12 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 607/7099/25 пров. № А/857/25972/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Едуарда Томіковича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2025 року, ухвалене суддею Дзюбичем В.Л. у м. Тернополі у справі №607/7099/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, закриття провадження у справі, -
04 квітня 2025 року позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Карапетян Едуард Томікович, звернулася до суду з позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 4АВ №05312300 від 21.03.2024, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, та закрити провадження у справі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач, в інтересах якої діє адвокат Карапетян Едуард Томікович, оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що факт притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності на підставі ст. 14-2 КУпАП, яка за своїм змістом є тотожною визнаній неконституційною статті 14-1 КУпАП (у редакції що діяла на момент постановлення КСУ рішення 22 грудня 2010 року по справі №1-34/2010), дає підстави для застосування судом норм Конституції України як норм прямої дії. Скаржник зазначає, що передбачені законом підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за недостатності доказів щодо вчинення правопорушення безпосередньо останньою відсутні, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, є законними і обґрунтованими, а апеляційна скарга безпідставною і такою, що не підлягає до задоволення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, що постановою серії 4АВ №05312300 від 21 березня 2024 року позивача як власника транспортного засобу притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП: накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, за те, що 21.03.2024 о 12 год. 17 хв. за адресою М-09 Тернопіль-Рава Руська 66+283 зафіксовано транспортний засіб PEUGEOT TRAVELLER д.н.з. НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушила вимоги п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (а.с. 11).
Шевчук Г. М. є керівником Приватного підприємства «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА», місце знаходження юридичної особи: Україна, 46011, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Л. Лук'яновича, будинок 12, що стверджується наказом ПП «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА» №1 від 05.10.2018 (а.с. 14).
Приватне підприємство «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА» займається крім іншої господарської діяльності перевезеннями автомобільним транспортом (а.с. 15-17).
На балансі ПП «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА», знаходиться вантажний транспортний засіб: PEUGEOT TRAVELLER днз НОМЕР_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.18-19).
Відповідно до Наказу №5 від 29 лютого 2024 року ПП «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА» відповідальною особою за вантажний транспортний засіб PEUGEOT TRAVELLER д.н.з. НОМЕР_1 призначений водій, ОСОБА_2 (а.с.20).
15.03.2024 року ОСОБА_2 відповідно до Наказу ПП «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА» був відряджений терміном на 1 календарний день - 21.03.2024 в пункт перетину кордону Шегині-Медика з метою доставки працівника підприємства в м. Тернопіль (додаток 22).
21.03.2024 ОСОБА_2 оплатив штраф за винесену постанову серії 4АВ № 05312300 від 21 березня 2024 року в розмірі 170,00 грн, що стверджується квитанцією №Н974-В7СА-94К1-17ТВ від 21.03.2024 (а.с.23).
Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.05.2024 написав заяву в УПП ДПП в Тернопільській області про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.24-26).
Вважаючи постанову серії 4АВ № 05312300 від 21 березня 2024 року протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Правове регулювання оскаржуваних правовідносин здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабміну Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Приміткою до цієї статті визначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту, відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Положеннями статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно зі ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічну норму щодо звернення до уповноваженого органу у 20-денний строк особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, містить також ст. 14-2, 279-3 КУпАП, розділ III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020. Отже, КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу ( відповідальної особи ) від відповідальності за порушення правил ПДР України в разі передачі автомобіля третім особам.
Разом з тим, звернення ОСОБА_2 23.05.2024 до відповідача із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності, у строк понад 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення, необхідного результату не дало, оскільки останній звернувся із вказаною заявою з пропуском встановленого строку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд встановив що, ОСОБА_1 , є керівником Приватного підприємства «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА», місце знаходження юридичної особи: Україна, 46011, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Л. Лук'яновича, будинок 12, що стверджується наказом ПП «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА» №1 від 05.10.2018 (а.с. 14).
Приватне підприємство «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА» займається крім іншої господарської діяльності перевезеннями автомобільним транспортом (а.с. 15-17).
На балансі ПП «ЖВА ПРОДЮКСЬОЙОН ЮА», знаходиться вантажний транспортний засіб: PEUGEOT TRAVELLER д.н.з. НОМЕР_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.18-19).
Таким чином апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач є відповідальною особою в розумінні ч.1 ст.14-2 КпАП України, оскільки є керівником підприємства, на балансі якого знаходиться вказаний транспортний засіб.
Варто зазначити, що на підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, представником Департаменту патрульної поліції надано результати автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості транспортним засобом PEUGEOT TRAVELLER д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджуються фотознімками зображення вказаного транспортного засобу.
На фотознімках міститься необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.
Аналіз наявних в матеріалах справи доказів, дає підстави суду стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості транспортним засобом PEUGEOT TRAVELLER д.н.з. НОМЕР_1 , доведений.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що спірна постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів не бере до уваги посилання представника позивача на те, що положення ст. 14-2 КУпАП суперечать Конституції України, у зв'язку з чим вони не підлягають застосуванню по відношенню до позивача, через що слід застосовувати норму ст.61 Конституції України як норму прямої дії, якою закріплений принцип індивідуалізації юридичної відповідальності для кожної особи, оскільки положення ст. 14-2 КУпАП Конституційним Судом України не визнавались неконституційними.
Отже, суд першої інстанції правильно виснував, що підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, що передбачені статтею 279-3 КУпАП, відсутні.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 242, 272, 286, 308, 309, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карапетяна Едуарда Томіковича залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2025 року у справі №607/7099/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк