11 вересня 2025 року
м. Київ
справа №600/168/25-а
адміністративне провадження № К/990/35079/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №600/168/25-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною відмову у звільненні з військової служби на підставі абзацу одинадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю II групи;
- зобов'язати звільнити з військової служби на підставі абзацу одинадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю II групи.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу одинадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 27 вересня 2024 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу одинадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною ОСОБА_2 , з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги відповідача оскаржуване рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося, оскільки згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року повернуто особі, яка її подала, що у відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
З урахуванням викладеного у відкритті касаційного провадження на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року слід відмовити.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року суд виходить із такого.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію зазначеної ухвали скаржник 11 липня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року повернуто скаржнику.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліку апеляційної скарги зазначені в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду 11 липня 2025 року.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статті 298 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №600/168/25-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
Л. О. Єресько