11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №520/13382/24
адміністративне провадження №К/990/35571/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сковири Любові Юріївни на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі №520/13382/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, у якому просив:
- визнати противоправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 13 березня 2024 року № 238 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області» про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати противоправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 20 березня 2024 року № 124 о/с по особовому складу, про звільнення з 20 березня 2024 року за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 20 березня 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не звільнення зі служби в поліції за рапортом від 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області винести наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за рапортом від 06 лютого 2024 року, згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропущенням строку апеляційного оскарження судового рішення та наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ісмаілова Руслана Грамуддіновича. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ісмаілова Руслана Грамуддіновича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 520/13382/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
26 серпня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сковири Любові Юріївни на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі №520/13382/24. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, направити справу до Другого апеляційного адміністративного суду для нового вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена 13 травня 2025 року. Касаційна скарга надіслана представником позивача до Верховного Суду 25 серпня 2025 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого представник позивача зазначає, що 01 липня 2025 року адвокат Сковира Л.Ю. уклала договір про правничу допомогу і 02 липня 2025 року через ЄСІТС подала заяву про внесення даних представника та надання доступу до електронної справи №520/13382/24. Листом Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року доступ надано; лист фактично отримано на e-mail представника 16 липня 2025 року л 16:08. Відтак, на думку представника позивача, тридцятиденний строк касаційного оскарження обчислюється з наступного дня після фактичного отримання доступу до справи - з 17 липня 2025 року і до 18 серпня 2025 року (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків статті 121 КАС України). Касаційна скарга подається 25 серпня 2025 року із незначним пропуском строку, зумовленим об'єктивними причинами, а саме; у зв'язку з воєнним станом, що ускладнює комунікацію, пересування, отримання кореспонденції, доступ до судової інфраструктури та узгодження правих позицій; значним професійним навантаженням адвоката та умовами воєнного стану в місті Харкові.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку касаційного оскарження, дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не обґрунтовано та не надано будь-яких доказів щодо неможливості звернення позивача із касаційною скаргою з 13 травня 2025 року (ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті) до 01 липня 2025 року (укладення договору про правничу допомогу із новим адвокатом).
Щодо посилання представника позивача на те, що тридцятиденний строк касаційного оскарження обчислюється з наступного дня після фактичного отримання доступу до справи - з 17 липня 2025 року і до 18 серпня 2025 року, Суд повторно зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Також Суд зазначає, що запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України або воєнним станом, зокрема, у місті Харкові, не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що зазначені представником позивача підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України,
Визнати неповажними, зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Сковирою Любов Юріївною, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сковири Любові Юріївни на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року у справі №520/13382/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
О.Р. Радишевська
М.І. Смокович