09 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2973/25 пров. № А/857/25196/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Приймак В.О.;
від відповідача - Трофімчук Р.Л.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката Приймака Володимира Олександровича, діючого на підставі ордера на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Приймака Володимира Олександровича, діючого на підставі ордера на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління ДПС у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності та документів під час здійснення податкового контролю (суддя суду І інстанції: Сподарик Н.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 41 хв. 22.05.2025р., м.Львів; дата складання повного рішення суду І інстанції: 27.05.2025р.),-
14.02.2025р. (згідно з відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції - 17.02.2025р.) представник адвокат Приймак В.О., діючий на підставі ордера на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем Головним управлінням /ГУ/ ДПС у Львівській обл. наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 35716/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 822640 грн. 28 коп., в т.ч. за основним платежем - 658112 грн. 22 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - 164528 грн. 06 коп.;
№ 35719/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 68553 грн. 36 коп., в т.ч. за основним платежем - 54842 грн. 69 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13710 грн. 67 коп.;
№ 35720/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності в розмірі 340 грн.;
№ 35718/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання документів під час здійснення податкового контролю в розмірі 1020 грн.;
стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані із розглядом справи (а.с.1-4).
Відповідно до ухвали суду від 03.03.2025р. вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.39 і на звороті).
Згідно ухвали від 12.03.2025р. суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.46 і на звороті).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.182-187).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив представник адвокат Приймак В.О., діючий на підставі ордера на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.190-192).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що висновок податкового органу про отримання позивачем доходів за обревізований період ґрунтується лише на інформації від Національного банку України (лист № 24-0006/21625/БТ від 20.03.2024р.) за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб інформації про відсутність у позивача доходу (лист ДПС України № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024р.)
Водночас, позивач не отримував доходу із розглядуваних операцій в 2023 році.
Також податковий орган не вчинив належних дій з метою перевірки походження спірних коштів, встановлення осіб, які такі кошти перераховували, не встановив рахунки, з яких надходили вказані платежі, не звертався до банківських установ щодо розкриття банківської таємниці тощо.
Відповідач ГУ ДПС у Львівській обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.206-211).
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, відповідач ГУ ДПС у Львівській обл. провів документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р., за результатами якої складено Акт перевірки № 3/278/13-01-24-08-03/3791104455 від 25.07.2024р.
Підставою для проведення перевірки слугував лист ДПС України № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024р., яким повідомлено про отриману згідно листа Національного банку України /НБУ/ № 24-0006/21625/БТ від 20.03.2024р. інформацію щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році (а.с.72-90).
13.06.2024р. ГУ ДПС у Львівській обл. прийняло наказ № 3160-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», відповідно до якого на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу /ПК/ України вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з 22.07.2024р. тривалістю три робочі дні з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. (а.с.118).
14.06.2024р. складено повідомлення № 455/13-01-24-08-08 про необхідність забезпечення позивачем надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (а.с.119).
Копію наказу № 3160-ПП від 13.06.2024р. про проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки та письмове повідомлення № 455/13-01-24-08-08 від 14.06.2024р. про надання документів до перевірки, скеровано платнику податків ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (квитанція №0600931890902 від 17.06.2024р.), однак такі органом поштового зв'язку не були вручені адресату (а.с.120-121).
24.07.2025р. ГУ ДПС у Львівській обл. склало Акт № 903/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 «Ненадання платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 , документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, РНОКПП НОМЕР_1 », згідно з яким, позивач не надав до перевірки первинні документи та відомості, пов'язані з виникненням доходу (а.с.15 і на звороті).
25.07.2025р. податковий орган склав Акт № 31278/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. (а.с.6-10).
Під час проведення з'ясовано, що за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. позивач згідно наданої інформації отримав дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у ст.165 ПК України, в розмірі 3656179 грн. Під час податкової перевірки за відомостями, наданими у встановленому порядку НБУ, встановлено, що у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі), а саме обсяг зарахувань на банківські рахунки ОСОБА_1 складає 3656179 грн. Податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській обл. за 2023 рік позивач не подав, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) не декларував, податок на доходи фізичних осіб /ПДФО/ та військовий збір не нараховував та не сплатив.
