11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №420/14945/25
адміністративне провадження № К/990/35384/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Єресько Л.О., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі №420/14945/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 05 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за цей період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 05 вересня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України» Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу з 05 вересня 2022 року по 19 травня 2023 року сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року у відповідні роки на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок з 05 вересня 2022 року по 19 травня 2023 сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про доплату судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк.
25 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі №420/14945/25.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у межах встановленого ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року строку, скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув натомість звернувся до суду із заявою про продовження строку для їх усунення. У цій заяві скаржник висловив незгоду з кількістю вимо,г за які необхідно сплатити судовий збір, з посиланням на постанову Верховного Суду від 02 квітня 2025 у справі №380/9176/24. Відповідач зазначив, що судом апеляційної інстанції допущено помилку при визнанні вимог здійснити перерахунок з 2020 по 2023 роки, як декілька (3) позовних вимог, за які окремо необхідно сплатити судовий збір.
За результатом розгляду цієї заяви суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вона є необґрунтованою, оскільки як убачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення двох позовних вимог немайнового характеру.
Вимога про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 05 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року є першою позовною вимогою, а вимога про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року є другою позовною вимогою.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частини другої цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отож, з урахуванням вимог норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, у цьому випадку, становить 2906,88 грн ((3028 х 0,4) х 2 х 150% х 0,8%).
В частині посилання апелянта на позицію Верховного Суду суд зазначив, що в цій постанові зроблено висновок щодо характеру заявлених вимог, а не їх кількості.
З огляду на те, що в установлений судом строк апелянтом не було виконано вимог ухвали суду та зазначені судом недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, П'ятий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки скаржником у встановлений судом строк не усунуто.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається заявник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі №420/14945/25 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі №420/14945/25
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська Л.О. Єресько М.І. Смокович