11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №440/5064/25
провадження № К/990/35418/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М.В., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 440/5064/25 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна, про визнання протиправною та скасування постанови,
19 серпня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
25 серпня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про стягнення з боржника основної винагороди від 13 грудня 2024 року ВП № НОМЕР_1.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна, про визнання протиправною та скасування постанови залишено без задоволення.
Не погодившись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив його у касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Предметом розгляду цієї справи є правомірність/неправомірність винесення постанови приватним виконавцем.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутої за правилами Розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАС України з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які регулюються статтею 287 КАС України, автор касаційної скарги не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 440/5064/25 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна, про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
О. Р. Радишевська