Згідно з висновками перевірки встановлено наступні порушення:
пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.«в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179 ПК України, в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;
п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, пп.164.2.20. п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України, в результаті чого донараховано ПДФО за 2023 рік на загальну суму 658112 грн. 22 коп.;
п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, пп.1.2, 1.3, 1.5, 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір за 2023 рік на загальну суму 54842 грн. 69 коп.;
п.п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44 ПК України, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у Львівській обл. винесено податкові повідомлення-рішення:
№ 35716/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 822640 грн. 28 коп., в т.ч. за основним платежем - 658112 грн. 22 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - 164528 грн. 06 коп.;
№ 35719/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 68553 грн. 36 коп., в т.ч. за основним платежем - 54842 грн. 69 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13710 грн. 67 коп.;
№ 35720/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності в розмірі 340 грн.;
№ 35718/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання документів під час здійснення податкового контролю в розмірі 1020 грн.
Вирішуючи наведений спір та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що посадовими особами відповідача були виконані всі умови п.79.2 ст.79 ПК України, що надавало їм право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки позивача.
Позивач не надав податковому органу та суду будь-яких аргументованих пояснень та документальних підтверджень про підстави отримання такої значної суми грошових коштів від фізичних осіб на свої банківські рахунки.
Покликання позивача про те, що такі кошти могли переказувати позивачу його близькі родичі, судом не прийняті, оскільки вони не підтверджені будь-якими доказами. Долучені стороною позивача до матеріалів справи банківські виписки жодним чином не спростовують відомості, отримані податковим органом від НБУ. Покликання сторони позивача на нечіткість обставин, зафіксованих у акті перевірки, та про наявність протиріч у його висновках, суд відхилив як помилкові.
Таким чином, під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що в період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. позивач не задекларував доходи в розмірі грошових надходжень. За відсутності первинних документів з приводу одержання таких коштів податковий орган правомірно кваліфікував такі дії як порушення ПК України, у зв'язку з чим підставно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.
Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Із змісту заявленого позову слідує, що в основу заявлених вимог покладено твердження представника позивача про помилковість та недоведеність висновків податкового органу про належність коштів, отриманих ОСОБА_1 на свій банківський (картковий) рахунок, до доходів в розумінні п.164.1 ст.164 ПК України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено положеннями ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пп.163.1.1 та 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абз.2 п.164.1 ст.164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Також доходи, визначені ст.163 ПК України, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка військового збору протягом обревізованого періоду становила 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено ст.179 ПК України, згідно з п.179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до Кодексу.
При цьому, сума податкового зобов'язання, зазначена в декларації, самостійно сплачується платником податку до 01 серпня року, що настає за звітним (п.179.7 ст.179 ПК України).
Згідно висновків податкового органу позивач ОСОБА_1 протягом 2023 року отримував доходи, які згідно ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Зокрема, з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. позивач ОСОБА_1 фактично отримував інші доходи, крім зазначених у ст.165 ПК України, з яких не сплачено відповідні податки та обов'язкові платежі. При цьому, останній у 2023 році отримував значні суми грошових переказів від фізичних осіб з використанням електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) «р2р-платежів».
Загальна сума таких надходжень за інформацією НБУ склала 3656179 грн.
Між тим, під час проведення перевірки податковий орган не встановив здійснення позивачем підприємницької (господарської) діяльності, не з'ясував осіб, які здійснювали перекази коштів, а також не дослідив характер їх взаємовідносинах на предмет реалізації та оплати певних товарів (послуг); не перевірив можливу сплату ПДФО в момент нарахування грошових коштів тими особами, від яких вони надійшли (податковими агентами).
Також податковий орган не встановив і не довів належними доказами факти реалізації позивачем певних товарів (послуг) і отримання за це спірних коштів.
Під час проведення перевірки відповідач не дослідив будь-які первинні документи по операціям, які були покладені в основу визначення доходу позивача.
В ході судового розгляду досліджено банківські виписки щодо руху коштів на рахунку позивача, однак податковим органом не обґрунтовано взаємозв'язку таких коштів, розцінених контролюючим органом як дохід, з будь-якою підприємницькою або фінансовою діяльністю.
На переконання апеляційного суду, відповідач не надав належну правову оцінку джерелу походження коштів, що є визначальним у спірних правовідносинах.
В цілому спосіб доведення відповідачем порушення норм ПК України зі сторони позивача є поверхневим і не дає змоги кваліфікувати отримані кошти на рахунок позивача як дохід.
Висновки відповідача побудовані на формально проведеній невиїзній перевірці без будь-якого з'ясування фактичних обставин виявлених порушень; такі висновки сформовані на підставі листа ДПС України № 8651/7/99-01-24-01-02-07 від 26.03.2024р. та інформації НБУ, зазначеній в листі № 24-0006/21625/БТ від 20.03.2024р., які не відносяться до первинних документів.
Додатково колегія суддів враховує, що відповідно ч.1 ст.1 Закону України № 1591-IX від 30.06.2021р. «Про платіжні послуги»
п.3 - безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;
п.54 - платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції;
п.57 - платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;
В силу приписів ч.1 ст.49 зазначеного Закону платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.
Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
Згідно з ч.2 ст.87 вказаного Закону платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції.
Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тобто, особі, що здійснює відповідний платіж. У випадку ж, якщо грошові кошти вже були списані з рахунку платника та зараховані на рахунок отримувача, переказ набуває статусу завершеного.
Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжної інструкції, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками податків самостійно та на власний розсуд, а не контролюючим органом.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.06.2018р. у справі № 809/34/17 та від 01.07.2020р. у справі № 824/74/19-а.
Таким чином, з матеріалів справи неможливо встановити, чи отримані позивачем в 2023 році грошові перекази від фізичних осіб з використанням електронних платіжних засобів в розмірі 3656179 грн. є доходами в розумінні ПК України, що підлягають декларуванню та в подальшому оподаткуванню ПДФО і військовим збором.
При цьому, в порушення вимог ст.77 КАС України відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які дають підстави вважати, що отримані грошові кошти є доходом у розумінні ПК України. Також податковий орган не вчинив належних дій з метою перевірки походження вказаних коштів, встановлення осіб, які їх перераховували, не встановив рахунки, з яких надходили ці кошти та не звертався до банківських установ щодо розкриття банківської таємниці з метою встановлення походження цих коштів.
Контролюючий орган обмежився виключно інформацією про надходження коштів на рахунки без будь-якої перевірки цих фактів та дійшов передчасного висновку про те, що кошти, які надійшли позивачу на картковий банківський рахунок, є доходом.
Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з приписами п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн.
Оскільки податковим органом не доведено отримання позивачем доходу в розмірі 3656179 грн., тому висновки про необхідність подання позивачем податкової звітності за звітний 2023 року є необґрунтованими.
Стосовно непредставлення позивачем документів під час здійснення податкового контролю (перевірки) колегія суддів враховує, що фактично позивач не був поінформований про перевірку, а також не отримував запиту податкового органу.
Так, копія наказу № 3166-ПП від 13.06.2024 разом з повідомлення № 455/13-01-24-08-08 від 14.06.2024р. про надання документів для перевірки надіслані на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення 17.06.2024р. (квитанція № 0600931890902), який повернувся на адресу відправника з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
З цих мотивів застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності та документів під час здійснення податкового контролю не ґрунтується на вимогах закону.
При вирішенні заявлених вимог колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постанові від 07.12.2022р. у справі № 500/510/20, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Таким чином, враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, пп.164.2.20. п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.«в» п.176.1 ст.176, п.179.1 ст.179, пп.1.2, 1.3, 1.5, 1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, ПК України, а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України належить стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській обл. судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 7140 грн. 42 коп. (а.с.27, 37) та апеляційної скарги в розмірі 10710 грн. 63 коп. (а.с.194), а всього: 17851 грн. 05 коп.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника адвоката Приймака Володимира Олександровича, діючого на підставі ордера на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.05.2025р. в адміністративній справі № 380/2973/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений представником адвокатом Приймаком Володимиром Олександровичем, діючим на підставі ордера на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Львівській обл. податкові повідомлення-рішення:
№ 35716/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 822640 грн. 28 коп., в т.ч. за основним платежем - 658112 грн. 22 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - 164528 грн. 06 коп.;
№ 35719/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору в загальному розмірі 68553 грн. 36 коп., в т.ч. за основним платежем - 54842 грн. 69 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13710 грн. 67 коп.;
№ 35720/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності в розмірі 340 грн.;
№ 35718/13-01-24-08 від 16.08.2024р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання документів під час здійснення податкового контролю в розмірі 1020 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській обл. (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд.35; код ЄДРПОУ ВП 43968090) судові витрати в розмірі 17851 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят один) грн. 05 коп. сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 12.09.2025р.