11 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 120/6023/24
провадження № К/990/18869/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Комара П.А. від 11 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Боровицького О.А., Курка О.П., Шидловського В.Б. від 07 квітня 2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради від 27 березня 2024 року № Г/08/14804 про відмову у призначенні з березня 2024 року допомоги на проживання ОСОБА_1 , та членам її сім'ї - чоловіку ОСОБА_2 та дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Департамент соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради призначити та здійснювати з березня 2024 року на шестимісячний строк виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 2000,00 грн на місяць кожному, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачка станом на час припинення їй виплати допомоги на проживання (01 березня 2024 року) підпадала під умови, передбачені законодавчими змінами до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2023 року № 332, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2023 року № 1226 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб», якими передбачено припинення виплати допомоги, у зв'язку з наявністю житлової нерухомості, також для внутрішньо переміщених осіб, які вже отримуються допомогу на проживання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою з 31 серпня 2022 року, яка отримувала допомогу на проживання з серпня 2022 по лютий 2024 року. У березні 2024 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про продовження допомоги на проживання на свою родину, яка окрім позивачки, включає чоловіка позивачки - ОСОБА_2 та їх дитину - ОСОБА_3 .
6. Рішенням Департаменту соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради від 27 березня 2024 року № Г/08/14804 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні допомоги на проживання, оскільки її сім'я не відповідає умовам, зазначеним в пункті 7-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, а саме у власності чоловіка позивачки знаходиться житлове приміщення, яке розташовано на території, не включеній до переліку територій щодо яких визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації. При опрацюванні заяви з'ясовано, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, чоловік позивача ОСОБА_4 є власником житлового приміщення загальною площею 54,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
7. Вважаючи рішення Департаменту соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради від 27 березня 2024 року № Г/08/14804 про відмову у призначенні з березня 2024 року допомоги на проживання ОСОБА_1 , та членам її сім'ї - чоловіку ОСОБА_2 та дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
8. Касаційна скарга обґрунтована відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 7-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332.
9. Заявниця вважає, що наявність у її чоловіка у власності житлового приміщення у м. Дніпро згідно з підпунктом 5 пункту 7-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, не може бути підставою для відмови у призначенні допомоги на проживання, оскільки житлова площа такого приміщення є меншою ніж 13,65 квадратних метрів на одного члена сім'ї.
10. Департамент соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
11. Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
12. Право на отримання допомоги на проживання мають внутрішньо переміщені особи відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (далі - Порядок № 332).
13. Порядок № 332 станом на час призначення позивачці виплати допомоги на проживання (станом на 01 серпня 2022 року) не передбачав такої підстави для відмови у призначенні допомоги як наявність у власності внутрішньо переміщеної особи житлового приміщення на відповідних територіях.
14. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова № 709) установлено, що з 1 вересня 2023 року виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).
15. Пунктом 4 Постанови № 709 передбачено внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
16. Згідно з пунктом 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, Порядок № 332 викладено в новій редакції, згідно підпунктом 5 пункту 7 якого передбачено, що допомога не призначається на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 року, якщо протягом трьох місяців перед зверненням уповноважена особа або отримувач на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї).
17. Пунктом 5 постанови № 709 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пунктів 2 і 3 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 1 серпня 2023 року.
18. Таким чином, законодавчі зміни, внесені до Порядку № 332 постановою №709, які набрали чинності з 01.08.2023 року, передбачали обов'язкову верифікацію даних щодо наявності житлового приміщення у власності внутрішньо переміщеної особи, яка звернулась за такою допомогою вперше.
19. Постановою Кабінету Міністрів України № 1226 від 21 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб» підпункт 5 пункту 7 Порядку № 332 викладено в новій редакції, у якому передбачено, зокрема, що допомога не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка є отримувачем допомоги під час її отримання, якщо на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлового приміщення (частини житлового приміщення, придбаного за кошти, отриманого на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень).
20. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 1226 від 21 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб» Порядок № 332 доповнено пунктом 7-1, згідно підпункту 5 якого із 1 грудня 2023 року допомога не призначається/не виплачується на сім'ю, яка вперше звертається за її призначенням, якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання уповноважена особа або отримувач на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. При цьому не враховуються житлові приміщення, які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування (а в разі його відсутності обласною державною (військовою) адміністрацією), або інформацією (за технічної можливості), внесеною до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї), або житлове приміщення/частини житлового приміщення, придбані за кошти, отримані на підставі договору кредиту, якщо перший внесок, сплачений уповноваженою особою або отримувачем, становив менш як 100 тис. гривень.
21. Спірним у цій справі є питання, чи підпадає квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 під винятки, визначені підпунктами 5 пунктів 7, 7-1 Порядку № 332, зокрема чи відноситься зазначена квартира, у розумінні Порядку № 332, до житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї.
22. Колегія суддів зазначає, що під поняттям житлове приміщення розуміється опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.
23. Відповідно до статей 47, 48 Житлового кодексу України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.
24. Аналізуючи наведені вище норми, з урахуванням обставин цієї справи, суд вважає, що під поняттям «житлове приміщення (частина житлового приміщення) площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї», яке вживається в підпунктах 5 пунктів 7, 7-1 Порядку № 332, площа у розмірі 13,65 кв. м. визначена з урахуванням норми саме житлової площі (а не загальної площі об'єкту нерухомості), яка вказана у статті 47 Житлового кодексу України.
25. Згідно витягу з реєстру речових прав, копія якого долучена до матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири складає 54,3 кв. м., а житлова площа становить 32,2 кв. м. (а.с. 22- 23).
26. Враховуючи те, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , має житлову площу 32,2 кв.м., колегія суддів дійшла висновку, що зазначений об'єкт нерухомості підпадає під винятки, які визначені підпунктами 5 пунктів 7, 7-1 Порядку № 332, оскільки площа житлового приміщення становить менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім'ї (32,2 кв.м. / 3 особи = 10,73 кв. м.), а тому у відповідача були відсутні підстави для припинення виплати позивачці та її родині допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
28. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права під час ухвалення судових рішень, а тому Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
29. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
30. Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
31. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат.
32. Позивач за подання позовної заяви у цій справі сплатив судовий збір в сумі 969,00 грн згідно з квитанцією від 16 травня 2024 року № АВМ6-МТСС-5К6Х-СТМ5, за подання касаційної скарги - 1937,92 грн згідно з квитанцією від 27 травня 2025 року № 3835-3074-1708-4304, а тому ці суми підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради від 27 березня 2024 року № Г/08/14804 про відмову у призначенні з березня 2024 року допомоги на проживання ОСОБА_1 , та членам її сім'ї - чоловіку ОСОБА_2 та дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Департамент соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради призначити та здійснювати з березня 2024 року на шестимісячний строк виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та членам її сім'ї - ОСОБА_2 у розмірі 2000,00 грн на місяць кожному, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне) Вінницької міської ради (21021, м. Вінниця, пр. Космонавтів, 30, код ЄДРПОУ 38782790) понесені витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на суму 2906,92 грн.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук