґрунтованості постанови про закриття кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024, слідчий суддя доходить висновку, що доводи особи, яка подала скаргу є обґрунтованими, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, оскільки є невмотивованою, у ній відсутні посилання на проведення слідчих дій і не наведено встановлені обставини справи.
Керуючись ст. 91, 110, 284, 303 - 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 20.02.2025 про закриття кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024 - задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, від 20.02.2025 про закриття кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 22024220000000113 від 23.01.2024 повернути до Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7