09 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/5517/25 пров. № А/857/26774/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Ксендзюк А.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 17.06.2025р., м.Луцьк; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-
22.05.2025р. за допомогою системи «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень /ВПВР/ Управління забезпечення примусового виконання рішень /УЗПВР/ у Харківській області Східного міжрегіонального управління /СМУ/ Міністерства юстиції /МЮ/ Шарової Д.В. від 30.04.2025р. про відновлення виконавчого провадження № 76848272 в зв'язку з незазначенням в ній вимоги стягувача про необхідність виконання боржником рішення про виплату пенсії за період з 23.12.2023р. по 31.07.2024р. в сумі 100691 грн. 09 коп.;
зобов'язати старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській області СМУ МЮ Шарову Д.В. винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 76848272, в якій зазначити вимогу стягувача про необхідність виконання боржником рішення про виплату пенсії за період з 23.12.2023р. по 31.07.2024р. в сумі 100691 грн. 09 коп. (а.с.1-4).
Ухвалою суду від 03.06.2025р. поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами Розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАС України (а.с.30-31).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2025р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.41-43).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.65-67).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що під час розгляду справи суд не врахував висновки постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025р. у справі № 140/1832/25, а державний виконавець під час поновлення виконавчого провадження не вжив заходів для реального виконання рішення суду в частині виплати заборгованості по призначеній пенсії.
Також формальне відновлення виконавчого провадження (без спонукання до вчинення дій, спрямованих на фактичне стягнення боргу) не можна вважати належним виконання вказаної постанови апеляційного суду.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.
Як встановлено під час судового розгляду справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2024р. у справі № 140/3301/24, зокрема, зобов'язано Головне управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Харківській обл. прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023р.
25.07.2024р. суд видав позивачу виконавчий лист № 15853/2024 про зобов'язання ГУ ПФ України в Харківській обл. прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023р.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській обл. СМУ МЮ Шарової Д.В. від 22.01.2025р. відкрито виконавче провадження № 76848272 з виконання виконавчого листа № 15853/2024 (а.с.53).
18.02.2025р. державний виконавець на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № 76848272 (а.с.56).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025р. у справі № 140/1832/25 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській обл. СМУ МЮ Шарової Д.В. ВП № 76848272 від 18.02.2025р. про закінчення виконавчого провадження (а.с.8-14).
На виконання вказаної постанови апеляційного суду державний виконавець виніс 30.04.2025р. постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 76848272 з виконання виконавчого листа № 15853/2024р. у справі № 140/3301/24 про зобов'язання ГУ ПФ України в Харківській обл. прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.12.2023р. (а.с.60-61).
Звертаючись до суду із розглядуваним позовом, позивач покликався на висновки постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025р. у справі № 140/1832/25, якою підтверджено невжиття відповідачем ВПВР УЗПВР у Харківській обл. СМУ МЮ всіх необхідних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі.
Таким чином, сам факт відновлення виконавчого провадження, без зазначення у постанові відповідача про необхідність виплати на користь позивача пенсії за період з 23.12.2023р. по 31.07.2024р. в сумі 100691 грн. 09 коп., не свідчить про виконання постанови апеляційного суду.
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем дотриманий порядок відновлення виконавчого провадження, передбачений ст.41 Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин постанова відповідача від 30.04.2025р. про відновлення виконавчого провадження відповідає вимогам закону.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на наступне.
Ключовим питанням під час вирішення розглядуваного спору є з'ясування дотримання процедури поновлення виконавчого провадження, відповідності вимогам закону постанови державного виконавця про відновлення виконавчого провадження із урахуванням постанови апеляційного суду від 15.04.2025р. у справі № 140/1832/25.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ст.129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016р. «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 ст.18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Питання відновлення виконавчого провадження регламентовано приписами ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Із змісту спірної постанови відповідача від 30.04.2025р. про відновлення виконавчого провадження ВП № 76848272 слідує, що її зміст відповідає вимогам ст.41 Закону України «Про виконавче провадження».
Також сам факт відновлення виконавчого провадження ВП № 76848272 не порушує прав та інтересів позивача як стягувача у виконавчому провадженні.
Стосовно покликань апелянта на неврахування державним виконавцем висновків постанови апеляційного суду від 15.04.2025р. у справі № 140/1832/25 колегія суддів наголошує на такому.
Предметом спору в справі № 140/1832/25 була оцінка правомірності рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження без реального стягнення суми боргу з невиплаченої пенсії з боржника.
В розрізі викладеного апеляційний суд дійшов до висновку про протиправність постанови старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Харківській обл. СМУ МЮ Шарової Д.В. ВП № 76848272 від 18.02.2025р. про закінчення виконавчого провадження, наслідком чого стало її скасування.
У свою чергу, питання належного виконання боржником рішення, в тому числі щодо виплати пенсії за період з 23.12.2023р. по 31.07.2024р. в сумі 100691 грн. 09 коп., повинно вирішуватися під час поновленого виконавчого провадження із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Підтвердженням такого висновку є наступне звернення державного виконавця до суду із заявою від 21.05.2025р. про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі № 140/3301/24 (а.с.26-29, 47-50).
Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним (з мотивів передчасності заявлених вимог), через що останній не підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
В порядку ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат є відсутніми.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2025р. в адміністративній справі № 140/5517/25 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 12.09.2025р.