11 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8757/25 пров. № А/857/28642/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року про закриття провадження у справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит» про стягнення податкового боргу,
суддя(і) у І інстанції Москаль Р.М.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 23 червня 2025 року,
У травні 2025 року Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДПС) звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова мережа “Фаворит» (далі - ТОВ “ТМ “Фаворит») про стягнення податкового боргу.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 було позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою цього ж суду від 23.06.2025 провадження у справі №380/8757/25 закрито.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що після 01.01.2025 Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК) та Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУПБ) однаково регулюють спірні відносини та визначають, що спори щодо майнових вимог до боржника, у тому числі спори про сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК), розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за правилами, визначеними ГПК.
У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правовий висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 01.11.2023 року у справі № 908/129/22, відповідно до якого справа про стягнення податкового боргу є справою, віднесеною до компетенції адміністративних судів.
Представник ГУ ДПС у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Представник ТОВ “ТМ “Фаворит», належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.
Пунктами 1, 2, частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судоччинства України (далі - КАС) визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини 4 статті 5 КАС суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Як встановлено пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення з платника податку коштів за податковим боргом, як в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (стаття 283 КАС), так і в порядку позовного провадження.
Проте, як вірно зауважив суд першої інстанції, статус платника податків - відповідача як особи, що є боржником/банкрутом у судовій процедурі банкрутства, змінює юрисдикцію спорів про стягнення податкового боргу.
ГПК визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3).
Відповідно до частини 6 статті 12 цього Кодексу господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 8 статті 20 ГПК передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 статті 2 КУПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 6 частини 1 статті 1 КУПБ грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, встановлено статтею 7 КУПБ.
Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 7 КУПБ).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (частина 2 статті 7 КУПБ)..
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. (частина 4 статті 7 КУПБ).
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (в тому числі у спорах про стягнення грошових зобов'язань/податкового боргу, визначених відповідно до ПК), розглядаються господарським судом, у проваджені якого перебуває справа про банкрутство боржника (відповідача), у порядку, визначеному ГПК, з урахуванням особливостей, передбачених КУПБ.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується апеляційним судом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Господарський суд Львівської області 10.01.2022 відкрив провадження у справі №914/40/22 про банкрутство ТОВ “ТМ “Фаворит». Розгляд цієї справи триває.
Позивач (ГУ ДПС) у цій справі ставить питання про стягнення з відповідача (ТОВ “ТМ “Фаворит») сум грошових зобов'язань з податку на майно за 2023 рік, що самостійно узгоджені платником податку шляхом подання податкової звітності (тобто є безспірними) та мають статус податкового боргу, оскільки не сплачені ним самостійно у встановлені ПК строки.
Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що майнові вимоги ГУ ДПС до ТОВ “ТМ “Фаворит» мають статус поточних кредиторських вимог у справі про банкрутство, оскільки виникли після відкриття господарським судом провадження у справі №914/40/22, а тому підлягають розгляду в порядку господарського судочинства у зазначеній справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з цієї підстави, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду суду першої інстанції, що спір, що розглядається, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи зазначене процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №380/8757/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2025 року.