11 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 200/4217/23
адміністративне провадження № К/990/1287/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Желєзного І.В., Смоковича М.І.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 200/4217/23
за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року, прийняте в складі: головуючої судді Галатіної О.О., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючої судді - Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі - відповідач, НОМЕР_1 прикордонний загін, ВЧ НОМЕР_2 ) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;
1.2. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн, у розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у спірний період його направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_3 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_4 ), у якій він виконував бойові завдання на кордоні з республікою білорусь на підставі бойових наказів (розпоряджень), які видавалися начальником НОМЕР_3 прикордонного загону. У зв'язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув права на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_2 ).
4. У період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивача було направлено у службове відрядження та оперативне підпорядкування начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_4 ).
5. ВЧ НОМЕР_4 видано позивачу довідку від 08.01.2023 № 3859, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , що проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_5 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області в періоди: з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Держприкордонслужби України від 16.09.2022 № 165 гриф.
6. З архівних відомостей ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року та з січня 2023 року по березень 2023 року убачається, що позивачу виплачувалася додаткова винагорода, відповідно до Постанові № 168: за жовтень 2022 року - 0,00 грн (30 000,00 грн у розрахунку на місяць), за листопад 2022 року - 10 645,16 грн (30 000,00 грн у розрахунку на місяць), за грудень 2022 року - 74 612,90 грн (30 000,00 грн у розрахунку на місяць), за січень 2023 року - 51 935,48 грн (70 000,00 грн у розрахунку на місяць).
7. НОМЕР_3 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_4 ) листом від 29.11.2022 №22/4820-22-Вих надав відповідь на запит відповідача від 25.11.2022 №22/2811-22-Вих «Про надання інформації» щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 для нарахування і виплати підвищеної додаткової винагороди, в якій повідомив, що, відповідно до вимог пункту 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», додаткова винагорода збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойових завдань на лінії бойового зіткнення, а отже, підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» не застосовується. Відповідно до розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень», збільшення додаткової винагороди до 100 000,00 грн (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об'єктів Держприкордонслужби України України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об'єкти, де особовий склад Держприкордонслужби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контракту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами. У зв'язку з викладеним, довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі ВЧ НОМЕР_4 , не опрацьовувались.
8. На звернення (рапорт) позивача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі (до 100 000,00 грн), у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з жовтня 2022 року по січень 2023 року, НОМЕР_1 прикордонний загін листом від 08.05.2023 №14-3648-23-вих, зокрема, повідомив, що у довідці від 08.01.2023 №3859 вказана лише одна підстава для її видачі - бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165 (гриф), водночас, відповідно до вимог наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392-АГ та від 09.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», у довідці обов'язково мають зазначатися три підстави, які підтверджують участь військовослужбовця у бойових діях, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження) командира (начальника) військової частини _______ від «_» ____202_ року №___; запис журналу бойових дій (службово-бойових ді, вахтового, навігаційновахтового, навігаційного журналу) від «___»____202__ року №__; paпopт (донесення) начальника (командира) підрозділу від ____ 202 _року. Ураховуючи зазначене, довідка від 08.01.2023 №4272 видана командиром ВЧ НОМЕР_4 не може бути підставою для включення позивача до наказу про виплату підвищеної винагороди до 100 000,00 грн.
9. Спірним у цій справі є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн за період з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, у задоволенні позову відмовлено.
11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» та 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ) підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, якої, однак, не пройшли. Отже, такі накази не набрали чинності та не підлягають застосуванню до спірних правовідносин щодо виплати підвищеної винагороди.
12. На основі цього суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при визначенні порядку та умов виплати спірної додаткової винагороди необхідно застосовувати Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618; далі - Інструкція № 188) та Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
13. Аналізуючи приписи вказаної Інструкції №188 та положення Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, у взаємозв'язку з положеннями пункту 1 Постанови №168, суди попередніх інстанцій в цій справі виходили з того, що обов'язковою умовою виникнення права на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн є підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнний (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
14. НОМЕР_3 прикордонний загін, у якій позивач протягом спірного періоду перебував у відрядженні, повідомив відповідача про те, що підрозділи Держприкордонслужби України, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, бойові завдання на лінії бойового зіткнення не виконували; у зв'язку з цим довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах у складі ВЧ НОМЕР_4 , не опрацьовувалися.
15. До відповідача не надходили належні, допустимі, достовірні та достатні докази безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах у спірний період.
16. Отож за спірний період відповідач правомірно не нарахував та не виплатив позивачу збільшену додаткову винагороду на період дії воєнного стану, що передбачена Постановою № 168, у розмірі до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях і заходах.
17. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги посилання позивача на довідку ВЧ НОМЕР_4 від 08.01.2023 № 3859, адже така довідка не містить жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень) журналів бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), списки особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо. Указана довідка видана на підставі наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 № 165 гриф, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_4 ). Сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем завдань та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
18. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що підрозділи НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_4 ) охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської і Сумської областей. Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська і Сумська області віднесені до територій можливих бойових дій.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
19. 09.01.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2023 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023.
20. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
21. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
22. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування Постанови № 168, у взаємозв'язку з положеннями Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та Інструкції №188, а також з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у подібних правовідносинах. Зокрема, щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди; визначення вичерпного переліку документів, обов'язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).
23. Скаржник уважає, що Інструкція № 188 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин та не регулює питань щодо порядку і умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям у період воєнного стану, передбачену пунктом 1 Постанови № 168.
24. Скаржник уважає, що для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн не є обов'язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови №168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати.
25. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували, що служба на кордоні з державою агресором і білоруссю в Чернігівській та Сумській областях включає заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які позивач виконував на підставі бойових розпоряджень (наказів).
26. Скаржник наполягає, що відповідач не спростував твердження позивача про те, що той брав безпосередню участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та не надав доказів, які б спростували позовні вимоги.
27. Ураховуючи, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, то, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій безпідставно встановили для позивача надзвичайні та заздалегідь недосяжні стандарти доказування, що призводить до порушення права на справедливий суд, передбачене частиною першою статті 2 КАС України.
28. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям: Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.
29. Суд ухвалою від 29.01.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
30. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 10.09.2025, у зв'язку з відпусткою судді Мацендонської В.Е., яка входять до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
31. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга передана на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Желєзному І.В., Смоковичу М.І.
32. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права
33. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
34. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
35. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
36. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
37. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
38. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
39. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
40. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
41. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.
42. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
43. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.
44. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
45. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
46. У решті зміст пункту 1 Постанови № 168, у частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України на час виникнення спірних правовідносин, не змінювався.
47. Адміністрацією Держприкордонслужби України 30.07.2022, з посиланням на пункт 21 Постанови № 168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ.
48. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
49. У пункті 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
50. Згідно з пунктом 5 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
51. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
52. У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
53. Адміністрацією Держприкордонслужби України з 01.12.2022 уведено в дію наказ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, зокрема відряджених, у таких бойових діях або заходах.
VI. Позиція Верховного Суду
54. Спірні правовідносини склалися у цій справі у зв'язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн, за період з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023.
55. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
56. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.
57. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.
58. Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
59. З наведеного Суд дійшов висновку, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань і заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
60. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності доказів безпосередньої участі позивача у період з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн.
61. Крім того, суди попередніх інстанцій вважали незастосовними до спірних правовідносин накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та застосували під час вирішення цього спору приписи Інструкції № 188 та Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29.
62. З приводу цього Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 розглядав питання застосовності наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Інструкції №188, у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою №168.
63. У постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на це, Верховний Суд констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби України вимог законодавства при прийнятті зазначених наказів.
64. Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є подібним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби України визначали механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.
65. Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби України фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
66. Виходячи з цього, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.
67. У постанові від 26.06.2024 у справі № 200/216/23 Верховний Суд дещо розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.
68. Так, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до «делегування» відповідним органам і їхнім керівникам унормувати умови і підстави виплати певним категоріям військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.
69. Адміністрація Держприкордонслужби України, з огляду на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).
70. Цим рішенням (у широкому розумінні) стали вказані накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови № 168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
71. Отже, з огляду на наведене, Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) зі сторони Адміністрації Держприкордонслужби України шляхом видання наказів від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.
72. Щодо застосовності Інструкції № 188, то Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 зазначив, що вона була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно з цього Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, а тому її положення при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану Постановою № 168, не можуть бути застосовані.
73. Таким чином, позиція судів попередніх інстанцій про застосування Інструкції № 188 при вирішенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та про незастосовність до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ є помилковою.
74. Окреме доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 до спірних правовідносин також не може бути застосоване, оскільки ним врегулювано порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, водночас позивач проходить службу в лавах Держприкордонслужби України.
75. Щодо твердження судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог то, на думку Суду, такий висновок є передчасним, скільки не ґрунтується на повному і всебічному встановленні обставин справи та належній їй правовій оцінці.
76. У цій справі встановлено, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_2 ). Зокрема, у період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивач перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_4 ).
77. Матеріали справи містять довідку ВЧ НОМЕР_4 від 08.01.2023 № 3859, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , що проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_5 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області в періоди: з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Держприкордонслужби України від 16.09.2022 № 165 гриф.
78. Позивач наполягав, що він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови №168, за період з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні до НОМЕР_3 прикордонного загону він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
79. Однак суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень не взяли до уваги інформацію, викладену у довідці ВЧ НОМЕР_4 від 08.01.2023 № 3859, через відсутність у ній посилання на перелік необхідних документів для її видачі. Суди попередніх інстанцій зауважили, що ця довідка видана лише на підставі бойового наказу Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165 гриф, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_3 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_4 ).
80. Такі висновки не враховують практики Верховного Суду, відповідно до якої у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 у справі № 160/6265/23 зазначив, що формальні недоліки в документах не впливають на підтвердження фактичної участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, а отже, не позбавляють його права на додаткову винагороду.
81. Суди попередніх інстанцій не здійснили повного аналізу всіх наявних доказів і не з'ясували важливі фактичні обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Замість цього обмежилися формальним аналізом довідки, не дослідили мету та підстави її видачі, не перевірили, які документи стали її основою, і не встановили, чи підтверджується «безпосередня участь» у бойових діях іншими матеріалами справи.
82. Так, згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23, наказ від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ визначає вичерпний перелік бойових дій і заходів, участь у яких дає право на додаткову винагороду до 100 000,00 грн. Пункт 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ передбачає, що підтвердження участі військовослужбовців (у бойових діях і заходах) здійснюється на основі бойових наказів, журналів бойових дій та рапортів командирів. Пункт 5 уточнює, що для відряджених військових також потрібна додаткова довідка (про безпосередню участь у бойових діях або відповідних заходах) начальника органу Держприкордонслужби, який веде бойові дії, із зазначенням періоду (кількості днів) та термінів безпосердньої участі, відомостей про підтверджувальні документи такої, у таких довідках.
83. Верховний Суд у постанові від 06.08.2024 у справі № 360/290/23 указав, що згідно з пунктом 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а пунктом 3 наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, визначено, що перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не обмежується їх сукупністю. Також Верховний Суд від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 звернув увагу, що суди попередніх інстанцій повинні перевіряти чи підтверджує довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період разом з іншими доказами.
84. У матеріалах справи відсутні документи, які стали передумовою для відрядження позивача для виконання відповідних завдань до НОМЕР_3 прикордонного загону, починаючи з жовтня 2022 року (зокрема бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165/гриф).
85. У матеріалах справи також немає документів: записів журналу бойових дій, книг оперативно-службової діяльності та журналів надходження розпоряджень по підрозділу, для перевірки чи містять вони згадку про військовослужбовця ОСОБА_1 та його безпосередню участь бойових діях та заходах за окреслений позивачем період.
86. Роблячи висновок про недостатність наявних документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суди попередніх інстанцій не надали оцінки довідці начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 03.01.2023 № 22/64-23-Вих про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі ВЧ НОМЕР_4 . Згідно з вказаною довідкою період безпосередньої участі солдата ОСОБА_1 у бойових діях - з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022 (а.с. 73-75).
87. З переписки, що здійснювалася між 11 та НОМЕР_3 прикордонними загонами, вбачається, що на запит про участь військовослужбовців у спірний період у бойових діях або заходах у листі від 29.11.2022 № 22/4820-22-Вих НОМЕР_3 прикордонний загін повідомив те, що підрозділи Держприкордонслужби України, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойових завдань на лінії зіткнення, у зв'язку з чим довідки про військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі ВЧ НОМЕР_4 , не опрацьовувалися. Проте копії відповідних рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону за вересень і жовтень 2022 року були надіслані до відповідача для прийняття правового рішення (а.с. 80).
88. Водночас суди попередніх інстанцій залишили поза увагою питання, чи складався визначений пунктом 4 наказу від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ рапорт щодо позивача за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_3 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_4 ) у заявлений період. Оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору.
89. Без відповіді судів першої та апеляційної інстанцій залишилося головне питання, з якого й виник спір, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Йдеться про те, які саме завдання, за якою посадою і де виконував в спірний період позивач, якого було відправлено в службове відрядження у період з жовтня 2022 року по січень 2023 року в оперативне підпорядкування НОМЕР_3 прикордонного загону, та чим це підтверджується.
90. Отже, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір (з 22.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 08.12.2022, з 17.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 08.01.2023), проходив військову службу, перебуваючи на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України у відрядженні НОМЕР_3 прикордонного загону, проте не виконував бойових чи інших завдань, які, в розумінні пункту 1 Постанови №168, дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн, то які завдання він у такому випадку виконував протягом цього часу та де конкретно проходив службу у цей час.
91. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
92. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову позивачу.
93. При цьому Суд також критично оцінює посилання судів попередніх інстанцій на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, застосовуючи приписи якого, суд апеляційної інстанції указав, що Чернігівська область, у межах якої НОМЕР_3 прикордонним загоном здійснювалася охорона ділянки державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь, віднесена до територій можливих бойових дій.
94. Так, у період з 01.09.2022 до 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 262 від 01.10.2022, № 282 від 01.11.2022, № 311 від 02.12.2022, № 1 від 02.01.2023.
95. За визначенням, що міститься у статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України», бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
96. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 200/551/23.
97. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
98. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
99. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
100. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
101. Отже, Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
102. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
103. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
104. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
105. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
106. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року скасувати, а справу № 200/4217/23 направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
107. Судові витрати не розподіляються.
108. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: І.В. Желєзний
М.І. Смокович