11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №420/4083/25
адміністративне провадження № К/990/35246/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_2 , військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частина НОМЕР_2 (далі - відповідач 1), військової частина НОМЕР_1 (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р., з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року включно, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01 січня 2022 року - 2481 грн., на 01 січня 2023 року - 2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 травня 2023 року по 19 травня 2023 року, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 травня 2023 року по 19 травня 2023 року включно, у т.ч. надбавки за особливості проходження служби, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01 січня 2023 року - 2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 шрудня 1991 року № 2011- ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, передбачену пунктом 1 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011- ХІІ, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 липня 2025 року продовжив військовій частині НОМЕР_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №420/4083/25 на десять днів з дня отримання ухвали, а саме для надання квитанцію про сплату судового збору у повному обсязі, тобто доплати 4 360,32 грн.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року повернуто скаржнику.
22 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_2 , в якій скаржник просив скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Соколова В.М. (наказ від 09 вересня 2025 року № 4396/0/5-25), -- питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року, яку апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв'язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 23 червня 2025 року, а саме у зв'язку із несплатою судового збору в повному обсязі.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишив без руху. Надав строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання документу про сплату судового збору в сумі 5813,76 грн.
04 липня 2025 року до суду апеляційної інстанції надішло клопотання військової частини НОМЕР_2 про усуненя недоліків апеляційної скарги та можливість відкриття провадження у справі.
Розглянувши зазначене клопотання суд апеляційної інстанції зазначив, що до нього долучено платіжну інструкцію № 2334 від 03 липня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн, проте ставка судового збору, яка підлягає сплаті в суді апеляційної інстанції складає 5813,76 грн (3028*0,4)*4*150%)*0,8).
З урахуванням наведеного, П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 липня 2025 року продовжив військовій частині НОМЕР_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 420/4083/25 на десять днів з дня отримання ухвали, а саме для надання квитанцію про сплату судового збору у повному обсязі, тобто доплати 4 360,32 грн.
Так, відповідно до довідки про доставку електронного листа від 24 липня 2025 року, копія ухвали апеляційного суду від 07 липня 2025 року була доставлена до електронного кабінету військовій частині НОМЕР_2 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 08 липня 2025 року о 22:07 год.
Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 09 липня 2025 року, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 19 липня 2025 року включно.
Проте в зазначений термін та на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло жодного листа, заяви про продовження строку, заперечення або документу про сплату судового збору.
В касаційній скарзі скаржник вказує, що фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 подавались відповідні заявки від 08 травня 2025 року, 08 червня 2025 року та 01 липня 2025 року на фінансування сплати судового збору. Згідно довідок № 925 від 18 червня 2025 року, № 1030 від 02 липня 2025 року та № 1113 від 14 липня 2025 року фінансування витрат на сплату судового збору станом на 14 липня 2025 року в повному обсязі не надходило. Тобто, на момент звернення до суду з апеляційною скаргою, фінансування витрат для сплати судового збору з Державного бюджету України не надходило, однак відповідач змушений був звертатися з апеляційною скаргою до суду без повної сплати судового збору з метою недопущення пропуску строку для звернення до суду.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що чинне законодавство передбачає обов'язок вчинення процесуальних дій у відповідь на ухвалу про без руху.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Водночас в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції від 24 липня 2025 року вказано, що вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у встановлений судом строк не виконані, у зв'язку з чим суд, застосувавши статтю 298 КАС України, повернув апеляційну скаргу.
Отже, скаржник у строк, наданий судом, не вчинив жодної процесуальної дії на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, що своєю чергою свідчить про невиконання скаржником свої процесуальних обов'язків.
В касаційній скарзі заявник жодних контраргументів з цього приводу не наводить.
Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частина НОМЕР_2 , військової частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов