Справа № 212/5993/25
1-кс/212/1121/25
13 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого Бахмутського РВП ГУ Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, у кримінальному провадженні № 12025052150000569 від 14.05.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, українця, військовослужбовця Збройних Сил України за мобілізацією - водія 3 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не маючого, інвалідності не маючого, раніше не судимого,
встановила таке.
До суду 02.09.2025 звернувся старший слідчий із зазначеним клопотанням про застосування тримання під вартою на строк 60 діб без визначення застави. Клопотання подавалося разом з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для обрання запобіжного заходу. Обґрунтував його таким.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді водія 3 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою ухилення від військової служби, без наміру її проходження у майбутньому, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог законів. 04 березня 2023 року він, з метою ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, в умовах воєнного стану, не з'явився з відпустки на місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 та
ухилявся від несення обов'язків військової служби.
29 квітня 2025 року щодо нього складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, та вручено для передачі за останнім місцем роботи (служби) підозрюваного - представнику військової частини НОМЕР_1 . Також письмове повідомлення про підозру було надіслано за адресою мешкання ОСОБА_4 15 травня 2025 року у зв'язку з неможливістю встановити місцезнаходження ОСОБА_4 його оголошено в розшук.
Слідчий вважає, що є такі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду: підтверджується тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Усвідомлюючи суворість можливого покарання, у разі доведення його вини, підозрюваний може намагатися переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні - на військовослужбовців, які разом з ним проходять службу в одній військовій частині;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: зокрема, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, можливі наслідки та загрозу призначення йому суворого покарання, перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити самокалічення, симулювати хворобу, використати підроблені медичні документи або вдатися до іншого обману з метою уникнення перебування в умовах ізоляції до завершення судового розгляду;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому; просив задовольнити.
Сам підозрюваний та захисник не заперечували проти тримання під вартою, однак просили застосувати заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя встановила таке.
05 вересня 2025 року слідчий суддя задовольнила клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу та винесла відповідну Ухвалу.
12 вересня 2025 року о 12:34 год. підозрюваного було затримано в м. Первомайськ оперуповноваженим СКП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , про що складено протокол затримання (досліджений суддею в судовому засіданні). Підозрюваний підтвердив у судовому засіданні обставини його затримання в м. Первомайськ 12.09.2025, вручення йому в той самий день повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу. На запитання слідчого судді про застосування до нього неправомірного впливу з боку органу досудового розслідування під час затримання - заперечив таке застосування. 13 вересня 2025 року його було доставлено до Покровського районного суду міста Кривого Рогу для розгляду клопотання про тримання під вартою.
З матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя встановила, що кримінальне провадження було розпочате 20.09.2023. Провадження щодо ОСОБА_4 розпочато за зверненням військової частини про його зникнення з місця, де він проходив службу. З Витягів з ЄРДР, протоколів допиту свідків, матеріалів службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 (проведеного самою військовою частиною), слідчий суддя переконалася в обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин ( справа «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» («Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»; Заяви № 12244/86; 12245/86; 12383/86; Рішення від 30.08.1990, § 32).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя встановила наявність обґрунтованої підозри (описано вище в цій ухвалі) та погоджується з доводами прокурора про наявність ризику переховування від органів досудового слідства або суду.
Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного, та інші питання.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено запобіжний захід - тримання під вартою.
Отже, приписи зазначеної норми - імперативні, і у слідчого судді немає дискреції (можливості вибору з декількох варіантів) у цьому питанні. З урахуванням встановлених обставин справи та особи підозрюваного слідчий суддя дійшла висновку про неможливість обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, до підозрюваного.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, оцінюючи можливість застосування застави, враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , та ризик подальшого переховування. Тому вважає необхідним призначити максимальний розмір застави, передбачений вказаною нормою - тобто 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти ряд обов'язків на підозрюваного у разі внесення застави.
Щодо обов'язків, пов'язаних із перебуванням в населеному пункті, де розташована або тимчасово розташована військова частина, де проходить військову службу підозрюваний, повернення до виконання покладених військових обов'язків, слідчий суддя відмовляє у цій частині, оскільки таке не передбачене нормами КПК України. Крім того, військова частина може бути розташована в декількох населених пунктах, що призводить до невизначеності призначеного обов'язку.
Враховуючи зазначене, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 196, 202, 395 КПК України, слідчий суддя
постановила:
клопотання старшого слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області -задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з триманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 діб, який рахувати з моменту затримання 12 вересня 2025 року о 12:34 годині.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Покровського районного суду міста Кривого Рогу (отримувач коштів ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, МФО 820172, банк отримувача ДКСУ м. Київ рахунок отримувача UA158201720355229002000017442).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні на визначений ними час;
- не відлучатися з місця свого проживання в м. Первомайськ Миколаївської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали становить до 10 листопада 2025 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення; може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1