Ухвала від 11.09.2025 по справі 460/11061/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

11 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/11061/25 пров. № А/857/37303/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Носа С. П.

суддів -Кухтея Р. В.

Шевчук С. М.

розглянувши в електронній формі питання про зупинення провадження у справі №460/11061/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа - Міністерство соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі № 460/11061/25 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем долучено клопотання про зупинення провадження в даній справі на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України, у зв'язку із розглядом Київським окружним адміністративним судом справи №320/2229/25 за позовом до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття окремих положень нормативно-правового акта, просить зупинити провадження до набрання законної сили рішенням у вказаній справі.

Надаючи оцінку заявленому відповідачем клопотанню, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі №320/2229/25 про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Статтею 236 КАС України, визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі.

Суд при цьому звертає увагу, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, необхідно зокрема ураховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі стосується обставин, від яких залежить можливість її розгляду, і які передбачені статтею 236 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наявності передбачених п.5 ч.1 ст.236 КАС України обставин, зупинення провадження у справі є обов'язком суду.

При цьому, за змістом наведеної норми процесуального закону, підставою для зупинення провадження в адміністративній справі є сукупність таких складових, як розгляд іншої справи іншим судом, пов'язаність іншої судової справи з цією адміністративною справою та неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають приюдиційне значення.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, що розглядається іншим судом, з цією справою, а також чим обумовлюється неможливість розгляду цієї справи.

Колегія суддів зазначає, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, оскільки у зв'язку з тривалим судовим розглядом справи може бути порушене право сторін на своєчасне її вирішення.

Крім того, вказана відповідачем підстава для зупинення провадження у справі не є такою, що будь-яким чином ускладнює розгляд вказаної справи та робить її розгляд об'єктивно неможливим до вирішення спору у справі №320/2229/25.

У своєму клопотанні, відповідач не конкретизував, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу №460/11061/25 без попереднього розгляду адміністративної справи № 320/2229/25, не зазначив, чому наявні у цій справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, оскільки судом не встановлено передбачених п.3 ч.1 ст.236 КАС України необхідних умов для зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про зупинення провадження у справі №460/11061/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа - Міністерство соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук

Попередній документ
130177685
Наступний документ
130177687
Інформація про рішення:
№ рішення: 130177686
№ справи: 460/11061/25
Дата рішення: 11.09.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (11.09.2025)
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії