12 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 260/2937/24
адміністративне провадження № К/990/37398/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вакула Юрій Ігорович, на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №260/2937/24 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати заробітної плати за період з 15.03.2021 по 19.03.2024 включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури починаючи з 01.01.2021 в розмірі 1600 грн;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 15.03.2021 по 19.03.2024 включно, виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із встановленого на 01 січня року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн; з 01.01.2023 по 31.08.2023, виходячи із встановленого на 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн; виходячи із встановленого 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн;
- зобов'язати нарахувати та сплатити невиплачену частину заробітної плати за період з 15.03.2021 по 12.04.2021 та з 20.04.2024 по 19.03.2024 відповідно до вимог частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (№1697-VІІ), згідно якої з 01.01.2021 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 01.01.2022 - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи із встановленого на 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн; виходячи із встановленого 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- зобов'язати нарахувати та сплатити невиплачену частину заробітної плати за період з 13.04.2021 по 19.04.2023 відповідно до вимог пункту 13 частини 5 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», згідно якого посадовий оклад прокурора, який перебуває на адміністративній посаді, встановлюється для заступника керівника окружної прокуратури - 1.3 посадового окладу прокурора окружної прокуратури, який згідно п.11 частини 5 статті 81 вказаного закону становить 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з врахуванням вимог частини 3 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої з 01.01.2021 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 01.01.2022 - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із встановленого на 01.01.2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи із встановленого на 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2025, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вакула Юрій Ігорович, 10.09.2025 через підсистему «Електронний Суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Положеннями частини другої статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі заявник не зазначає в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових (рішень), а лише зазначає про свою незгоду із ухваленими процесуальним рішенням судів.
Отже, позивач не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яку допустили, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення позивачем підстав для касаційного оскарження судового рішення у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вакула Юрій Ігорович, на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №260/2937/24 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко