11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №400/1746/24
адміністративне провадження № К/990/35730/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в особі виконуючого обов'язки начальника Відділу Державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Корніло Олександра, про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній службі України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу серії ПШ № 019712 від 12 червня 2023 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано незаконною та скасувати постанову від 01 лютого 2024 року № ПШ 057612 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
27 серпня 2025 року Державної служби України з безпеки на транспорті звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року та прийнято нове рішення у справі, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09 серпня 2023 року у справі № 160/11816/22, від 29 січня 2020 року у справі № 814/1460/16 щодо застосування абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у вказаних постановах, з огляду на таке.
Висновки, викладені у постанові Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
Дослідивши зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної зазначеної справи, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги, оскільки висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, не суперечать висновкам, які викладені у цій справі та стосуються правовідносин, які не є подібними, оскільки встановлені судами в цій справі обставини, відрізняються від обставин, встановлених у справах, на які посилається скаржник.
Так у даній справі, до позивача, як перевізника, застосовано адміністративно-господарський штраф, передбачений абзацу 3 частини першої статті 60 Законом України «Про автомобільний транспорт», за наслідком встановлення факту вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме за здійснення перевезень вантажу водієм, який не мав при собі протоколу про перевірку та адаптацію тахографа, що є порушенням вимог статті 48 Законом України «Про автомобільний транспорт».
В свою чергу, суди попередніх інстанцій встановили за умови наявності у позивача протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу позивача від 03 березня 2023 року № UA 169-000265M, дефектів акту перевірки від 03 грудня 2023 року, а також відсутність доказів перевірки у позивача наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (відеозапису),дійшли висновку про задоволення позовних вимог.
Тоді як у справі № 160/11816/22 причиною накладення адміністративно-господарського штрафу було те, що під час рейдової перевірки водій не мав протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу; у справі № 814/1460/16 - виявлено факт перевезення вантажу транспортним засобом із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України без дозволу виданого Державтоінспекцією або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів та визнання суми плати за проїзд.
Отже, оскільки вказані постанови є нерелевантними до цієї справи Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Миколаївським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявником касаційної скарги не зазначено.
Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судом апеляційної інстанції доказів у справі, водночас у силу частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
На підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в особі виконуючого обов'язки начальника Відділу Державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Корніло Олександра, про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.Г. Загороднюк М.В. Білак Л.О. Єресько