11 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 340/5725/24
адміністративне провадження № К/990/23771/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (головуючий суддя Дегтярьова С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року (головуючий суддя Коршун А.О., судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.) у справі № 340/5725/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (далі також відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо самочинного припинення перерахування на його субсидіарний банківський рахунок в Ощадбанку субсидії і пільг призначених йому на 2024 рік;
зобов'язати відповідача в 10-ти денний строк після набрання законної сили рішення суду по його позову, відновити перерахування на його банківський рахунок в Ощадбанку субсидії (пільг) призначених йому на 2024 рік і виплатити йому недоплачені суми субсидії (пільг) за 2024 рік.
Ухвалою судді від 03 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Зазначена ухвала двічі 20 вересня 2024 року та 06 січня 2025 року направлялася на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, однак поштові відправлення повернуті до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року залишено без змін.
03 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року відкрито касаційне провадження. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило (копію ухвали доставлено 19 червня 2025 року), що не перешкоджає касаційному перегляду рішення судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не вжито жодних дій для з'ясування інформації про стан судового провадження у цій справі, не отримано поштову кореспонденцію, не повідомлено суд про зміну адреси та/або альтернативні засоби зв'язку, як наслідок, станом на 20 січня 2025 року недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції та додатково зазначив, що сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з недотриманням норм матеріального та з порушення норм процесуального права, а також суди допустили надмірний формалізм і повне ігнорування правових норм.
З покликання на постанову КМУ від 27 грудня 2019 року № 1149 зауважує, що у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів сім'ї) за вказаною в рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та вкладає до абонентської скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа. Проте від поштового відділення ніяких дзвінків на номер телефону позивача не було.
Вважає, що суд першої інстанції повинен був, використовуючи надану суду владу, примусити поштове відділення до виконання своїх обов'язків (обов'язковий дзвінок по телефону).
Також зазначає, що твердження судів попередніх інстанцій про начебто ухилення від отримання ухвал, прямо суперечить дійсним намірам на обов'язковий судовий розгляд безспірного позову до відповідача.
Скаржник акцентує увагу (мовою оригіналу): «оскільки законодавець спростив порядок повернення рекомендованих листів відправлених судами стороні по справі, то, на базі цього «спрощення» виникла мафіозна змичка між пенсійним фондом, поштою та судами, яка дає можливість безкарно зловживати приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» і виникла відмінна можливість для нечесних працівників адміністративних судів цілеспрямовано уникати судового розгляду «незручних» позовів».
З покликанням на висновки у постанові ВС від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20 зазначає, що оприлюднення ухвали в ЄДРСР не скасовує обов'язку суду вчасно надсилати копії ухвали учасникам справи.
Водночас зауважує, що суди не врахували принцип пропорційності, обставини справи, що свідчать про відсутність доступу до комп'ютеру чи мережі інтернет, презумпцію добросовісності виконання працівниками пошти своїх обов'язків.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини п'ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів із дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно з частиною п'ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною шостою статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зміст викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що позовна заява, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, залишається судом без руху.
Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, установлений судом, позовна заява повертається позивачеві.
Порядок надсилання та вручення судових рішень визначено у статті 251 КАС України, у розумінні якої ухвала суду, що невручена особі у зв'язку з її відсутністю за адресою місцезнаходження, уважається врученою їй належним чином, а датою вручення уважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Так, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 340/5725/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху, встановлено позивачу строк - протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, для усунення недоліків адміністративного позову визначених у ухвалі суду.
За змістом ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 340/5725/24 вбачається, що суд першої інстанції, залишаючи без руху адміністративний позов, навів підстави за наявності яких позов необхідно залишити без руху, а у резолютивній частині ухвали суд зазначив спосіб усунення недоліків та визначив строк протягом якого позивачу необхідно усунути недоліки адміністративного позову, навів перелік недоліків позову, які необхідно усунути позивачу, шляхом надання суду - копії картки фізичної особи - платника податку, копії паспорта чи іншого документа на підтвердження місця проживання, а також позовної заяви в новій редакції з конкретизованими позовними вимогами з огляду на зміст мотивувальної частини даної ухвали.
Відповідно до положень частини шостої статті 169 КАС України, з урахуванням положень статті 251 КАС України, яка встановлює порядок направлення учасникам справи копій судових рішень (одним з видів якого є ухвала) у разі їх прийняття судом без виклику сторін у справі, судом першої інстанції копія вищезазначеної ухвали суду для виконання була надіслана на адресу позивача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з зворотнім повідомленням про отримання за адресою позивача, яка зазначена у адміністративному позові - АДРЕСА_1 .
Вищезазначене поштове відправлення 27 вересня 2024 року повернулось на адресу суду першої інстанції без вручення ОСОБА_1 , також судом першої інстанції 23 грудня 2024 року було повторно направлено ухвалу суду від 03 вересня 2024 року та вищезазначене поштове відправлення 15 січня 2025 року повернулось на адресу суду першої інстанції із відміткою відділення поштового зв'язку про повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
З огляду на встановлені обставини, судом апеляційної інстанції слушно зауважено, що вищенаведені фактичні обставини свідчать про те, що судом першої інстанції у цьому випадку було вжито усі надані чинним законодавством способи для повідомлення позивача про залишення його позову без руху та про необхідність у певний, встановлений судом, строк усунути недоліки адміністративного позову, які зазначені судом.
Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою КМУ від 5 березня 2009 року № 270, передбачено, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
За змістом зазначеного пункту працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення.
Отже, інформування за наявним номером телефону не є єдиним обов'язковим способом інформування та зазначена норма передбачає альтернативу дій (та/або).
За змістом пункту 4 частини першої статті 4 КАС України суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.
Колегія суддів констатує, що у суду відсутні повноваження, на яких наполягає скаржник, а саме примушувати поштове відділення, яке не є стороною у справі, до виконання своїх обов'язків (обов'язковий дзвінок по телефону)).
Водночас Суд звертає увагу, що скаржником не оскаржувалися положення Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою КМУ від 5 березня 2009 року № 270 (в редакції на час направлення поштових повідомлень).
Зазначений нормативно-правовий акт є чинним та застосовним в межах спірного правого питання.
Колегія суддів також враховує, що позивач звернувся до суду в серпні 2024 року, а ухвала про повернення позову прийнята після повторного надіслання поштового відправлення, а саме 20 січня 2025 року (фактично через п'ять місяців).
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №821/818/16 та у постанові від 13 вересня 2021 року у справі №200/14688/19-а (адміністративне провадження № К/9901/34399/20).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» (заява №18986/06; пункт 57 рішення) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany, № 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, № 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, заява № 8371/02, пункт 27, та «Трух проти України» (ухвала) (Trukh v. Ukraine, заява № 50966/99, де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Проте позивачем не вжито жодних дій для з'ясування інформації про стан судового провадження у цій справі, не отримано поштову кореспонденцію, як наслідок, станом на 20 січня 2025 року недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Отже, наведені скаржником в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав уважати, що ними допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі № 340/5725/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа