11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/24863/24
адміністративне провадження № К/990/26518/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року (суддя: Морська Г.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (судді: Шавель Р.М., Бруновська Н.В., Запотічний І.І.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Галнафтохім" до Львівської митниці про скасування рішення, -
установив:
У грудні 2024 року (Приватне акціонерне товариство «Галнафтохім» (далі - ПрАТ «Галнафтохім», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - Митниця, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2024 №UA209000202467 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1187177,83 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство вказувало, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні преференцій зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, вказані у поданій митній декларації відповідно до Закону України від 24 березня 2022 року №2142-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" (далі - Закон №2142-ІХ).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, Товариству відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Судові рішення обох інстанцій мотивовані тим, що оскільки фактичне переміщення товарів на митну територію України мало місце вже після закінчення дії пільгового режиму, встановленого Закон №2142-ІХ, позивач безпідставно вимагав від податкового органу застосування митних преференцій. При цьому, факт подання попередньої митної декларації у період дії пільгового режиму не звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку нарахувати і сплатити ПДВ за фактом увезення таким суб'єктом на митну територію України товарів у період скасування пільгового режиму з їх оподаткування.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції Товариство звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Як підставу касаційного оскарження позивач вказав застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 160/11478/22.
Як доводить заявник касаційної скарги, ані Закон №2142-ІХ, ані пояснювальна записка до нього, не містить застережень щодо того, що звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, що ввезені після набрання чинності Законом №2142-ІХ. Натомість, Закон №2142-ІХ визначає лише початкову дату застосування пільги і не містить вказівки на те, що вона поширюється на товари, переміщені через митний кордон України в напрямку ввезення після цієї дати. Позивач наголошує, що, оскільки товар заявлений Товариством в митному режимі імпорту, то процедура митного оформлення розпочалась із поданням митної декларації позивачем, і завершилась оформленням товару в митному режимі імпорту та випуском товару у вільний обіг відповідачем. Як переконує позивач, судами безпідставно не враховано приписів статті 278 та частини третьої статті 295 Митного кодексу України (далі - МК України), за змістом яких оподаткування та виникнення податкових зобов'язань пов'язується саме із датою отримання митної декларації, а не датою фактичного ввезення товару. На думку позивача, правова конструкція норми підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України означає, що будь-який заявлений після 01 квітня 2022 року та до 01 липня 2022 року в митному режимі імпорту товар звільняється від оподаткування податком на додану вартість.
У відзиві на касаційну скаргу Митниця заперечує проти доводів Товариства, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін як законні й обґрунтовані. Відповідач повною мірою поділяє висновки й мотиви, з яких виходили суди попередніх інстанцій при вирішенні спору, та вважає, що вони цілком правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин.
Перевіряючи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в рамках укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сяркополь» (Польща) та ПрАТ «Галнафтохім» контракту від 29.12.2021від № PL/831220876/22-0291, згідно замовлення від 07.06.2022 № 7 та відповідно до додатку № 8 до вказаного контракту позивач здійснив поставку на митну територію України товарів «Добрива мінеральні азотно-фосфорно-калійні комплексні» (Т.1, а.с.31-34, 35).
З метою митного оформлення товарів позивач подав попередні митні декларації до фактичного ввезення товарів на митну територію України, а саме:
митну декларацію типу «ЕА» № UA205080/2022/003438 від 01.07.2022 року, за якою митне оформлення розпочалось 25.06.2022 року, що підтверджується відмітками митного органу відправлення призначення. Транспортний засіб (вагон № 52526258), який переміщував товар, оформлений за МД № UA205080/2022/003438 від 01.07.2022, пропущений на в'їзд в Україну через пункт пропуску Володимир-Волинський Хрубешув, відділ митного оформлення (ВМО) № 2 митного поста (М/П) Володимир-Волинський Волинської митниці о 19 год. 23 хв. 01.07.2022 року;
митну декларацію типу «ЕА» № UA205080/2022/003546 від 02.07.2022 року, за якою митне оформлення розпочалось 28.06.2022 року, що підтверджується відмітками митного органу відправлення призначення. Транспортний засіб (вагон № 63834741), який переміщував товар, оформлений за МД № UA205080/2022/003546 від 02.07.2022, пропущений на в'їзд в Україну через пункт пропуску Володимир-Волинський Хрубешув, ВМО № 2 М/П Володимир-Волинський Волинської митниці о 03 год. 25 хв. 02.07.2022 року;
митну декларацію типу «ЕА» № UA205080/2022/003547 від 01.07.2022 року, за якою митне оформлення розпочалось 28.06.2022 року, що підтверджується відмітками митного органу відправлення призначення. Транспортний засіб (вагон № 60220746), який переміщував товар, оформлений за МД № UA205080/2022/003547 від 01.07.2022 року, пропущений на в'їзд в Україну через пункт пропуску Володимир-Волинський Хрубешув, ВМО № 2 М/П Володимир-Волинський Волинської митниці о 19 год. 33 хв. 01.07.2022 року;
митну декларацію типу «ЕА» № UA205080/2022/003673 від 04.07.2022 року, за якою митне оформлення розпочалось 30.06.2022 року, що підтверджується відмітками митного органу відправлення призначення. Транспортний засіб (вагон № 60504560), який переміщував товар, оформлений за МД № UA205080/2022/003673 від 04.07.2022 року, пропущений на в'їзд в Україну через пункт пропуску Володимир-Волинський Хрубешув, ВМО № 2 М/П Володимир-Волинський Волинської митниці о 21 год. 53 хв. 02.07.2022 року;
митну декларацію типу «ЕА» № UA205080/2022/003674 від 04.07.2022 року, за якою митне оформлення розпочалось 30.06.2022 року, що підтверджується відмітками митного органу відправлення призначення. Транспортний засіб (вагон № 68535327), який переміщував товар, оформлений за МД № UA205080/2022/003674 від 04.07.2022 року, пропущений на в'їзд в Україну через пункт пропуску Володимир-Волинський Хрубешув, ВМО № 2 М/П Володимир-Волинський Волинської митниці о 21 год. 48 хв. 02.07.2022 року (Т.1, а.с.221-228, 245-247).
В подальшому відповідно до наказу Львівської митниці № 249 від 26.07.2024 року відповідач провів документальну невиїзну перевірку ПрАТ «Галнафтохім» стосовно дотримання законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями №UA205080/2022/003438 від 01.07.2022 року, №UA205080/2022/003546 від 02.07.2022 року, №UA205080/2022/003547 від 01.07.2022 року, №UA205080/2022/003673 від 04.07.2022 року, №UA205080/2022/003674 від 04.07.2022 року, за результатами якої складено Акт перевірки №22/24/7.4-19/23958622 від 07.08.2024 року.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.257, ст.292, ч.1 ст.297 МК України, п.206.1, пп.206.2.1 п.206.2 ст.206 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за спірними митними деклараціями на загальну суму 949742,26 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №UA209000202467 від 05.09.2024, згідно якого збільшив суду грошового зобов'язання з ПДВ з ввезених товарів на загальну суму 1187177,83 грн., з яких 949742,26 грн -за основним платежем, 237435,57 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.10-11).
За результатами адміністративного оскарження Державна митна служба прийняла рішення від 25.11.2024 року №1/10-06/13/8047, яким скаргу позивача залишила без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення, - без змін.
Згідно з позицією Митниці, визначальним для наявності у декларанта права на застосування преференцій відповідно до Закону №2142-ІХ є саме факт (обставина) пропуску товару через митний кордон України. Аналогічної думки притримались і суди попередніх інстанцій в цій справі, вирішивши спір не на користь Товариства.
Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги у світлі висновків судів попередніх інстанцій та відповідаючи на питання наявності у позивача пільг зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, Верховний Суд виходить з наступного.
Частина першої статті 4 МК України містить визначення основних термінів і понять, які вживаються в даному Кодексі, зокрема:
ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (пункт 4);
випуск товарів - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (пункт 5);
митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання (пункт 21);
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23);
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24);
пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення (49).
Частиною першою статті 198 МК України обумовлено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.
За приписами частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частинами першою, восьмою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (…) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі у вигляді кодів (пункти 1 - 10).
За змістом статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
За приписами статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов'язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Частина перша статті 281 МК України допускає встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Так, 24 березня 2022 року прийнятий Закон України №2142-IX"Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", який набрав чинності з дня його опублікування (05 квітня 2022 року) і яким, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесені зміни до ПК України та МК України, та передбачено пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України і ввізним митом товарів.
Відповідно, ПК України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення", за змістом якого тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб'єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.
Розділ XXI "Прикінцеві та перехідні положення" МК України доповнено пунктом 9-11, згідно з яким, тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 01 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом, не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Отже, виходячи із системного аналізу наведених вище норм, положення підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону №2142-ІХ, а також пункту 9-11 розділу XXI МК України застосовуються з 01 квітня 2022 року, оскільки про це міститься пряма вказівка у законі.
В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI МК України та підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України виключені на підставі Закону №2325-IX від 21 червня 2022 року, який набрав чинності 01 липня 2022 року.
Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01 квітня по 01 липня 2022 року.
За позицією позивача, оскільки Закон №2142-IX не містить часового (темпорального) обмеження щодо дати ввезення товару, а виникнення податкових зобов'язань закон пов'язує саме з датою подання митної декларації, то визначальним (ключовим) аспектом у його застосуванні є саме дата подання митної декларації. Відтак, на думку позивача, заявлений у період з 25 по 30 червня 2022 року до митного оформлення товар за попередніми митними деклараціями ЕА №UA205080/2022/003438 (митне оформлення розпочалось (дата подання) 25.06.2022), ЕА №UA205080/2022/003546 (митне оформлення розпочалось (дата подання) 28.06.2022), ЕА №UA205080/2022/003547 (митне оформлення розпочалось (дата подання) 28.06.2022), ЕА №UA205080/2022/003673 (митне оформлення розпочалось (дата подання) 30.06.2022), ЕА №UA205080/2022/003674 (митне оформлення розпочалось (дата подання) 30.06.2022), - підпадають під дію Закону №2142-ІХ.
Колегія суддів КАС ВС поділяє такі міркування позивача, виходячи при цьому з наступного.
Так, положеннями статті 3 МК України регламентовано особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи.
Частиною першою означеної статті чітко визначено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Частини третя та четверта статті, про яку мовиться, звучать наступним чином: норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Таким чином, сукупність статей 3 та 278 МК України, який є основним кодифікованим актом з питань митної справи, чітко говорить, що визначальним при застосуванні того чи іншого закону (у даному випадку - Закону, яким запроваджено преференції для декларанта), до правовідносин щодо визначення податкових зобов'язань, є саме дата подання митної декларації. Жодна норма не пов'язує вирішення цих питань з датою перетину кордону.
У світлі доводів відповідача про те, що при вирішенні питання про можливість застосування декларантом преференцій, про які йде мова в цій справі, слід відштовхуватись від дати ввезення (пропуску) товару через митний кордон України, слід зазначити наступне.
Як зазначалось вище, під ввезенням товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезенням товарів, транспортних засобів за межі митної території України Митний кодекс України має на увазі сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України.
Статтею 74 МК України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (частина перша статті 258 МК України).
З наведеного висновується, що ввезення товару на митну територію України як операція, з якою в даному випадку законодавець пов'язує звільнення від обов'язку сплати митних платежів, не обмежується лише фактичним (фізичним) перетином товару через митний кордон України, натомість, така являє собою певний алгоритм дій, який складається з виконання низки необхідних митних формальностей.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 28.06.2023 у справі №160/11478/22.
Рішення судів попередніх інстанцій містять посилання на вказану постанову КАС ВС, однак, фрагментарно цитуючи викладену у ній постанові правову позицію, суди помилково пов'язали можливість застосування митних преференцій саме із датою завершення митного оформлення (перетину товаром митного кордону України), яке у цій справі мало місце після закінчення дії преференцій, а не з датою подання митної декларації, як того вимагають приписи статей 3, 74 МК України, та про що зазначено у наведеній постанові КАС ВС.
Таким чином, враховуючи, що у всіх поданих ПрАТ «Галнафтохім» митних деклараціях ЕА у графі «Результат» ПМК «Під митним контролем» - тобто відмітка митного органу яка проставляється під час прийняття МД до оформлення, датовані з 25 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, задекларований за такими митними деклараціями товар підпадає під дію Закону №2142-IX, оскільки в даному випадку виконуються законодавчо встановлені умови для звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
Відтак, податкове повідомлення рішення Львівської митниці від 05.09.2024 №UA209000202467 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки обставини у справі встановлені з достатньою повнотою і відсутні заперечення сторін щодо таких, але судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, то вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Позивачем у цій справі сплачено судовий збір в загальній сумі 11164,50 грн, а саме: за подання позовної заяви - 17 807,67 грн згідно з квитанцією від 06 грудня 2024 року №4831; за подання апеляційної скарги - 26 711,50 грн згідно з квитанцією від 11 березня 2025 року №5369; за подання касаційної скарги - 28 492,28 грн згідно з квитанцією від 05 червня 2025 року №6025.
Відповідно, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору у вказаній вище сумі.
Керуючись статтями 344, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Податкове повідомлення-рішення Львівської митниці від 05.09.2024 №UA209000202467.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» (79032, Львівська область, місто Львів, вулиця Пасічна, будинок 167, код ЄДРПОУ 23958622) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Т.Костюшка, будинок 1, код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 73 011(сімдесят три тисячі одинадцять) гривень 45 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська